Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Прийнято рішення

Рішення КЖЕ щодо телемарафону телеканалу Zik “Тхне Соросом” від 28 лютого 2020 р.

Подавач:
Фонд "Відродження"
Дата подання:
09.03.2020
Порушник:
Телеканал Zik
Статті кодексу:

Рішення

КОМІСІЯ З ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ                 

www.cje.org.ua   info@cje.org.ua

Хрещатик 27а, Київ, Україна

 

Рішення Комісії з журналістської етики

щодо телемарафону «Тхне Соросом» на телеканалі ZIK від 28 лютого 2020 року

Міжнародний фонд “Відродження” 28 лютого 2020 року оприлюднив відкрите звернення із закликом до медійної спільноти дати оцінку медіапродуктам телеканалу ZIK, зокрема «Марафону “Тхне Соросом”», що відбувався в ефірі телеканалу протягом усього дня 28 лютого.

На думку представників Фонду, зміст телемарафону «перенасичений неправдивою інформацією, маніпуляціями та мовою ворожнечі. Під виглядом фактів, глядачам пропонують пропагандистські наративи, що раніше використовувались у авторитарних країнах і які були багаторазово спростовані». У зверненні також зазначається, що «це вже п’ятий зафіксований цього року випадок появи на телеканалі ZIK дискредитаційних матеріалів, що містять неправдиву інформацію, маніпуляції та мову ворожнечі щодо Фонду та Джорджа Сороса»

Комісія з журналістської етики проаналізувала ефір телеканалу ZIK, зокрема, проведені 28 лютого ток-шоу «13» о 13:00, ток-шоу «15» о 15:00, ток-шоу «17» о 17:00 і ток-шоу «19» о 19:00,  та виявила низку порушень Кодексу етики українського журналіста, що мають свідомий характер та є несумісними з професійною журналістикою.

Щодо порушень статті 6 та статті 9 Кодексу етики українського журналіста

Стаття 6 Кодексу передбачає, що повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел. Стаття 9 Кодексу також вимагає щоб усі факти, судження та припущення були чітко відокремлені одне від одного та встановлює неприпустимість розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.

Весь телемарафон «Тхне Соросом» на телеканалі ZIK базується виключно на припущеннях та оціночних судженнях, які не ґрунтуються та конкретних та переконливих фактах. Такі твердження лунають з вуст не лише запрошених експертів, але найчастіше – від самих ведучих, які б мали, навпаки, забезпечувати неупередженість подання інформації. Особливо багато таких коментарів було зафіксовано під час ток-шоу «13», «15» та «17», де ведучі активно озвучують звинувачення та спрямовують спікерів і дискусію у заздалегідь визначене русло.

Попри те, що предметом обговорення є нібито величезний вплив Сороса на економіку та політику в Україні, жодних фактів, які б підтверджували реальність такого впливу – повідомлень про конкретні факти зловживань на користь Сороса чи його структур за весь кількагодинний «марафон» не наведено. Як єдину підставу для тверджень про контроль Сороса над українськими політиками та представниками громадськості використовують факт існування в Україні фондів Сороса, які видають гранти українським громадським організаціям. Твердження журналістів та ведучих телеканалу про «ворожу» діяльність Сороса та пов’язаних з ним та Урядом США фондів в Україні подаються як факти, хоча насправді не підкріплюються достатнім підґрунтям, а інформація подається неповно та без посилання на її джерела.

Так, у ток-шоу «13» о 13:00, уже в першому сюжеті йдеться про те, що Сороса називають «батьком багатьох кольорових революцій у Східній Європі, у результаті яких – десятки поранених та повністю зруйновані економіки». Це твердження посилюється відповідними кадрами з протестів та революцій. Проте, таке звинувачення у сюжеті ніяк не обґрунтовується – хто називає Сороса «батьком революцій», чи проводились відповідні розслідування –  не зрозуміло. Більше того, все насильство приписується виключно Соросу. Тоді як інші причини революцій та жертв, як-то, авторитарні режими, проти яких виступають громадяни, взагалі не згадуються. Інформація у сюжеті також подається неповно та незбалансовано. Наприклад, згадується петиція про визнання Джорджа Сороса терористом, але про те, ким була ініційована петиція, як її оцінюють незалежні експерти та яка її подальша доля – не йдеться.

Ведучі під час ток-шоу «13» та «17» також намагаються пов’язати з Соросом революцію Гідності, стверджуючи, що саме Сорос привів Порошенка до влади шляхом революції та «фінансував практично всю його кампанію». Жодних підтверджень таких слів – немає (попри те, що звіти про фінансування виборчих кампаній є публічними).

Загалом, ведучі у своїх твердженнях та журналісти у підготовлених сюжетах постійно посилаються на чутки, невизначені джерела («кажуть», «називають» тощо) та вдаються до узагальнень, подаючи все, у тому числі власні коментарі, як факти:

–        у частині ефіру ток-шоу «13», присвяченій Кабінету Міністрів України та прокуратурі: «давайте говорити про те, що вплив Сороса протягом майже трьох десятиліть є неймовірним практично по всім напрямкам», «силові структури, які так само створювалися, антикорупційні органи за гроші Сороса, а тут навіть ГПУ не заперечують, що вони витрачають гроші Сороса. Це де таке взагалі можливо?», «наша влада буквально кишить представниками, ну напевно, Сороса», «найбільш високопоставленим «соросятком» в Уряді охрестили прем’єра Гончарука», «кажуть, що в «Слузі народу» теж є представники соросят», «для компромісу, мабуть, зі США, міністром соціальної політики призначили Юлію Соколовську на додаток, яка раніше представляла інтереси Агентства США з міжнародного розвитку» та ін. При цьому, як і щодо інших тверджень, жодні докази, які б підтверджували будь-які зв’язки перелічених посадовців із безпосередньо Джорджом Соросом чи його фондами, журналісти чи запрошені експерти не демонструють.

–        У ток-шоу «15», як і у інших програмах під час ефіру, ведучі стверджують, що у фракції «Слуга народу» у парламенті 40% – це «ставленики Джорджа Сороса» і це є великою загрозою для України, бо вони нібито лобіюють інтереси американсього багатія (35:07-35:37). Водночас, жодного разу під час ефіру журналісти не вказують, як та за якими критеріями було визначено таку кількість, хто є джерелом інформації, яким саме інтересам і якими своїми діями Джорджу Соросу сприяють такі політики. Тобто, не наведено жодних фактичних даних, які б підтверджували наведені припущення. Єдиним джерелом твердження про вплив Сороса на парламент, яке називають в ефірі, – є народний депутат Олександр Дубінський, якого цитують у кожній програмі телемарафону.

–        у ток-шоу «17» у першому ж сюжеті зазначається: «До «соросят» нинішні політики відносять навіть прем’єр-міністра Олексія Гончарука», «соросівські і подібні структури не інвестують в країну, не розвивають виробництво…». Хто є цими «нинішніми політиками» – не називається. Далі, звертаючись до народного депутата від опозиційної платформи «За життя» Нестора Шуфрича, ведучий говорить: «Нагадаю, що вплив Сороса та його дотичних, афілійованих до нього компаній маємо ще з середини дев’яностих. Питання в наступному: з приходом Володимира Зеленського, нової людини в політиці, з новими поглядами можливо, була надія, що ось цей колоніальний вплив, зовнішнє управління…Україна буде його позбавлена. Чому ми сьогодні маємо вагому частку і вплив в парламенті представників Сороса і в Кабінеті міністрів?». Інший ведучий додає: «Може найбільший в історії України» (03:45-04:08). Звертаючись до запрошеного гостя Павла Розенка ведучий також говорить: «Ми дуже багато говоримо від початків, що Сорос і його «Відродження» фонд той сам і інші структури допомагали українцям від початків, зокрема науковцям, студентам…Сьогодні ми бачимо, що така допомога, в лапках, позначається в тому числі у нашому повсякденному житті, на побутових якихось речах…Так не буває, щоб у прикінцевому результаті все ж таки українці, або не українці, громадяни інших країн, де був Сорос, все ж таки зажили хоча би трошки краще?».

Аналогічні узагальнюючі тези про «30-40% представників Сороса» у провладній фракції, «зарахування» до «соросят» прем’єр-міністра України та окремих міністрів, у різних формах дублюються і під час ток-шоу «19». Наприклад, стверджують, що до «групи впливу відносять міністра культури Володимира Бородянського. Він раніше очолював медіа-холдинг олігарха Віктора Пінчука. Останній, як відомо, вже давно працює з Демократичною партією США»  (1:03:40-1:03:50).

У ток-шоу «19» серед тверджень ведучих, які подаються як факти, також припущення про вплив Джорджа Сороса на медіа через отримані ними гранти від фондів: «Фонд Джорджа Сороса мільйони «зелених» вкладає в засоби масової інформації. Все для того, аби медіа висвітлювали діяльність американського багатія під потрібним кутом, звісно, вихваляючи свого спонсора».  2:47:05 – 2:47:20 . Прикладу хоча б однієї такої публікації – не наведено.

Телеканал неодноразово вдається до перекручування фактів. У ток-шоу «13», з повтором у ток-шоу «17» (40:20 – 41:07) та «19» (1:40:30 – 1:40:50), коментуючи рекламу Офісу Генерального прокурора, яка поширювалась у соціальній мережі facebook, ведучі зазначають, що вона оплачувалась компанією ТОВ «Стратком» (StratCom), що була заснована у 2015 році. І одразу стверджується: «Виходить, посольство США витрачає великі гроші на піар Руслана Рябошапки.» (42:10 – 42:53). Такий висновок не має під собою підґрунтя. По-перше, ведучі допустили неточність та сплутали ТОВ «Стратком» та неурядову організацію StratCom Ukraine. При цьому, жодних пояснень, яке відношення має зареєстрована в Україні комерційна компанія до посольства США, ведучі не наводять. По-друге, якщо проаналізувати відповідну бібліотеку реклами facebook, уся оплачена ТОВ «Стратком» реклама Офісу Генпрокурора стосується виключно процедур добору прокурорів і жодних матеріалів рекламного характеру щодо самого прокурора не містить.

Ведучий ток-шоу «19» під час дискусії між гостями щодо розслідування розстрілів на Майдані висловив твердження, що фонд «Відродження» фінансував прокурорів, які розслідували «справи Майдану» (02:05:28). Про те, що це твердження було спростоване, ведучий не зазначає.

Ток-шоу «15» ведучі розпочинають із повідомлення про те, що Фонд «Відродження» опублікував заяву з приводу марафону, яку одразу опублікував «Детектор медіа».  Ведучі стверджують, що ніяких фактів у заяві немає, лише оціночні судження, а також – не було проведено факт-чекінгу суджень, озвучених телеканалом. При цьому, жодної цитати ні зі звернення «Відродження», ні з публікації «Детектора Медіа» не наводиться. Водночас, ведучі говорять про те, що «Детектор медіа» не зареєстрований як ЗМІ та наголошують, що статутний капітал «Детектора медіа» становить нуль гривень. Той факт, що чинне законодавство взагалі не передбачає обов’язку (процедури) реєстрації новинних сайтів як ЗМІ та не передбачає взагалі формування для ГО статутного капіталу, ігнорується. Натомість, питання про те, чому «Детектор медіа» не зареєстрований «як справжнє ЗМІ» задається блогеру Анатолію Шарію, який очевидно, не може вважатися належним та незалежним експертом щодо цього питання.

Низка образливих тверджень звучать в адресу очільниці «Детектора медіа» Наталії Лігачової. Зокрема, блогер Шарій приводить аналогію: «как-будто бы старая работница борделя сидит и смотрит оценивая, знаете, с папиросой во рту, оценивает длину юбок проходящих мимо студенток». Згодом Шарій повторює метафору про «старую проститутку, которая смотрит за тем, как мимо идут девочки и оценивает хриплым, пропитым голосом, какой длины у них юбки». (08:07-08:35). Жодних спроб ведучих відреагувати на такі очевидно образливі твердження не було. Натомість, ведучий сам зневажливо порівнює Наталію Лігачову з коронавірусом (11:25). А інший ведучий також стверджує, що «Лігачова «лягла» під крило пана Коломойського» та стверджує про її орієнтацію виключно на гроші (07:20-08:07). Публікація подібних звинувачень, що ґрунтуються виключно на судженнях та коментарях, без висвітлення позиції іншої сторони, безумовно суперечить стандарту неупередженого подання інформації.

Протягом всього марафону ведучі також не вживають жодних заходів для того, щоб перевірити достовірність інформації, про яку говорять запрошені гості.

Так, наприклад, у ток-шоу «13» запрошений експерт, політолог Володимир Кацман говорить про скорочення вантажообігу в Україні на 30 % за останній рік (44:26). Він звинувачує у цьому саме політиків, пов’язаних з Соросом,  які не зацікавлені у розвитку країни, а лише у власному збагаченні. При цьому, ведучі не ставлять під сумнів таку інформацію, не намагаються дізнатися джерело таких даних. Хоча за офіційними даними Держстату така інформація суперечить дійсності – вантажообіг транспортних підприємств України за 2019 рік збільшився на 2,1% у порівнянні із 2018 роком.

У ток-шоу «17», запрошений гість Микола Катеринчук стверджував про те, що 13 млрд. євро, які були вкладені в Україну Європейським Союзом, були розкрадені і євродепутати відмовились проводити аудит (25:30 – 27:00). А у ток-шоу «19», народний депутат від партії «Опозиційна платформа «За життя» Василь Німченко наводить низку фактів, наприклад про те, що в середині 90-х рр. в Україні було 399 іноземних організацій, половину з яких фінансував Сорос (18:59 – 19:07). Жодних уточнюючих питань з цього приводу ведучі не задають. 

У цьому ж ток-шоу “19” запрошений гість Сергій Короткіх озвучує низку фактів та тверджень образливого та маніпулятивного характеру: «Сорос спонсирует здесь принятие закона о наркотиках, тем самым он разрушает уже разум…это воплощение зла…», «Сорос – посланник Сатаны, если он вкладывает деньги – это  […] гранты на организации, которые проповедуют деградацию того или инного рода, тоесть свободные браки… [«легалізація маріхуани» – підказує ведуча], и самое главное пропаганда этого с самого детства, с первых класов школы…» та ін. (57:30-01:02:00). Ведучі не намагаються ні зупинити гостя, ні поставити уточнення щодо джерел наведеної інформації.

Таким чином, ведучі марафону та редакція телеканалу ZIK не забезпечили право глядачів на отримання повної, достовірної та неупередженої інформації, не перешкодили поширенню очевидно образливих суджень та допустили подання власних коментарів як фактів, що призвело до введення глядачів в оману.

Щодо порушення статті 10 Кодексу етики українського журналіста

Кодекс етики українського журналіста вимагає, щоб точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, були представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.

Натомість, у ток-шоу «13» телемарафону ZIK не представлено жодної альтернативної думки. Жодного представника громадськості чи політиків, яких учасники марафону (включно з ведучими) називають «соросятами», до участі не запрошено (чи, принаймні, не повідомлено про їх відмову). Телеканал взагалі не звертався за коментарями (чи, принаймні, не повідомляє про це) до Фонду «Відродження» чи інших організацій, які згадуються у сюжетах та програмі теле-марафону.

Підбір учасників ток-шоу в рамках марафону також свідчить про бажання виключити альтернативні думки. Власне, серед гостей телемарафону у ток-шоу «13», «15» та «17» не було подано коментарів жодного представника чинної провладної партії (крім Дубінського, який, власне, просуває меседж про «всюдисущих соросят») чи партії «Голос», яку прямо називають «соросівською». У ток-шоу «19» були представлені позиції інших представників від партії «Слуга народу». У дискусії також брали участь представники партії «Опозиційна платформа «За життя» – Андрій Лесик та Василь Німченко. Жодного представника партії «Голос», яку під час ток-шоу називають «філіалом Сороса», чи «Європейської солідарності», або їх коментарів під час марафону не представлено.  

Комісія також звернула увагу, що будь-які найменші спроби поставити під сумнів головний меседж марафону про величезний негативний вплив Сороса (США), міжнародних та іноземних фондів та інституцій на Україну, відразу припиняється або спростовується ведучими.

Так, у ток-шоу «13» о 13:00 політолог Ігор Ретерович говорить про те, що «нинішній владі вигідно робити із Сороса ворога, бо на нього можна списувати прорахунки», на що ведучий відповідає: «Робити ворога? А він не ворог, він – друг?» (21:50-22:35). При цьому, коли експерт стверджує про перебільшення впливу Сороса на дії політиків, ведучий знову вступає в дискусію, наводячи приклад Нафтогазу і «підтягнення тарифів, яке в першу чергу впливає на населення». Жодних фактів про те, чому це пов’язується з Соросом, ведучий не наводить, а фактично лише апелює до емоцій глядачів, пов’язаних з комунальними тарифами.

Це практично єдиний випадок, коли під час цього ток-шоу ведучі вступають в дискусію з позицією експерта, тоді як до коментарів інших експертів, які дають негативну оцінку нинішній владі та окремим представникам громадськості, жодні заперечення не висловлюються.

У ток-шоу «17» запрошений гість екс-віце-прем’єр міністр Павло Розенко також стверджує, що створення міфу навколо Сороса є вигідним для нинішньої влади для перекладання відповідальності за провали. Водночас, ведучі зупиняють експерта та згадують про те, що ініціатива Петра Порошенка, за президентства якого Павло Розенко був членом Уряду, щодо електронного декларування для громадських активістів («грантожерів») викликала засудження багатьох міжнародних партнерів. Це на думку ведучого, означає, що «казати, що вони ніякого зв’язку взагалі не мають, ну, мені здається, не зовсім правильно» (11:00 – 13:40). Так само, на зауваження іншого гостя – Миколи Катеринчука – про те, що Помаранчева революція не фінансувалася Соросом, ведучи

Текст скарги

Міжнародний фонд “Відродження” 28 лютого 2020 року оприлюднив відкрите звернення із закликом до медійної спільноти дати оцінку медіапродуктам телеканалу ZIK, зокрема «Марафону “Тхне Соросом”», що відбувався в ефірі телеканалу протягом усього дня 28 лютого.

На думку представників Фонду, зміст телемарафону «перенасичений неправдивою інформацією, маніпуляціями та мовою ворожнечі. Під виглядом фактів, глядачам пропонують пропагандистські наративи, що раніше використовувались у авторитарних країнах і які були багаторазово спростовані». У зверненні також зазначається, що «це вже п’ятий зафіксований цього року випадок появи на телеканалі ZIK дискредитаційних матеріалів, що містять неправдиву інформацію, маніпуляції та мову ворожнечі щодо Фонду та Джорджа Сороса».

Поділитись