Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 7 березня 2024 року надійшла скарга від Алли Карпюк на два сюжети телеканалу «ITV» за авторством журналістів Ірини Жуковської (перший сюжет), Софії Капінос (другий сюжет), Станіслава Мокляка та Олега Шаламая (обидва сюжети):
- «Позбулися мандатів: на Рівненщині депутати добровільно склали повноваження (ВІДЕО)», що транслювався 5 березня 2024 року, доступний за посиланням: https://itvmg.com/news/pozbulisya-mandativ-na-rivnenshchini-deputati-dobrovilno-sklali-povnovazhennya-video-94274;
- «Скільки коштів тергромади Рівненщини виділяють на допомогу військовим? (ВІДЕО)», що транслювався 6 березня 2024 року, доступний за посиланням: https://itvmg.com/news/skilki-koshtiv-terhromadi-rivnenshchini-vidilyayut-na-dopomohu-viyskovim-video-94292.
У першому сюжеті журналісти розповідають про ситуацію, яка склалася у Великоомелянській територіальній громаді, де кілька депутатів виїхали за кордон та не повернулися. У матеріалі розповідається про двох депутатів – один з них не виходить на зв’язок, в той час як друга, Олена Конончук, стверджує, що не може виконувати свої функції через потребу доглядати за батьками за кордоном та обмеження для виїзду за кордон, що існує для депутатів місцевих рад всіх рівнів. Керівниця громади – заявниця у рамках цієї скарги – також стверджує, що не буде більше давати дозвіл про перетин кордону без вагомої на це причини. Сюжет закінчується риторичним запитанням: «Чи зможе це призвести до ускладнень в прийнятті рішень та скільки ще депутатів через обмеження складе свої повноваження – побачимо згодом».
Другий матеріал стосується виділення Великоомелянською територіальною громадою 6 мільйонів гривень для адресних виплат військовослужбовцям, що зареєстровані у громаді. У сюжеті поданий синхрон заявниці, Алли Карпюк. Водночас, для змалювання контексту журналісти вказують на те, що у сусідніх громадах на ЗСУ виділяється більше коштів – так, подається інформація про Шпанівську та Городецьку громаду, які спрямували 23 мільйони та 50 мільйонів гривень на закупівлю техніки. У матеріалі подається позиція депутата Рівненської міськради та військовослужбовця Олександра Курсика, який стверджує, що зараз варто надавати кошти саме на закупівлю техніки, а не на адресну допомогу армійцям. Закінчується сюжет тезою: «Цілком ймовірно, що Великоомелянська сільська рада немає грошей, але рішення, ухвалене на грудневій сесії 2023 року, говорить про інше. Адже саме ця тергромада Рівненщини є лідером у питанні призначень премії для тамтешньої голови, що, до слова, становить, 350% від посадового вкладу».
На думку заявниці, у першому сюжеті журналісти спотворили інформацію про причини складання депутатського мандату однією з депутаток сільської ради у розрізі неможливості нею перетинати державний кордон. У тому ж сюжеті журналісти витлумачили акцентування уваги заявницею на неприпустимості здійснення виїздів за кордон без виконання представницьких функцій як відмову від виконання прямих повноважень, що сприятиме складанню повноважень ще більшої кількості депутатів. У другому сюжеті журналісти навмисно прирівняли бюджетні можливості трьох сусідніх громад та висвітлили Великоомелянську територіальну громаду як таку, що найменше допомагає ЗСУ без врахування різниці в розмірах громад та їх населення. Заявниця також стверджує, що журналісти спотворили розмір премії, встановлений їй за діяльність (350% від посадового окладу замість 150%), що дискредитує її як голову громади. Вона вбачає у сюжетах ознаки замовності.
20 березня 2024 року Комісія звернулася до телеканалу з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень вимог пунктів 6, 10 та 17 Кодексу етики українського журналіста та зазначених у скарзі аргументів. Відповідь від телеканалу надійшла 22 березня 2024 року. У ній головний редактор телеканалу Сергій Мініч стверджує, що журналіст, який був присутній на сесії, подав інформацію про складання мандату Оленою Конончук в такому вигляді, в якому її озвучила сама депутатка під час сесії; цей елемент її промови подано у першому сюжеті як синхрон. Водночас, сюжет не стосувався Орислави Стасюк, до чого апелює заявниця.
Стосовно другого сюжету, то представник телеканалу надав Комісії копію рішення сільської ради, з якого можна дійти висновку про те, що сума надбавок заявниці складає 345% від посадового окладу. Він також стверджує, що голова сільради маніпулює твердженням про те, що журналісти не взяли до уваги розмір громад при порівнянні їх внеску до ЗСУ, оскільки у сюжеті чітко зазначається, що бюджет Великоомелянської громади менший за бюджети Шпанівської чи Городоцької громад. Головред ТОВ «Ритм» (юридична особа телеканалу) вважає цю скаргу спробою тиску на редакцію та помстою за незручний та некомпліментарний сюжет про премії сільської голови.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Пункт 17 Кодексу етики українського журналіста: «Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням журналіста. Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих цілях, з метою наживи, самореклами, у кар’єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам . Журналіст не має права використовувати фінансову інформацію до її оприлюднення з метою власного збагачення».
Щодо порушень вимог пунктів Кодексу
Дотримання вимог щодо повноти, достовірності та збалансованості подання інформації є ключовими для формування у аудиторії медіа об’єктивного сприйняття новин про конфліктні ситуації. Медіа мають подати позицію двох сторін у рамках висвітлення проблемної ситуації, надати споживачам інформації її контекст, а також додати фактологічну основу, яка верифіковуватиметься належними джерелами інформації. На підставі наданих достовірних фактів та збалансованої позиції, аудиторія медіа має самостійно дійти висновків щодо того, чия позиція є коректною у тій чи іншій ситуації.
Хоча скарга заявниці стосувалася двох різних сюжетів, що транслювалися телеканалом «ITV», для цілей аналізу їх варто розмежовувати. Перший з них є репортажем з засідання сесії Великоомелянської територіальної громади. Журналісти телеканалу не виходять за межі висвітлення його подій, коректно надають синхрони як голови громади Алли Карпюк, так і депутатки, що бажає скласти свій мандат через потребу доглядати батьків за кордоном. Попри аргументи заявниці, Комісія не вважає, що риторичне запитання, яким закінчується сюжет, здатен сформувати у аудиторії телеканалу враження про відмову Алли Карпюк від виконання прямих повноважень, що сприятиме складанню повноважень ще більшої кількості депутатів. Воно є висновком за наслідками тези голови громади про припинення практики дозволів перетину кордону і не заперечує потреби в такому рішенні чи його правомірності у ситуації повномасштабної війни, коли вибуття частини місцевих депутатів може паралізувати роботу місцевої ради. Тому Комісія не бачить порушень щодо достовірності та збалансованості подання інформації у матеріалі телеканалу від 5 березня 2024 року.
Другий сюжет, що транслювався 6 березня 2024 року, містить порівняльний аналіз витрат на допомогу військовим трьох територіальних громад на Рівненщині. Справді, він має посилання на достовірні факти про витрати трьох громад та пряму мову голів відповідних громад. Водночас, теза про те, що «цілком ймовірно, що Великоомелянська сільська рада немає грошей» не дає чітких вказівок на те, що бюджет громади є менший за бюджет сусідніх, як про це стверджує головний редактор телеканалу. Таким чином створюється враження, що голова громади Алла Карплюк робить недостатньо порівняно з іншими громадами для підтримки військових. Крім того, сюжет закінчується інформацією про великий фонд преміювання, створений Великоомелянською громадою для заявниці – і жодної інформації про це, крім тези журналістів, не наводиться, як і не надається можливості заявниці прокоментувати відповідний факт.
У наданому Комісії документі йдеться про два види доплат: про надбавку в 45% і про премію в 150%. Надбавка – це доплата, пов’язана з особливими умовами роботи, і не залежить від її результатів. А премія виплачується за результатом роботи (і про це зазначається в документі). Тому неправильно складати обидві доплати і говорити про них як про премії. Премія з них тільки одна. З огляду на це, Комісія вважає, що сюжет телеканалу «ITV» від 6 березня 2024 року порушує вимоги щодо повноти, достовірності та збалансованості подання інформації і не відповідає вимогам пунктів 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що сюжет телеканалу «ITV» за авторством журналістів Софії Капінос, Станіслава Мокляка та Олега Шаламая «Скільки коштів тергромади Рівненщини виділяють на допомогу військовим? (ВІДЕО)», що транслювався 6 березня 2024 року, порушує вимоги пунктів 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста. З огляду на співпрацю телеканалу з Комісією щодо вирішення скарги, Комісія оголошує журналістам та телеканалу дружнє попередження.
Водночас, попри віднайдення порушень в одному з сюжетів, Комісія не вбачає ознак замовності чи отримання протиправної винагороди журналістами за створення матеріалів, що стосуються заявниці. Голови громад є публічними особами, а отже мають толерувати більший обсяг критики щодо себе та власної діяльності. Законна критика фінансових рішень державних та муніципальних органів є важливою функцією медіа як сторожових псів суспільства, і пов’язування її з стороннім інтересом справді може виглядати як спроба тиску на медіа. Тож Комісія доходить висновку, що матеріали, які розглядалися за цією скаргою, не мають ознак замовності та не порушують вимоги пункту 17 Кодексу етики українського журналіста.
Комісія наголошує на необхідності дотримуватися таких вимог під час підготовки матеріалів, що стосуються протистоянь, пов’язаних зі здійсненням публічної влади на локальному рівні:
- чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації та вибіркового підбору до публікації різноманітних джерел для створення матеріалу;
- надавати повноцінний контекст аналізованої тематики для того, аби споживач інформації, що ознайомиться з нею вперше, міг зрозуміти суть проблематики;
- наводити підтвердження кожному твердженню про факт, оприлюдненому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження у всіх випадках, де це є можливим;
- дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, можливість надати пояснення або заперечити висунуті тези у неналежному виконанні своїх обов’язків.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?