Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 18 січня 2024 року надійшла скарга від Марії Смірнової на матеріал онлайн-медіа «Дзвін» за авторством журналістки Поліни Котової «Черкаські громадські активісти виступили проти закупівлі техніки, яку потім мають передати ЗСУ» від 18 січня 2024 року, доступний за посиланням: https://dzvin.media/news/cherkaski-gromadski-aktyvisty-vystupyly-proty-zakupivli-tehniky-yaku-potim-mayut-peredaty-zsu/?amp;mibextid=xfxF2i.
У матеріалі, що стилістично створений у форматі авторської колонки, журналістка критикує громадських активістів у Черкасах, які, на її думку, є непослідовними у своїй позиції щодо алокації значної частини міського бюджету на фінансування Збройних Сил України. Поліна Котова наводить скріншоти дописів у соцмережах різноманітних представників громадянського суспільства та критикує їх контрастну позицію щодо забезпечення особистісного добробуту у розрізі постійної критики нецільових, на думку активістів, витрат з міського бюджету. Водночас, назва руху, який би вони представляли, а також належність активістів, чиї дописи відображено у скріншотах, до єдиної спільноти, не представлені у матеріалі. Журналістка також висловлює свою стурбованість тим, що «цілком природньо з’являються заклики розфігачити міську раду разом із всіма депутатами російською ракетою».
На думку заявниці, кожне слово в матеріалі – брехня, перекручування фактів та маніпуляції, спрямовані на дискредитацію дій активістів громади міста Черкаси та відбілювання дій влади. Зокрема, цитати активістів, розміщені в матеріалі, є вирваними з контексту, а твердження, що публікуються в матеріалах, спираються на припущення і не мають жодної доказової бази.
21 лютого 2024 року Комісія звернулася до онлайн-медіа з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень вимог пунктів 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста та зазначених у скарзі аргументів.
Відповідь від онлайн-медіа надійшла 23 лютого 2024 року. У ній головна редакторка Тетяна Воронцова зазначила, що всі події, про які йдеться в матеріалі, а також висловлювання активістів на акціях протесту та на засіданнях сесії Черкаської міської ради підтверджуються відповідними матеріалами у медіа, дописами на сторінках руху «Спротив Черкащини» в соцмережах та на сторінках активістів, які є його організаторами. Всі оціночні судження, які сформульовані в матеріалі та на які має право журналіст, ґрунтуються на наведених в публікації скріншотах дописів у соцмережах, а також на інших дописах, що раніше згадувалися «Дзвоном» у своїх публікаціях. Журналістка також вказала на суперечності у висловлюваннях та діяльності руху, на які, на її думку, варто звернути увагу суспільства для оцінки діяльності «Спротиву Черкащини».
При детальнішому розгляді справи та спираючись на відповідь медіа, Комісія вирішила також додатково проаналізувати матеріал на предмет дотримання пункту 9 Кодексу.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Щодо порушень вимог пунктів 6, 9 та 10 Кодексу
Оскільки матеріал, що розглядається в рамках цієї скарги, за своєю природою є авторською колонкою, Комісія звертає увагу на свою заяву щодо журналістики думок. Там Комісія зазначила, що авторський погляд на події не звільняє журналіста та медіа від дотримання етичного кодексу, а Кодекс поширюється на журналістику думок так само, як на журналістику фактів – тобто висловлюючи оціночні судження, журналіст має будувати їх на перевірених фактах. Матеріал має містити посилання на використані матеріали, зокрема матеріали медіа (зокрема і попередні матеріали медіа, що поширює новий матеріал), дописи у соцмережах, експертні звіти тощо. Інакше споживач інформації не може отримати доступ до повноти висвітлення контексту, у якому публікується колонка, а також відслідкувати попередні публікації на відповідну тему, які могли б бути ключем до кращого розуміння ситуації.
Комісія погоджується з головною редакторкою «Дзвону» щодо того, що авторка матеріалу мала право на оціночні судження, та припускає, що вони справді могли бути побудовані на попередніх матеріалах медіа. Втім, Поліна Котова не розмістила посилання на жоден з них у розглядуваній колонці. З неї споживачу інформації, який вперше натрапив на цю тематику, не є зрозумілим, якого суспільного руху стосується ситуація, яким є контекст конфлікту активістів з міською владою Черкас, а також за яким принципом підібрані скріншоти з соцмереж окремих представників руху «Спротив Черкащини» – особливо щодо відображенні спілкування у коментарях під дописом, текст якого не відображений в матеріалі. Натомість, споживачам інформації, які обізнані з цим конфліктом, може бракувати позиції іншої сторони, а як наслідок – матеріал може видаватися упередженим щодо громадянського суспільства у їх суперечці з міською владою.
Також Комісія звертає увагу на спробу зіграти на емоціях своєї аудиторії через подання спроби однієї з активісток, скріншот посту якої наводиться в матеріалі, більше турбуватися про себе як чогось, що суперечить цілям її публічної діяльності. Цей крок є зрозумілим для тональності колонки, але перетинає межу між критикою публічної діяльності та створенням упередженого ставлення до активістки. Матеріал містить тези, що свідчать про зневажливе ставлення до людей із психологічними проблемами і знецінення професійної психологічної допомоги – що може призвести до подальшої негативної стереотипізації практики звернень до фахівців у воюючій країні, де такої допомоги потребує більшість населення. Таке подання матеріалу є неприпустимим та свідчить про недотримання вимог журналістської етики. Підсумовуючи цю аргументацію, Комісія доходить висновку про наявність у матеріалі порушень вимог пунктів 6 та 9 Кодексу етики українського журналіста.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал онлайн-медіа «Дзвін» за авторством журналістки Поліни Котової «Черкаські громадські активісти виступили проти закупівлі техніки, яку потім мають передати ЗСУ» від 18 січня 2024 року порушує вимоги пунктів 6 та 9 Кодексу етики українського журналіста. З огляду на швидку відповідь медіа та його готовність до співпраці, Комісія оголошує «Дзвону» та Поліні Котовій попередження.
Комісія наголошує на необхідності дотримуватися таких вимог під час підготовки матеріалів, що стосуються конфліктів, пов’язаних зі здійсненням публічної влади на локальному рівні:
- чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації та вибіркового підбору до публікації різноманітних джерел для створення матеріалу;
- надавати повноцінний контекст аналізованої тематики для того, аби споживач інформації, що ознайомиться з нею вперше, міг зрозуміти суть проблематики;
- наводити підтвердження кожному твердженню про факт, оприлюдненому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження у всіх випадках, де це є можливим;
- дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, можливість надати пояснення або заперечити висунуті тези у неналежному виконанні своїх обов’язків.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?