Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики надійшла скарга ТОВ «Альфа-Діджитал» на сюжет «Викриття таємниць рекламного ринку» за авторством Яни Кочкурової, що транслювався телеканалом «2+2» у програмі «Гроші» від 8 листопада 2021 року. Запис програми доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=qKBd7lJF1XU. Скарга також стосувалася публікації тієї ж авторки в інформаційному агентстві «УНІАН» «Ласий шматок. Хто допомагає маловідомим ділкам захопити ринок зовнішньої реклами», доступній за посиланням: https://www.unian.ua/society/lasiy-shmatok-hto-dopomagaye-malovidomim-dilkam-zahopiti-rinok-zovnishnoji-reklami-novini-ukrajini-11603050.html/.
Передусім варто відзначити, що текст, опублікований в Інтернет-виданні «УНІАН» є дослівною транскрипцією сюжету, що вийшов на телеканалі «2+2», тож їх аналіз не відрізнятиметься суттєвим чином.
У сюжеті та тексті йдеться про суперечливу ситуацію, яка склалася на рекламному ринку Київщини, та пов’язана зі змінами законодавства, що регулює порядок розміщення рекламних площ. За гіпотезою журналістки, компанія-заявниця скористалася законодавчою колізією для того, аби отримати дозволи на розміщення рекламних площин на місцях, де вони вже розміщені іншими компаніями. Журналістка стверджує, що компанія-заявниця стала єдиною, якій вдалося оформити дозволи на конкретні місця розміщення рекламних площин, та виграти щодо цього суди в КМДА. При цьому, компанія досі не продає рекламні площі, а єдиною її контактною особою є юристка. У сюжеті та матеріалі відтворено розмову з юристкою компанії-заявниці, Діною Сидорук, де вона стверджує, що компанія готова до компромісів з попередніми власниками дозволів. Журналістка називає подібну поведінку здирництвом, що принесе компанії щонайменше 8 мільйонів гривень, та називає це корупційною математикою.
На думку компанії-заявниці, у матеріалі було допущено порушення вимог пунктів 6, 9, 10, 12 та 17 Кодексу етики українського журналіста.
8 грудня 2021 року Комісія звернулася з листом до телеканалу «2+2» та інформаційного агентства «УНІАН» з проханням надати коментарі щодо вказаних матеріалів та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від обидвох медіа отримано не було.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Пункт 12 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності».
Пункт 17 Кодексу етики українського журналіста: «Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням журналіста».
Щодо порушень вимог пунктів 6 та 9 Кодексу
Дотримання стандартів, зазначених у пункті 6 Кодексу, вимагає від журналістів та Інтернет-видань верифікації фактів, наведених у матеріалі, за допомогою належних джерел. Це має слугувати запобіжником від перекручувань фактів та маніпуляцій щодо формування ставлення до тої чи іншої особи або події, особливо у випадках, коли матеріал стосується потенційної протиправної діяльності. Крім того, подана інформація має бути неупередженою, а у разі, якщо вона містить критику, то така критика має бути обґрунтованою. Пункт 9 Кодексу додатково наголошує на потребі відділяти факти від оцінок та коментарів та подавати її неупереджено.
Журналістка Яна Кочкурова вирішила дослідити тему потенційних зловживань на рекламному ринку Київщини. Вона висвітлює факт отримання компанією-заявницею дозволів на місця розміщення рекламних площин, які співпадають з місцями, на яких розміщені білборди інших компаній. Цей факт підтверджується коментарями інших представників рекламної спільноти, голови Київської обласної державної адміністрації, а також, фактично, самою компанією-заявницею у її зверненні до Комісії. ТОВ «Альфа Діджитал» стверджує, що «товариству до цього часу ніхто, в т.ч. Укравтодор, не допомагає у врегулюванні ситуації з демонтажем ряду незаконно розміщених рекламних засобів інших операторів зовнішньої реклами».
При цьому, журналістка не заперечує законності отримання дозволів та наголошує на тому, що у законодавстві виникла колізія, яка дозволила ТОВ «Альфа Діджитал» провадити відповідну діяльність, в тому числі – за допомогою виконання рішення суду, прийнятого на її користь за відсутності апеляції зі сторони Київської ОДА протягом року. Яна Кочкурова піднімає питання неоднорідності підходів у наданні дозволів зі сторони державних органів, фактично – незрозумілій дискримінації з цього приводу на користь компанії-заявниці, яка навіть не має офіційного сайту та зрозумілих джерел для офіційних контактів. З коментаря, отриманого від юристки компанії, Діни Сидорук, також стає зрозумілим, що компанія готова до якогось компромісу з попередніми власниками щодо їх конструкцій. Фактично, ця теза наштовхує на пошуки корупційної складової в цій темі.
Втім, з матеріалу не зрозуміло до кінця чи була зроблена спроба дослідити об’єктивні причини дискримінації на рекламному ринку. Про її наявність висловлюються лише представники ринку, хоча їх коментарі належно відділені від презентованих журналісткою фактів. Матеріалові бракує незалежного дослідження та експертизи задля підтвердження наведених фактів та причетності до них Київської ОДА. Фактично, він спирається на документи, отримані від однієї сторони бізнес-конфлікту, попри наявність елементів збалансованості подання інформації (звернення до Діни Сидорук, наголошення на тому, що ТОВ «Альфа Діджитал» змогло скористатися законодавчими колізіями). Це все також призводить до відчуття упередженості після перегляду матеріалу.
Порушена журналісткою тема справді є суспільно важливою та може свідчити про обґрунтовану підозру в протиправній діяльності Київської ОДА і незрозумілій дискримінації на користь компанії-заявниці. Втім, надмірне спирання на позицією однієї сторони бізнес-конфлікту може свідчити про недостатню редакторську роботу над матеріалом, завдяки якій можна було б уникнути перегинів. Саме тому Комісія вважає, що журналістка порушила вимоги пунктів 6 та 9 Кодексу етики українського журналіста.
Щодо порушень вимог пункту 10 Кодексу
Пункт 10 Кодексу передбачає вимоги до збалансованості подання інформації. Для його дотримання, особам, яких звинувачують у протиправній діяльності, має бути надана можливість прокоментувати ситуацію та надати власне бачення щодо конкретного факту, події чи звинувачення.
Журналістка зверталася за коментарем як до голови Київської ОДА, так і намагалася віднайти директора компанії-заявниці та її офіс. До матеріалу включена також і позиція юристки ТОВ «Альфа Діджитал» щодо проблемних питань. З цього можна зробити висновок, що Яна Кочкурова не мала наміру видавати матеріал без висвітлення позиції сторін, потенційно долучених до можливої корупційної схеми. Представниця компанії-заявниці мала змогу надати власну позицію деталізованіше, але не скористалася нею належним чином.
З огляду на це, Комісія вважає, що в оскаржуваних матеріалах немає порушень вимог пункту 10 Кодексу щодо збалансованості подання інформації.
Щодо інших порушень Кодексу
ТОВ «Альфа Діджитал» також стверджувало про наявність у матеріалах порушень вимог пунктів 12 та 17 Кодексу етики українського журналіста. Пункт 12 Кодексу передбачає процедурні вимоги стосовно виправлення інформації у тому випадку, якщо вона не відповідає дійсності. З огляду на відповідний характер норми, Комісія не розглядатиме матеріал на предмет порушень, адже не має доказів про будь-яке звернення до медіа щодо цього, та не вбачає висвітлення у матеріалах недостовірних відомостей.
Пункт 17 Кодексу забороняє отримувати незаконну винагороду внаслідок підготовки матеріалу. Комісія не має у своєму розпорядженні доказів того, що за створення оскаржуваних матеріалів журналістка отримувала якусь протиправну матеріальну винагороду. Окрім того, матеріал відповідає стандартам журналістики, закріпленим у Кодексі етики українського журналіста, що є додатковим доказом добросовісності його авторки. Тому в рамках розгляду цієї справи Комісія не бачить ознак порушень вимог пункту 17 Кодексу.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, сюжет «Викриття таємниць рекламного ринку», що транслювався телеканалом «2+2» у програмі «Гроші» від 8 листопада 2021 року, та матеріал інформаційного агентства «УНІАН» «Ласий шматок. Хто допомагає маловідомим ділкам захопити ринок зовнішньої реклами» за авторством Яни Кочкурової порушують вимоги пунктів 6 та 9 Кодексу етики українського журналіста та виносить журналістці і виданням дружнє попередження.
Комісія окремо хоче використати це рішення як нагоду наголосити на неприпустимості використання своїх послуг для вирішення бізнесових конфліктів. Заявники мають використовувати кожну нагоду для того, аби донести свою позицію у таких конфліктах чи розслідуваннях, що їх стосуються, у разі звернення до них журналістів, а не нехтувати використанням свого права на репліку чи на відповідь і потім звертатися до Комісії, нарікаючи на недотримання стандартів журналістської етики.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?