До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Олександра Сперчуна на матеріал «Голова ГО “Місто Сили” Євген Гілін про допомогу херсонцям та зв’язки з колаборантом Сальдо» («Суспільне.Херсон», 4 березня 2025).
На думку автора скарги, заголовок та опис відео відео поєднують ГО «Місто Сили» та голову організації Євгена Гіліна із колаборантом Сальдо, «створюючи хибне враження про їхній зв’язок».
«В описі до відео зазначено: “До повномасштабного вторгнення одним із клієнтів цього об’єднання був колаборант Сальдо”, що є неправдою. Сальдо був юридичним клієнтом компанії, де працював Гілін, як мер Херсона до війни, а не колаборантом на той час, і не мав жодного відношення до ГО Місто Сили. Таке формулювання спотворює факти та вводить аудиторію в оману», — зазначає автор скарги.
«Маніпулятивне змішування волонтерської діяльності Євгена Гіліна як голови ГО “Місто сили” з його минулою адвокатською практикою зачіпає його приватне життя та репутацію без належного обґрунтування суспільною значущістю. Таке висвітлення завдає шкоди як особистій честі Євгена Гіліна, так і діяльності ГО “Місто Сили”», — додає Олександр Сперчун.
Скаржник вважає, що в матеріалі порушені пункти 3, 6, 8 і 9 Кодексу етики українського журналіста.
У відповіді на адресу Комісії з журналістської етики головна редакторка бюро інформаційного контенту філії ПАТ «НСТУ» «Херсонська РД» («Суспільне.Херсон») Тетяна Яременко зазначила, що «висвітлення питання зайняття адвокатською діяльністю Євгена Гіліна в минулому здійснювалося за його попереднього погодження та жодним чином не зачіпає його приватне життя та репутацію».
«Адвокатська діяльність є професійною діяльністю, а не суто приватним життям. Приватне життя охоплює особисті, сімейні, побутові та інші аспекти, які не пов’язані з професійною чи публічною діяльністю особи. Водночас, адвокатська практика передбачає публічний характер, оскільки адвокати працюють із клієнтами, беруть участь у судових процесах, взаємодіють із державними органами та можуть мати професійну репутацію, яка має суспільний інтерес. Тому висвітлення фактів, пов’язаних з адвокатською діяльністю, не є втручанням у приватне життя», — йдеться в листі.
«Редакційна обробка матеріалу була здійснена відповідно до журналістських стандартів. Заголовок та опис відео відображають зміст матеріалу і не спотворюють інформацію», — додали в редакції.
У «Суспільне.Херсон» визнають, що змінили назву на «кавері» (обкладинці) відео. Варіант «Ми ніколи не допомагали Сальдо» замінили на «Евакуювали тисячі людей». Заміна сталася після дзвінка комунікаційниці адвоката.
«Наша команда вела перемовини через Вікторію Єсауленко — комунікаційницю ГО “Місто сили”. Під час розмови ми домовлялися, що будемо піднімати абсолютно всі теми, і про Сальдо в тому числі. Ніяких заперечень стовідсотково не було. Ми отримали позитивну відповідь. Мені було сказано, що говорити можемо на всі теми, і на цю в тому числі. Єдиним непорозумінням стало наступне. Коли матеріал був змонтований, ми підписали кавер “Ми ніколи не допомагали Сальдо”. Буквально через годину я знову мала розмову з Вікторією і ми порозумілись, змінивши назву на кавері на — “Евакуювали тисячі людей”, — пояснила Тетяна Яременко.
Відповідні етичні стандарти та їхнє дотримання
Оскаржуваний матеріал є відеоінтерв’ю з керівником громадської організації «Місто сили», адвокатом Євгеном Гіліним. Журналістка розпитує співрозмовника головним чином про громадську діяльність і допомогу херсонцям. Три запитання в 30-хвилинному інтерв’ю стосуються колишнього Херсонського міського голови Володимира Сальдо, який після повномасштабного вторгнення очолив окупаційну адміністрацію області.
Журналістка цікавиться, як пов’язані між собою адвокат і ексголова, якого український суд визнав винним у державній зраді і колабораціонізмі. У відповідь адвокат заперечує будь-який зв’язок, але визнає, що до повномасштабного вторгнення Сальдо був клієнтом юридичної компанії, яку очолює Гілін. Останнє запитання інтерв’ю присвячене родині адвоката, його дітям.
Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи».
Питання про зв’язки між представником громадянського суспільства та ексочільником міста, звинуваченим у державній зраді, стосується потенційного конфлікту інтересів та впливу на діяльність організації. Якщо йдеться про публічну особу, як-то адвокат і керівник громадської організації, така інформація має суспільну цінність. Як публічний діяч, адвокат і голова громадської організації має бути готовим до критичних запитань, які стосувалися публічної діяльності співрозмовника, а не його приватного життя. Наполегливість журналістки, яка прагне з’ясувати обставини, не є порушенням Кодексу.
Пункт 8 Кодексу етики українського журналіста: «Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин».
Автор скарги вважає, що назва відео: «Голова ГО “Місто Сили” Євген Гілін про допомогу херсонцям та зв’язки з колаборантом Сальдо», — порушує норми журналістської етики. На момент розгляду скарги заголовок програми на YouTube був змінений на такий: «Голова ГО “Місто Сили” Євген Гілін про допомогу херсонцям під час війни й зараз». Крім того, в описі відео зникла фраза «До повномасштабного вторгнення одним із клієнтів цього об’єднання був колаборант Сальдо».
Словосполучення «зв’язки з колаборантом», «колаборант Сальдо» стосувалося фрагменту інтерв’ю, де Євген Гілін пояснює історію стосунків із колишнім міським головою. Це містило натяк на нібито дотичність голови громадської організації і адвоката до діяльності Сальдо як колаборанта, що не відповідало дійсності. Нова версія заголовку не створює такого хибного враження і не порушує Кодексу етики.
Із пояснень редакції «Суспільне.Херсон» випливає, що заголовок: «Ми ніколи не допомагали Сальдо», — редакція змінила на заголовок «Евакуювали тисячі людей» після дзвінка комунікаційниці Євгена Гіліна.
У Комісії з журналістської етики немає підстав вважати, що зміна заголовка відбулася під зовнішнім тиском. Разом із тим Комісія відзначає, що суттєві правки були здійснені без пояснень для аудиторії, частина якої вже встигла переглянути матеріал.
Редакційна зміна заголовку — нормальне явище, але в такому випадку редакція має зазначити в дужках у заголовку або нижче в описі відео, що заголовок було змінено, і пояснити причину такої зміни (наприклад, оновлений заголовок більш етичний і точний). Прозорість рішень редакції є важливим доказом відсутності зовнішніх впливів на зміст матеріалів.
Також Комісія відзначає недостатню підготовку журналістів до інтерв’ю та відсутність чіткого інформаційного приводу для появи такого матеріалу. В розмові з Євгеном Гіліним журналістка вільно поєднує запитання різної природи (волонтерська діяльність на початку вторгнення, сімейне життя, діти, адвокатська практика, історія зв’язків із Сальдо тощо). Поверхове розкриття важливих суспільних тем призвело до того, що матеріал виглядає компліментарним до героя інтерв’ю.
Журналістам не пояснюють, чому про можливі зв’язки адвоката із Володимиром Сальдо йдеться саме зараз. Чи був такий зв’язок на момент переходу ексочільника міста на бік окупантів? Чи існує такий зв’язок дотепер?
Називати «зв’язками з колаборантом Сальдо» стосунки адвоката і клієнта в минулому, до початку російського вторгнення, — це створювати враження, нібито адвокат винен у тому, що захищав людину, яка за кілька років виявилася колаборантом. Це не тільки непрофесійно, а й підриває довіру до права на захист, і спекуляція на цьому питанні може трактуватися як порушення етики.
Висновки і рекомендації
Розглянувши скаргу на матеріал «Суспільне.Херсон» «Голова ГО “Місто Сили” Євген Гілін про допомогу херсонцям та зв’язки з колаборантом Сальдо, — Комісія з журналістської етики не встановила порушень пунктів 3 і 8 Кодексу етики українського журналіста, про які йдеться у скарзі.
Комісія вітає той факт, що редакція самостійно виправила формулювання, які могли скласти у аудиторії хибне уявлення про нібито зв’язок героя інтерв’ю з Володимиром Сальдо у період його колабораційної діяльності.
Водночас Комісія вважає, що зміна обкладинки YouTube, яка радикально змінила тональність матеріалу, відбулася в непрозорий для аудиторії спосіб. Комісія виносить дружнє попередження «Суспільне.Херсон» за те, що редакція не зазначила на сайті та в описі на YouTube, що заголовок і опис були змінені, і про причини таких правок.
Комісія рекомендує журналістам і редакціям:
- Дотримуватися обов’язку працювати в інтересах аудиторії, а не героїв публікацій. Зберігати право самостійно визначати заголовки, фокус подачі матеріалу й основні акценти.
- Належно готуватися до інтерв’ю. Варто чітко окреслювати тему інтерв’ю, підбирати запитання відповідно до інформаційного приводу, уникати хаотичних переходів між темами, які не мають між собою логічного зв’язку. Уникати змішування особистого життя із професійною або публічною діяльністю, якщо це не виправдане контекстом.
- Дотримуватися точності в заголовках та в описах відео, особливо коли йдеться про потенційно чутливі теми або публічних осіб. Не варто створювати асоціативних зв’язків, які не підтверджуються фактами.
- Якщо редакція повністю змінює заголовок, опис або інші ключові елементи після публікації, необхідно вказати про це в тексті або в описі відео. Також доцільно додати примітку про причину змін.
Текст матеріалу створено Комісією з журналістської етики за підтримки UNESCO та народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться у матеріалі, а також за висловлені в ньому думки, які не обов’язково належать UNESCO та не накладають на Організацію жодних зобов’язань.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?