Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Попередження
Дата рішення 2024-12-20

Рішення Комісії з журналістської етики щодо матеріалу «Новини N» про стан коми у дитини після щеплення в Миколаєві

Подавач:
Миколаївська міська рада
Дата подання:
20.12.2024
Скарга подана на:
«Новини N»
Статті кодексу:
06. Повнота та об’єктивнсть інформації, 10. Представлення точки зору опонентів

Рішення

До Комісії з журналістської етики 26 липня 2024 року надійшла скарга від Миколаївської міської ради на матеріал Інтернет-видання «Новини N» за авторством журналістів Володимира Страшного та Ольги Висоцької «У Миколаєві 6-місячна дитина впала в кому після щеплення», що був опублікований 16 липня 2024 року, доступний за посиланням.

У матеріалі розповідається про те, як шестимісячна дівчинка, ім’я якої наведене без прізвища, потрапила до коми після щеплення, проведеного в одній з дитячих поліклінік міста. Наводиться коментар лікарки та депутатки міськради Миколаєва Світлани Федорової про цю ситуацію, а також її попередні слова-попередження про можливі негативні наслідки зберігання при спеці у лікарнях, які не мають світла та генераторів. Свій коментар щодо ситуації також надала хрещена мати дівчинки, Вікторія Басалаєва, яка розповіла, що дівчинка потрапила до коми після планового щеплення АКДС у поліклініці, температура в кабінетах якої становила +35 градусів за Цельсієм.

Представники заявника вважають, що журналісти надали упереджену та неперевірену інформацію, яка не відповідає дійсності. Вони не звернулися за коментарем до відповідних закладів охорони здоров’я, органів місцевого самоврядування та представників дитини. Зокрема, інформацію про стан дитини надала її хрещена мати, яка не є законною представницею дитини відповідно до норм законодавства. У скарзі представники Миколаївської міськради наводять результати внутрішнього розслідування, в рамках якого стверджують, що щеплення дівчинці на ім’я, вказане у матеріалі, в ці дні не здійснювалося в жодній з муніципальних лікарень. Ці аргументи можуть свідчити про порушення вимог пунктів 6, 10 та 18 Кодексу етики українського журналіста.

6 листопада 2024 року Комісія звернулася до онлайн-медіа з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень та зазначених у скарзі аргументів. Відповідь від головної редакторки Інтернет-видання Ірини Чернишової надійшла 12 листопада 2024 року. У ній представниця «Новини N» зазначила, що номер хрещеної матері був наданий депутаткою Світланою Федоровою, а Вікторія Басалаєва зазначила, що знає все про цей випадок, адже була першою, кому зателефонувала мати дитини. Вона також підтвердила всі факти, наведені депутаткою. Журналістка спитала чи можна зв’язатися з матір’ю дитини, на що хрещена відповіла, що її відвезли до Одеси, а тому зараз зв’язку з нею немає.

Ірина Чернишова також наголосила, що Світлана Федорова є членкинею депутатської комісії Миколаївської обласної ради із охорони здоров’я, і з огляду на це має доступ до будь-якої інформації медичного характеру в місті та області. Також, вона є лікаркою-інфекціоністкою із великим стажем, а тому, на їх думку, була належним джерелом отримання первинної інформації про інцидент. Насамкінець, головна редакторка повідомила, що міськрада спілкується з її виданням винятково через запити, що не дозволяє дотримуватися стандарту оперативності подання інформації. Такий запит було підготовлено, але не було надіслано, оскільки наступного дня балансу щодо висвітлення позиції міськради було досягнуто шляхом публікації іншого матеріалу за результатами брифінгу представниці органу місцевого самоврядування. Публікація щодо позиції Миколаївської міськради розміщена за цим посиланням.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, пресслужб та інших джерел».

Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Пункт 18 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством».

Щодо порушень вимог пункту 6 Кодексу

Стандарти достовірності та повноти подання інформації, закріплені у пункті 6 Кодексу, вимагають від журналістів належного підтвердження фактів, наведених у матеріалі. Для цього вони мають звертатися до безпосередніх героїв ситуації, обізнаних кваліфікованих джерел, а також намагатися знайти виходи на офіційних осіб. При цьому, інформація, що подається в матеріалі, має містити значний суспільний інтерес. Також при наявності такого публічного інтересу слід зважати і на оперативність подання інформації. У ситуаціях конфлікту між місцевими медіа та органами влади на локальному рівні може виникати ситуація ігнорування запитів на швидке отримання інформації, і медіа слід вживати максимальних заходів для того, аби не жертвувати достовірністю інформації навіть у таких ситуаціях.

Матеріал піднімав важливу тему безпеки щеплень за умов підвищеної температури в місті і складної енергетичної ситуації, викликаної обстрілами, і звертав увагу локальної аудиторії на потребу уважніше ставитися до якості вакцин за таких умов. Також Комісія може уявити ситуацію конфлікту між виданням та місцевою владою; подібні історії не є випадковими, і навіть з тону скарги та відповідей медіа на неї можна зрозуміти, що він триває досить давно.

Втім, це не звільняє медіа від обов’язків з належної перевірки інформації та подання повного контексту ситуації. Хоча депутатку, яка надала інформацію та поділилася контактом хрещеної матері, можна вважати належним джерелом інформації, з огляду на її кваліфікованість та обізнаність у медичній ситуації в Миколаєві, журналістам слід було докласти більше зусиль для перевірки інформації за допомогою офіційних джерел. Пояснення про неможливість зв’язатися з прямими родичами малолітньої слід було розмістити у первинному матеріалі. На думку Комісії, це б дало аудиторії медіа більше можливостей для усвідомлення повноти контексту ситуації. Без цього, його публікація не відповідає вимогам щодо повноти подання інформації, передбаченими пунктом 6 Кодексу.

Щодо порушень вимог пункту 10 Кодексу

Дотримання вимог щодо збалансованості подання інформації є ключовим для того, аби журналістика вважалася якісною та неупередженою, а отже і не створювала у аудиторії хибно сформованого враження про критикованих осіб. Для цього слід брати коментар у органів влади чи представників установ, які підлягають критиці, та запитувати позицію незалежних експертів, а у разі відсутності відповіді до публікації матеріалу — зазначати про це. В окремих випадках баланс може бути досягнутий шляхом розміщення серії матеріалів про одну ситуацію, але у таких випадках важливо вдаватися до крос-посилань та наводити у старому матеріалі посилання на новіший, який може детальніше роз’яснити ту чи іншу позицію, відсутню в первинному тексті.

Комісія у своїй оцінці братиме до уваги розміщення «Новинами N» матеріалів за наслідками брифінгу представників Миколаївської міськради наступного дня після оскаржуваної публікації. Справді, її поява дозволяє забезпечувати збалансованість подання інформації про ситуацію з коматозним станом дівчинки після щеплення. Втім, журналісти не змінили первинний матеріал та не додали до нього посилання до продовження історії, хоча в матеріалі Ольги Висоцької, однієї зі співавторок розглядуваної статті, наступного дня міститься посилання на першоджерело інформації про кому. Це не дозволить читачеві, що потрапив на сторінку з новиною, отримати належний доступ до повної картини про можливі проблеми щодо зберігання вакцин. Тому Комісія не може дійти висновку про те, що первинний матеріал «Новин N» відповідає вимогам пункту 10 Кодексу щодо збалансованості подання інформації.

Щодо порушень вимог пункту 18 Кодексу

Основною метою пункту 18 Кодексу є захист неповнолітніх від надмірного втручання в їх приватне життя. Його положення не забороняють повністю розкривати ідентичність дітей, що є героями матеріалів, але надають журналістам вказівку про потребу враховувати найкращі інтереси неповнолітніх при створенні матеріалів. Тож межа такої приватності може бути меншою при створенні матеріалів, що несуть публічний інтерес.

Як вже йшлося вище, матеріал піднімає тематику неякісного зберігання вакцин у Миколаєві за умов надмірної спеки та відсутності належного енергопостачання, викликаного російською агресією. На прикладі історії дівчинки ілюструється потреба бути уважнішими до медичних процедур за таких умов. Журналісти «Новин N» не розкривають прізвища дитини, не називають прізвища її матері та не подають її фотографію. Лишень імені недостатньо для того, аби ідентифікувати дитину чи її родичів у соцмережах чи в інших джерелах; за ідентифікаційними даними хрещеної матері пошук дитини та її родини також не є простим. З огляду на це, Комісія не вважає, що видання припустилося порушень вимог пункту 18 Кодексу при публікації матеріалу, та зловжило правом на повагу до приватного життя дитини, що потрапила до коми, та її родини.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал Інтернет-видання «Новини N» за авторством журналістів Володимира Страшного та Ольги Висоцької «У Миколаєві 6-місячна дитина впала в кому після щеплення», що був опублікований 16 липня 2024 року, порушує вимоги пунктів 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста. Комісія виносить журналістам та інтернет-виданню попередження.

Водночас Комісія звертає увагу на свою заяву щодо використання механізмів журналістського саморегулювання для вирішення особистих конфліктів та наголошує, що її рішення не мають використовуватися у рамках судових проваджень щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, а також у кримінальних провадженнях. Основною функцією органів саморегулювання є вирішення конфліктів, що виникають з матеріалів, поширених в медіа, у досудовому порядку. А метою є підвищення якості журналістських матеріалів завдяки дотриманню вимог Кодексу етики українського журналіста.

Комісія наголошує на необхідності дотримуватися таких вимог під час підготовки матеріалів, що стосуються конфліктів, пов’язаних зі здійсненням публічної влади чи надання публічних послуг на локальному рівні:

  • подавати інформацію про конфлікт між медіа та органами влади у разі, якщо це може завадити повноцінному дотриманню стандартів у матеріалі — наприклад, дотриматися балансу при збереженні оперативності подання інформації;
  • наводити підтвердження кожному твердженню про факт, оприлюдненому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження у всіх випадках, де це є можливим, зокрема надавати посилання на першоджерела матеріалу;
  • дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, можливість надати пояснення або заперечити висунуті тези у неналежному виконанні своїх обов’язків, а у разі розкриття проблеми в серії матеріалів — розміщувати посилання так, аби споживачі могли перейти до всіх матеріалів за темою.
Поділитись