Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Публічний осуд
Дата рішення 2024-08-02

Щодо матеріалів рівненських медіа про депутата Рівненської міськради

Подавач:
«Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада»
Дата подання:
02.08.2024
Скарга подана на:
Інтернет-видання «Про Рівне»
Статті кодексу:
09. Відокремлення фактів від припущень, 10. Представлення точки зору опонентів

Рішення

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики 14 травня 2024 року надійшла скарга від громадської організації «Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада» на матеріал Інтернет-видання «Про Рівне» за авторством журналістки Ольги Ферар «Депутат Рівнеради спростував зв’язки з волинським бізнесменом», що був опублікований 23 листопада 2023 року, доступний за посиланням: https://www.prorivne.rv.ua/policy/deputat-rivneradi-sprostuvav-zvyazki-z-volinskim-biznesmenom/. Аналогічний матеріал також з’явився у Інтернет-виданні «Рівненські новини»: https://www.rivnenews.com.ua/2023/11/23/brekhnia-ta-provokatsiia-u-rivnomu-4-vlada-poshyryla-feik-pro-deputata-rivnerady/.

Матеріал «Про Рівне» за своєю формою є спростуванням попереднього матеріалу організації-заявниці про зв’язки місцевого депутата Рівненської міської ради Святослава Стельмащука з бізнесменом Леонідом Ткачуком у контексті продажу ділянки під забудову на вулиці Київській. Журналістка наводить витяги з первинного матеріалу, де бізнесмен спростовує своє знайомство з депутатом, а також розповідає про нове рішення міськради про виставлення ділянки на аукціон. «Про Рівне» також наголошує, що Святослав Стельмащук на сесії звернувся до журналістів організації-заявниці з проханням розслідувати жахливе вбивство з катуванням Зінаїди Римчук, вбивців якої готуються випустити з СІЗО, на що медіа не відреагувало.

Матеріал «Рівненських новин» є аналогічним до матеріалу Ольги Ферар. Втім, до нього додано окремий абзац: «P.S. Жовта преса – низькопробна преса, яка публікує перекручену, чи вигадану інформацію, то заради створення скандалу, щоб привернути увагу якомога більшої кількості читачів. І це все робиться задля отримання прибутку. Дуже часто в цьому, як-то кажуть, немає нічого особистого. Скандальні матеріали із скандальними заголовками завжди дуже добре читалися. Фейки (про осіб чи про події) ж зумисно поширюють задля маніпуляції суспільною думкою. Тобто це свідома дезінформація, яка створюється дуже часто на замовлення». У матеріалі також є зображення логотипу організації-заявниці з доданими написами: «Обережно! Жовта преса! Фейки! Скандали! Провокації!».

Організація-заявниця, яка є організаційно-правовою формою онлайн-медіа «Четверта влада», вважає, що використання певних словесних конструкцій на кшталт «насправді виявилось», «приплели зовсім іншого бізнесмена з таким ж прізвищем до депутата, для того аби отримати міжнародне фінансування на оплату їх роботи від платників податків міжнародних грантодавців», «неправдива прив’язка», «маніпуляції журналістів» тощо містить фактологічні звинувачення медіа у порушенні професійних стандартів та законодавства, які не підтверджуються наведенням відповідних фактів у матеріалах. Вона також вважає, що спірна публікація  не містить жодних пояснень або висвітлення точки зору журналістів, які стали об’єктом критики, та стверджує, що до її представників не зверталися за коментарем для створення цього матеріалу. Організація-заявниця вважає, що це свідчить про порушення вимог пунктів 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста.

16 липня 2024 року Комісія звернулася до двох онлайн-медіа з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень та зазначених у скарзі аргументів. Відповідь від «Рівненських новин» надійшла того ж дня. У ній представники медіа пояснили, що «не мають нічого пояснювати самоназваним комісіям», а також «не мають наміру реагувати на скарги жовтої преси», до якої вони відносять організацію-заявницю.

Відповідь від «Про Рівне» надійшла 23 липня 2024 року. У ній представники медіа зазначили, що «Четверта влада» викривила дії депутата Стельмащука в сесійній залі, які були адекватними ситуації, що сталася. Також представники «Про Рівне» вважають, що «жодних аргументованих і реальних зв’язків депутата з вчиненням можливих злочинів журналісти не навели». «У матеріалі редакції «Про Рівне» було об’єктивно використано оціночне судження щодо роботи «Четвертої влади», її методів морального тиску на героїв їх матеріалів з натяком на серйозні звинувачення, які формують у читача хибну думку».

Відповідні етичні стандарти

Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Щодо порушень вимог пунктів 9 та 10 Кодексу

Дотримання стандарту збалансованості подання інформації слугує запобіжником упередженому ставленню до героїв матеріалу. Медіа мають право робити власні оціночні судження щодо певних ситуацій та критикувати одне одного, зокрема оцінювати матеріали інших медіа на предмет дотримання журналістських стандартів. Втім, така оцінка має спиратися на достовірні факти, не перетинати меж та не призводити до публікації необґрунтованих звинувачень в бік медіа.

Матеріал Ольги Ферар, опублікований у Інтернет-виданні «Про Рівне», є прикладом того, як медіа критикує матеріали іншого медіа. Така дискусія щодо професійності має публічний інтерес та має відбуватися, адже зрештою саме вона може призвести до росту професійної культури журналістів. В рамках цієї справи, Комісія не оцінюватиме матеріал «Четвертої влади» на предмет дотримання виданням етичних стандартів, однак висловиться щодо того, наскільки обґрунтованими можна вважати аргументи «Про Рівне» щодо таких порушень.

Комісія може погодитися з «Про Рівне» щодо потреби належніше обґрунтувати зв’язок Святослава Стельмащука та Леоніда Ткачука, якого попри коментар, наданий «Четвертій владі» надалі називали «товаришем депутата». Докази цього зв’язку, наведені «Четвертою владою» у своєму подальшому матеріалі, могли б бути вказані в основному матеріалі для того, аби уникнути обґрунтованих звинувачень у порушенні стандартів. Тож частина оціночних суджень «Про Рівне» може вважатися такою, що має фактичну основу.

Водночас, у тезі про мету первинного матеріалу «Четвертої влади» Ольга Ферар перевищила межі критики, не навівши доказів про те, що розслідування онлайн-медіа було зроблене «для того аби отримати міжнародне фінансування на оплату їх роботи від платників податків міжнародних грантодавців». Журналістка також мала б звернутися до представників «Четвертої влади» за коментарем щодо їх думки стосовно можливих порушень журналістської етики. Цим самим матеріал «Про Рівне» порушив вимоги пунктів 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста.

«Рівненські новини» припустилися аналогічних порушень, оскільки передрукували матеріал «Про Рівне». Крім того, вони додали до нього окремий абзац, який додатково до порушень в оригінальному матеріалі, створює апріорне упереджене ставлення до «Четвертої влади» як до онлайн-медіа, що створює замовні матеріали. Ці оціночні судження не містять під собою жодного фактичного підґрунтя та не можуть бути виправдані критикою видання в рамках обговорення дотримання ним стандартів журналістської етики. Отже, «Рівненські новини» також припустилися грубих порушень Кодексу щодо збалансованості та неупередженості подання інформації.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал Інтернет-видання «Про Рівне» за авторством журналістки Ольги Ферар «Депутат Рівнеради спростував зв’язки з волинським бізнесменом», що був опублікований 23 листопада 2023 року, порушує вимоги пунктів 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста. Комісія висловлює журналістці та Інтернет-виданню дружнє попередження з огляду на готовність співпрацювати з органом саморегулювання. Водночас, Комісія висловлює публічний осуд Інтернет-виданню «Рівненські новини» з огляду на грубість вчинених порушень.

Комісія вітає спроби медіа піднімати питання щодо дотримання журналістських стандартів своїми колегами по цеху і розглядає це як один з важливих напрямів підвищення рівня обізнаності журналістів з власними етичними обов’язками. Втім, Комісія наголошує, що ця дискусія не звільняє критичні матеріали про діяльність інших медіа від потреби враховувати потребу заслухати іншу сторону задля дотримання стандарту збалансованості подання інформації.

Поділитись