Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 6 січня 2024 року надійшла скарга від Оксани Охріменко на допис у Telegram-каналі «Віталій Глагола Official» за авторством журналіста Віталія Глаголи «Оголена новорічна вечірка на Закарпатті» від 4 січня 2024 року, доступний за посиланням: https://t.me/VGlagola/10791.
В описі каналу зазначено таке: «Телеграм-канал журналіста Віталія Глаголи. При передруку гіперпосилання на канал обов‘язкове». У дописі міститься дві фотографії, а також відео, зняті під час вечірки в одному з відпочинкових комплексів на Закарпатті. У відео, знятому з-поза меж приміщення, у якому відбувався захід, зображені аплодисменти зі сторони аудиторії в такт рухам оголеної танцівниці. Текст допису вказував на організаторів заходу, що були киянами. Під дописом – а також наступним дописом у каналі, в якому детальніше описана програма заходу – можна побачити чимало обурливих реакцій користувачів.
На думку заявниці, журналіст поширив фото з вечірки, яка не порушувала чинного законодавства. Як наслідок публікації та її поширення іншими медіа, до учасників піднялася хвиля ненависті, а сама публікація є втручанням у право на повагу до приватного життя, що є кримінально караним діянням.
19 березня 2024 року Комісія звернулася до журналіста з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень вимог пункту 3 Кодексу етики українського журналіста та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від Віталія Глаголи отримано не було.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи».
Щодо порушень вимог пункту 3 Кодексу
Перед розглядом скарги Комісія вважає за доречне зазначити, що вона усвідомлює роль Telegram як онлайн-платформи для висловлювання своїх поглядів, а також проблемність встановлення того, хто є, а хто не є медіа чи журналістом, коли йдеться про регулярне дописування в соцмережах. При прийнятті рішення про те, чи мають застосовуватися вимоги Кодексу етики українського журналіста до певного матеріалу, Комісія оцінюватиме його подачу (чи намагається автор створити у споживача інформації враження про свою роль як журналіста чи медійника), публічність (чи обмежував він аудиторію дописів), а також фактор реєстрації як онлайн-медіа, що є добровільною за чинним законодавством.
У випадку, що розглядається в рамках цієї справи, Комісія розглядає Віталія Глаголу як журналіста попри його паралельну зайнятість як депутата Ужгородської міської ради. Про це свідчить низка факторів: у описі каналу Віталій Глагола титрує себе як журналіст (також див. рішення щодо допису Ірини Федорів в блозі на «Українській правді»), просить ставити посилання на його канал як своєрідний елемент захисту авторського права, а також заохочує споживачів надсилати йому новини. Його Telegram-канал не є закритим, а отже інформація з нього може поширюватися публічно та на необмежену аудиторію. Саме тому Комісія вважає, що норми Кодексу мають застосовуватися до діяльності Віталія Глаголи в рамках наповнення його Telegram-каналу.
Допис, на який скаржилася заявниця, є прикладом «бульварної» журналістики, що покликана задовольняти попит суспільства на сенсаційні новини. Водночас, така журналістика теж має враховувати стандарти професійної етики, де одним з ключових є право на повагу до приватного життя. У своїх Рекомендаціях щодо етичних практик у таблоїдній журналістиці Комісія наголошувала на тому, що поширення без згоди людей приватної інформації є порушенням журналістської етики, а будь-яке втручання з боку журналістів в приватне життя має бути обґрунтованим – і його межі є ширшими для публічних осіб, які мають бути готові до ширших меж критики і до більш пильної уваги до них і до їхніх близьких. Крім того, Комісія вказала, що сенсаціоналізм, який лише експлуатує «гарячу тему» для розважання публіки, підриває суспільну довіру до ролі медіа у сприянні вирішенню проблем.
На думку Комісії, допис Віталія Глаголи не мав суспільного інтересу, який би переважував приватність учасників та організаторів вечірки у відпочинковому комплексі. Немає відомостей, що у ній брали участь високопосадовці чи політики національного чи місцевого рівня, що за певних умов могло б виправдати публікацію. Хоча оголені танці і можуть викликати обурення у певних аудиторій, але вони не є забороненими, тим паче в рамках закритих заходів. Засудження людей лише за те, що їх спосіб відпочинку є нетиповим з точки зору значної частини населення, є способом легко залучити додаткову аудиторію до медіа, але не виконує функції служіння інтересам суспільства, ключовій для журналістів та медіа. Саме тому Комісія доходить висновку про наявність у дописі Віталія Глаголи порушень вимог Кодексу етики українського журналіста.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що допис у Телеграм-каналі «Віталій Глагола Official» за авторством журналіста Віталія Глаголи «Оголена новорічна вечірка на Закарпатті» від 4 січня 2024 року порушує вимоги пункту 3 Кодексу етики українського журналіста та оголошує Віталію Глаголі попередження.
Комісія наголошує на потребі дотримуватися Рекомендацій щодо етичних практик у таблоїдній журналістиці, які є застосовними не лише до медіа, що цілеспрямовано поширюють сенсаційну інформацію, а й до суспільно-політичних медіа, що періодично можуть оприлюднювати матеріали про приватне життя відомих людей чи кримінальні історії.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?