Комісія з журналістської етики регулярно отримує запити від журналістів, керівників медіа, студентів і викладачів факультетів журналістики, а також споживачів інформації щодо консультацій, роз’яснень та уточнень, які допоможуть дотримуватись стандартів професії та етично готувати матеріали.
Відповіді на запитання готує Ліна Кущ, перша секретар Національної спілки журналістів України, членкиня Комісії з журналістської етики.
У цьому матеріалі пояснюємо, які авторитетні медіа варто використовувати для перевірки інформації.
Українські медіа є незалежними, але в умовах глобалізації та війни не можуть уникнути впливу міжнародних інформаційних потоків. Такий вплив не завжди варто сприймати як негативне явище. Він зумовлений як об’єктивними факторами, зокрема місцем України у світовому інформаційному просторі, так і необхідністю взаємодії з міжнародними партнерами, які підтримують незалежну журналістику.
Українські журналісти часто використовують матеріали міжнародних медіа (Reuters, Associated Press, BBC тощо), що впливає на формування порядку денного. Однак це не означає тотальної залежності. Вони активно створюють власний контент і з початку повномасштабного вторгнення стали важливими джерелами новин для всього світу. Матеріали українських журналістів, які співпрацюють з іноземними медіа, допомагають аудиторії за кордоном краще розуміти ситуацію в Україні.
Українські медіа реагують на міжнародні тренди та обговорення суспільних проблем, зокрема на глобальні дискусії про кліматичні зміни, гендерну рівність чи цифрові права. Часто теми, яких бракує в українському медіапросторі, висвітлюють у межах проєктів за підтримки міжнародних партнерів.
Багато українських редакцій, зокрема «Суспільне мовлення», «Громадське» та «Бабель», інтегрували редакційні політики, засновані на стандартах Reuters, BBC і Deutsche Welle, що підвищує якість їхніх матеріалів.
Комісія з обережністю ставиться до рекомендації конкретних медіа як авторитетних джерел, адже епітет «авторитетний» є оціночним. Варто покладатися не лише на список рекомендованих медіа, а й оцінювати кожне джерело за критеріями надійності та звіряти інформацію з кількох незалежних джерел. Серед критеріїв:
- редакційна незалежність;
- прозорість власності;
- збалансованість подачі інформації з обов’язковим посиланням на джерела;
- політика перевірки фактів і виправлення помилок;
- відокремлення фактів від оцінок.
Якщо у вас є запитання щодо журналістської етики чи стандартів, залиште запит у формі. Відповідь надійде на пошту, яку ви вказали при заповненні анкети.
Текст матеріалу підготувала Комісія з журналістської етики в межах проєкту у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і подання фактів, наведених у цій публікації. Висловлені погляди належать виключно авторам, та не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО чи Японії.