25 лютого 2025 року Комісія з журналістської етики отримала через свій сайт скаргу від комунального підприємства «Миколаївська обласна варта» на онлайн-видання Nikcenter і журналістку Олесю Баранцевич. Скарга стосується публікації під заголовком «Заброньовані і щасливі: кого працевлаштували у Миколаївську обласну варту. Комунальне бронювання», яка вийшла 17 лютого 2025 року на сайті Nikcenter за авторством Олесі Баранцевич і була поширена на фейсбук-сторінці «NIKCENTER – центр журналістських розслідувань» і в телеграм-каналі «NIKCENTER / Миколаїв / Одеса / Херсон».

Підприємство-скаржник стверджує, що у матеріалі «розповсюджено неправдиву інформацію, що підлягає спростуванню відповідно до вимог законодавства України», і вбачає в ньому порушення статті 9 Кодексу етики українського журналіста та інших професійних стандартів. Також редакції закидають поширення неперевіреної і маніпулятивної інформації, яка стосується «нашого загиблого побратима». Додатками до скарги є електронні копії низки документів.
Скаржник вимагав спростування і видалення з публікації тверджень, які вважає неправдивими і маніпулятивними, а Комісію з журналістської етики просив висловити виданню і авторці публічний осуд.
Головна редакторка видання Nikcenter Олеся Борейко (вона ж — авторка матеріалу, підписаного її попереднім прізвищем Баранцевич), ознайомившись із текстом скарги і додатками до неї, висловила готовність до діалогу з «Миколаївською обласною вартою» за посередництва КЖЕ і сформулювала аргументи редакції у відповідь на закиди, викладені у скарзі.
Оскільки пріоритетним для Комісії з журналістської етики способом вирішення скарг на матеріали, оприлюднені в медіа, є медіація, Комісія докладала зусиль щоб діалог між сторонами відбувся. І, можливо, допоміг би покращити матеріал, опублікований на сайті Nikcenter.
Контакти скаржника, зазначені у скарзі, виявились недійсними (адреса електронної пошти була надана з помилкою). Після декількох невдалих спроб Комісії з журналістської етики вдалося зв’язатись із «Миколаївською обласною вартою». Але скаржник не підтвердив і не уточнив по суті свою позицію щодо скарги, а також не скористався запрошенням до медіації за участі Комісії з журналістської етики.
Порівняння архівованої версії матеріалу, включеної у текст скарги, із поточним текстом публікації свідчить, що після подання скарги в матеріал були внесені виправлення і доповнення, зокрема нові коментарі представників скаржника.
Оскільки завдяки дії основних принципів саморегулювання публікацію було доповнено, і аудиторія видання Nikcenter у результаті цього отримала матеріал вищої якості, а скаржник не виявив бажання обговорювати із редакцією що-небудь додатково, Комісія вирішила залишити скаргу без розгляду.
Комісія з журналістської етики вітає відкритість редакцій медіа до діалогу, готовність визнавати і самостійно виправляти помилки. Це важлива складова процесу саморегуляції, що дозволяє медійній спільноті власними зусиллями забезпечувати дотримання професійних стандартів і етичних норм. Пріоритетом роботи Комісії залишається розв’язання конфліктів між медіа і героями їхніх публікацій (або іншими людьми чи організаціями, які вважають, що медіа порушили вимоги Кодексу етики українського журналіста) шляхом конструктивного діалогу. Комісія підкреслює свою готовність брати участь у такому діалозі, якщо це необхідно для продуктивної взаємодії сторін.
Нагадуємо, що робота у жанрі журналістського розслідування, пов’язана з викриттям імовірної корупції або неетичної поведінки посадовців, вимагає від медіа і журналістів особливої відповідальності й ретельної перевірки всіх фактів і джерел, які вони використовують. Запрошуємо журналістів ознайомитися із рекомендаціями КЖЕ щодо дотримання стандартів повноти, об’єктивності і достовірності інформації (статті 6 і 9 Кодексу етики).
Зокрема медіа та журналісти у своїй роботі мають звертати увагу на таке:
- Докладати всіх зусиль для забезпечення точності фактів у матеріалах, не приносячи точність у жертву оперативності або бажанню повідомити сенсацію.
- Посилатись на джерело будь-якої отриманої нової інформації.
- Перевіряти інформацію з будь-яких джерел, в тому числі офіційних.
- Обережно ставитись до використання фактів, опублікованих у соціальних мережах.
- Для повного висвітлення ситуації повідомляти не лише точні факти й цитати, але й контекст і передісторію.
- Зробити прозорим процес перевірки фактів і гіпотез для читачів, слухачів або глядачів. Розповідати про кроки, до яких редакція або автор вдалися в процесі перевірки, про задіяні джерела й ресурси.
- У разі виявлення помилки докладати зусиль щоб виправити її якнайшвидше, пояснивши свої дії аудиторії.
- Обережно поводитись із фактами, які викликають в аудиторії гнів, тривогу чи страх. Не посилювати ці емоції власними оцінками.
- Не робити узагальнень чи припущень щодо груп людей, натомість говорити про проблему, спираючись на конкретні випадки.
- Перш ніж оприлюднити матеріал, ретельно проаналізувати його з точки зору дотримання вимог Кодексу етики українського журналіста.
«Чітке відокремлення фактів і думок, наведення тез, які тісно пов’язані з фактами, а не припущеннями чи стереотипами, відзначає журналістику, що найкраще відповідає суспільним інтересам», — йдеться у рекомендаціях.
Не менш важливим для дієвості саморегулювання є зазначення скаржниками точних контактних даних. У рішенні щодо матеріалу «Дзеркала тижня» про Рустема Умєрова КЖЕ вже закликала скаржників подавати актуальні контактні дані у скаргах, аби представники Комісії мали змогу оперативно зв’язатись із ними, уточнити їхні вимоги й поставити додаткові запитання.
Комісія очікує співпраці й відкритості всіх сторін оскарження задля об’єктивного розв’язання ситуації. Скарги, подані з хибними контактними даними, КЖЕ має всі підстави залишати без розгляду.
Текст матеріалу створено Комісією з журналістської етики за підтримки UNESCO та народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться у матеріалі, а також за висловлені в ньому думки, які не обов’язково належать UNESCO та не накладають на Організацію жодних зобов’язань.