До Комісії з журналістської етики 8 жовтня 2025 року надійшла скарга від Тімчук Ганни Володимирівни на матеріали видання «Українська правда» за авторством журналістки Катерини Тищенко, що опубліковані 24 серпня 2025 року:
- «Лавров заявив, що Зеленський не має легітимності для підписання документів з РФ», доступний за посиланням: https://www.pravda.com.ua/news/2025/08/24/7527616/;
- «Лавров поставив умову, за якої Україна “має право на існування”», доступний за посиланням: https://www.pravda.com.ua/news/2025/08/24/7527621/.
Обидва матеріали є новинними за своєю природою та відображають тези, подані міністром закордонних справ Російської Федерації Сергієм Лавровим в рамках його інтерв’ю одному з американських медіа. У першому з них йдеться про те, що Володимир Зеленський нібито не має легітимності як Президент України, і росіяни не готові до підписання з ним документів. У другому йдеться про потребу Україні відмовитися від низки територій для того, аби забезпечити «право на існування».
Заявниця стверджує, що заголовки двох матеріалів, оприлюднені в день незалежності, не надають об’єктивної інформації про події, а транслюють ворожі наративи у форматі, який створює враження їх легітимності, та фальсифікують зміст подій шляхом надання пропагандистським заявам представника країни-агресора нейтрального формату. Також формулювання містить упередженість на користь російського наративу про можливість диктувати Україні «умови існування» та не розділяє факт і судження. Ці аргументи можуть свідчити про порушення вимог пунктів 2, 6, 8 та 9 Кодексу етики українського журналіста.
28 жовтня 2025 року Комісія звернулася до видання з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від медіа отримано не було.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 2 Кодексу етики українського журналіста: «Служіння інтересам влади чи засновників, а не суспільства, є порушенням етики журналіста».
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Пункт 8 Кодексу етики українського журналіста: «Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин».
Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Щодо порушень вимог пунктів 6 та 9 Кодексу
Пункт 6 Кодексу закріплює вимоги щодо достовірності та повноти подання інформації. Відповідно до них, журналісти мають наводити належне підтвердження фактам, що подаються у матеріалі, та належним чином надавати контексту публікації, пояснюючи аудиторії суспільну важливість опублікованого матеріалу. Також вони мають належно відмежовувати факти від суджень героїв матеріалів, що є вимогою пункту 9 Кодексу.
Передусім слід зазначити, що заявниця скаржиться на невідповідність заголовків на «Українській правді» стандартам, закріпленим у пунктах 6 та 9 Кодексу, а не самих матеріалів. Втім, їх неможливо розглядати нарізно: у одній фразі чи реченні, яку зазвичай становить заголовок матеріалу, майже неможливо досягнути дотримання достовірності чи відділення фактів від суджень, адже його функція – це дати стислий підсумок того, про що йтиметься у матеріалі, та заохотити аудиторію відкрити його. Хоча у світі, де домінантним є кліпове сприйняття інформації і значна кількість аудиторії споживає передусім заголовки у новинній стрічці без подальшого переходу до прочитання основного матеріалу, Комісія не готова розглядати заголовки матеріалів ізольовано від їх змісту, і дотримуватиметься цього підходу в рамках розгляду цієї скарги. Втім, можлива маніпулятивність заголовків буде розглянута у частині можливої невідповідності матеріалів вимогам пункту 8 Кодексу.
Переходячи до аналізу матеріалів, слід зазначити, що журналістка «Української правди» цитує інтерв’ю телеканалу NBC та чітко подає твердження Сергія Лаврова як його думку в секції «Пряма мова». Вона також додає контекстуальні деталі щодо попередніх дискусій про гарантії безпеки для України та про псевдореферендуми і «договори про вступ до складу Росії» у секціях «Що передувало» та «Передісторія». Катерина Тищенко також вживає низку виразів, які дозволяють зрозуміти її критичний погляд на використані Лавровим фрази та враховують контекст російської агресії, зокрема шляхом використання лапок для означення неправомірних дій Російської Федерації та слова «нібито» у контексті критики Лавровим легітимності Володимира Зеленського. Це дозволяє дійти висновку, що подання матеріалів відповідає вимогам пунктів 6 та 9 Кодексу етики українського журналіста.
Щодо порушень вимог пункту 8 Кодексу
Пункт 8 Кодексу передусім слугує запобіжником від таких явищ, як клікбейт, що можуть наштовхувати споживача на те, аби сформувати ставлення до певного матеріалу ще до ознайомлення (а іноді – і замість ознайомлення) з ним. Наслідком цього може ставати спотворення основної думки, яка закладалася у матеріал, на користь сенсаційності, підтвердження упереджень чи стереотипів, що часто може робитися медіа з політичною метою чи задля отримання вигоди від різноманітних гравців.
На думку Комісії, «Українська правда» у цьому випадку не зловживала клікбейтом та не спотворювала у заголовках основні тези, викладені у матеріалах. У першому матеріалі прямо подається опис сказаного Лавровим, що дає звичайному споживачеві зрозуміти, що це або його особиста думка, або ж думка країни, яку він представляє, щодо легітимності Президента України. У другому розглядуваному матеріалі використання лапок також дає зрозуміти критичний погляд медіа на висловлену міністром закордонних справ Російської Федерації тезу та передусім цитування його слів, а не поширення наративу про можливість Росії визначати долю України. Ці висновки підтверджуються і тим, що самі матеріали відповідають вимогам Кодексу, про що Комісія вже зазначила вище. Також Комісія вважає, що у цьому випадку журналістка «Української правди» не перевищила межі редакційної свободи, а тому доходить висновку про відсутність у матеріалі порушення пункту 8 Кодексу етики українського журналіста.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріали видання «Українська правда» за авторством журналістки Катерини Тищенко, що опубліковані 24 серпня 2025 року («Лавров заявив, що Зеленський не має легітимності для підписання документів з РФ» та «Лавров поставив умову, за якої Україна “має право на існування”»), відповідають вимогам Кодексу етики українського журналіста.
Комісія звертає увагу медіа на ризики, які може нести поширення спотворених заголовків у екосистемі, де частина аудиторії звертає увагу лише на них і не приділяє належної уваги повноцінним медійним матеріалам. Для того, аби уникати маніпуляцій, Комісія наполягає на потребі достовірного відтворення у новинних матеріалах подій та явищ, що є предметом журналістської роботи, та забезпечення відповідності заголовків змісту матеріалів. При формулюванні таких заголовків медіа мають враховувати ризики, пов’язані з можливістю серйозних наслідків у реальному світі, до яких можуть призводити хибні заголовки, особливо у випадках, коли вони стосуються політичних або інших питань, щодо яких у суспільстві відбуваються палкі дебати.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?