Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 5 вересня 2024 року надійшла скарга від Зої Базової на етері «Хеппі Ранок» від 5 вересня 2024 року радіостанції «Хіт FM», який вели ведучі Юля Карпова, Роман Мельник та Ігор Шклярук. Етер доступний за покликанням: https://www.hitfm.ua/happy/best/21062-kheppi-ranok-povnyi-efir-za-5-veresnia-2024-09-05
Заявниця стверджує, що в частині ефіру, зокрема з 14-ї хвилини, ведучі обговорювали «недоліки» жінок. Так, ведуча навела три пункти, які коментували співведучі-чоловіки; один із них стосувався неголених ніг у жінок. «Мене більше за все обурила заява про огидне волосся на тілі жінки і про любов одного з ведучих чоловіків до безволосих жінок. Звертаю вашу увагу, що єдиним безволосим людським створінням є дитина, тому вважаю такі заяви (ще і в прямому етері) дуже небезпечними. Зі мною в салоні під час прослуховання цієї програми були діти. Мені було дуже незручно і огидно», — вказала заявниця.
31 жовтня 2024 року Комісія звернулася до радіостанції «Хіт FM» (ТОВ «Телерадіокомпанія «Медіа Маркет») з проханням надати коментарі щодо можливих порушень у зазначеному ефірі вимог пунктів 9 («Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного») і 15 («Ніхто не може бути дискримінований через свою стать») Кодексу етики українського журналіста, а також аргументів, наведених у скарзі.
5 листопада 2024 року Комісія з журналістської етики отримала відповідь від медіа, підписану директором ТОВ «Телерадіокомпанія «Медіа Маркет» Віталієм Дроздовим. У листі зазначено, що ведучі програми обговорювали одну з Ютуб-програм, яка не має стосунку до «Хіт FM» і в якій блогери висловили негативні думки про жінок, які не голять ноги. Медіа стверджує, що ведучі радіопрограми висловили негативне ставлення до таких заяв. Також зазначено, що керівництво станції провело бесіду з ведучими, аби в майбутньому ще чіткіше демонструвати, що подібні висловлювання не відображають позицію радіостанції, та щоб чіткіше висловлювати засудження будь-яких мізогіністичних заяв.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Пункт 15 Кодексу етики українського журналіста: «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».
Щодо порушень вимог пунктів 9 та 15 Кодексу
Цей ефір радіостанції «Хіт FM» від 5 вересня 2024 року в програмі «Хеппі Ранок» підіймає спірні питання щодо «стандартів» зовнішності та поведінки жінок з точки зору чоловічого сприйняття.
Ведуча ініціює розмову, представляючи «список речей, які чоловіки вважають огидними у жінках», і запрошує двох співведучих-чоловіків висловитися. Перший стереотип стосується нібито непривабливості для чоловіків неголених ніг у жінок. Ведуча озвучує: «Цікавий список знайшла, вирішила перевірити, хлопці, на вас. Речі, які чоловіки вважають прям огидними у жінках. Правда чи не правда, чи огидно чи, можливо, просто забавно. Жінки, які забувають видаляти волосся для чоловіків — це прям «ну фу», «ну ні»?». Водночас вона додає свою думку: «Мені здається, що зараз це вже ознака зрілості та емоційної дорослості».
Співведучі мають різні погляди: один ведучий висловлює толерантність до природності, коментуючи: «Нормально. Є волосся — це нормально. Це природа, розумієш. Мені нормально, огиди ніякої не викликає». Натомість інший зазначає: «Добре, я скажу за себе. Я люблю, коли волосся у дівчат тільки на голові». Кожен з ведучих чітко відокремлює свої судження та підкреслює, що це виключно його чи її особиста думка.
Далі обговорюються ще два стереотипи: надмірна кількість макіяжу, яку деякі чоловіки вважають неприйнятною, та жінки, які не знають міри в споживанні алкоголю.
На завершення ведуча робить саркастичний коментар, натякаючи на поширені стереотипи, та іронічно припускає, як уявного чоловіка могли б дратувати всі ці риси разом: «А тепер уявіть, як би цього чоловіка дратувала жінка, яка дуже п’яна, в якої багато волосся й з дуже жирним макіяжем», — підсумовує вона.
Етер частково використовує мізогінічні теми, хоча подекуди вони подані в іронічному ключі й ведучі намагаються дистанціюватися від стереотипів, самі ж їх розвінчуючи. Однак, сама концепція «огидних» якостей, що стосується зовнішності та поведінки жінок, може сприяти поширенню стереотипів та об’єктивації. Крім того, жарти, які спираються на соціальні очікування щодо жінок (наприклад, про норми алкоголю та макіяжу), є принизливими та можуть укріплювати упереджене ставлення.
Етер має виражені елементи сексизму, оскільки обговорює «неприйнятні» риси в жінках з позиції очікувань та стандартів начеб-то чоловіків. Такий формат обговорення підтримує стереотипи щодо жіночої зовнішності й поведінки, пропонуючи, що саме чоловіки можуть диктувати, що є «прийнятним» або «неприйнятним» для жінок. Фрази на зразок «огидні для чоловіків» підкріплюють об’єктивацію жінок і створюють враження, що їхній зовнішній вигляд і поведінка мають узгоджуватися з очікуваннями протилежної статі.
Іронічні коментарі ведучої також не компенсують загальної сексистської тональності, оскільки вони не заперечують, а радше підсилюють упереджене сприйняття, спонукаючи слухачів замислитися про відповідність жінок до певних стандартів. Обговорення «норм у макіяжі», зовнішньому вигляді та споживанні алкоголю не лише обмежує уявлення про жіночу індивідуальність, а й посилює тиск на жінок відповідати конкретним соціальним нормам.
Вживання слова «огидний» є досить сильним, оскільки воно має виражено негативне емоційне забарвлення. Це слово означає щось, що викликає відразу, неприязнь або навіть зневагу. Використання таких різких характеристик для опису чийогось зовнішнього вигляду чи поведінки може бути образливим і травмуючим, особливо коли йдеться про особистісні чи зовнішні риси, які є суб’єктивними.
Нагадаємо, що у своїй Заяві щодо жартів про переселенців в новорічному випуску «Кварталу 95» Комісія з журналістської етики зазначала, що свідома того, що лінія між гумором і висміюванням певного явища з одного боку, та дискримінацією і мовою ворожнечі з іншого боку є дуже тонкою. Зрештою, свобода вираження поглядів захищає не лише інформацію чи ідеї, які сприймаються позитивно або розглядаються як необразливі чи залишають аудиторію байдужою, а й ідеї, які ображають, шокують або турбують. Водночас, важливими елементами при аналізі здатності певного гумору спричинити дискримінацію є контекст висловлювання та обсяг його поширення.
Радіостанції, що мають найбільшу аудиторію, мають бути свідомими того, що їх етери мають чи не найбільший вплив на формування суспільної думки, на відміну від, приміром, контенту, до якого споживачі отримують доступ за власним бажанням на онлайн-платформах.
Як великі медіа, що мають значні ресурси для проведення передвипускової експертизи матеріалів, вони мають проявляти особливу уважність до можливих проявів дискримінаційного гумору та вживати всіх застережних заходів для того, аби уникнути дискримінації та стереотипізації в ефірах.
Висновок та рекомендації
Безумовно, ранковий розважальний етер радіостанції може піднімати теми, що стосуються суспільних норм і уявлень, і такі ефіри не обов’язково мають бути «стерильними». Обговорення зовнішності, макіяжу чи норми вживання алкоголю є прийнятними темами для дискусії, однак важливо уникати прив’язки до статі та узагальнень на кшталт «усі чоловіки» або «усі жінки». Такий підхід дозволяє створити цікаві та відкриті дискусії, не вдаючись до гендерних стереотипів чи мізогінії.
Комісія не відмовляє медіа у свободі вибору тематики для розважальних програм, але закликає їх ретельніше працювати з досвідами аудиторії, адже гумор чи сатира як контент, що передусім створюється з розважальною метою, не мають спричинити додаткової ретравматизації читачів, слухачів чи глядачів, серед яких також і діти.
Зважаючи на викладене вище, з урахуванням відкритості медіа до виправлення власних помилок, Комісія вважає, що частина етеру «Хеппі Ранок» від 5 вересня 2024 року радіостанції «Хіт FM», який вели ведучі Юля Карпова, Роман Мельник та Ігор Шклярук, не порушує пункт 9 Кодексу етики українського журналіста, але порушує вимоги пункту 15 та висловлює ведучим та медіа «дружнє попередження».
Комісія рекомендує медіа, у тому числі, розважальним радіостанціям:
- Відходити від створення контенту, у якому нормалізований сексизм і мізогінія щодо жінок;
- Розробити та впровадити системні заходи для створення недискримінаційного контенту в ефірах, зокрема шляхом регулярного проведення тренінгів для працівників медіа з питань недискримінації та гендерної рівності;
- Запровадити політики рівності та недискримінації як у контенті, так і в редакційній діяльності. Наприклад адаптувати та прийняти Політика гендерної рівності в медійному контенті від Комісії з журналістської етики;
- Пам’ятати про важливу роль медіа у формуванні навичок медіаспоживання та виховання власної аудиторії, зокрема у сфері сприяння толерантності у суспільстві.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?