27 червня 2025 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення організувала круглий стіл, який об’єднав понад 180 друкованих медіа онлайн та представників галузі з усієї країни. До дискусії долучилися представники державних органів, міжнародних організацій, регіональних медіа та експерти галузі. Від Комісії з журналістської етики участь у події взяли Діана Дуцик та Олексій Погорєлов.
Масштабне скорочення локальних видань
За даними Сергія Чернявського, голови Громадської спілки «Орган спільного регулювання у сфері друкованих медіа», кількість друкованих видань обласного, районного та міського рівня за останні п’ять років скоротилася більш ніж удвічі: з 2469 у 2020 році до менш ніж 1000 у 2025 році.
Це свідчить не лише про зменшення інформаційного поля, а й про системні виклики для локальних медіа: фінансовий тиск, скорочення рекламних доходів, відтік кадрів. Особливу групу становлять релоковані медіа з окупованих територій, які втратили аудиторію, джерела фінансування та традиційні канали розповсюдження.
Наприклад, газета «Кримська світлиця», яка до 2014 року мала наклад 4000 примірників, сьогодні існує завдяки благодійній допомозі та волонтерській роботі. За словами головного редактора Андрія Щекуна, видання не отримує державної підтримки з 2019 року, попри чинні рішення РНБО та укази Президента щодо підтримки релокованих медіа.
Ще однією проблемою є втрата аудиторії. Кримчани розсіяні по всій Україні, зв’язок із ними порушено, а залучати нових читачів надзвичайно складно. Водночас такі редакції виконують важливу місію — збереження історичної пам’яті, фіксацію злочинів окупації та підтримку інформаційного зв’язку серед переселенців.
Робота редакцій у прифронтових регіонах
Журналісти прифронтових областей працюють в умовах надзвичайної небезпеки та постійних викликів. Сергій Народенко, директор та головний редактор «Вісника Ч» (Чернігів), розповів, що журналістам доводиться поєднувати професійну діяльність із волонтерською роботою.
Олексій Пасюга з газети «Ворскла» (Сумщина) звернув увагу на критичну ситуацію з доставкою: з 1600 передплатників Укрпошти залишилося лише 200, решті газету доставляють власними силами, що створює надмірне навантаження на колектив і потребує додаткових витрат.
Ще одним викликом є нестабільне електропостачання. Через енергетичні атаки друкарні працюють за графіками відключень, що призводить до затримок виходу номерів та додаткових витрат на резервні джерела живлення.
Загроза втрати історичної пам’яті
Наталія Носкіна, наукова співробітниця Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, підкреслила небезпеку втрати сучасної періодики як історичного джерела. Нині бібліотека отримує менш як половину назв зареєстрованих друкованих видань. Особливо проблематична ситуація з газетами з прифронтових територій, які через брак ресурсів не надсилають обов’язкові примірники. Саме ці видання містять важливі свідчення про життя в умовах війни.
Знищення інфраструктури розповсюдження
Олексій Бабанський, заступник директора агентства «Союздрук», повідомив про масове знесення кіосків преси у Києві. За новими правилами оренда місця під кіоск може сягати 90–100 тисяч гривень на рік, що робить бізнес нерентабельним. Уже на початку 2025 року демонтовано понад 80% кіосків, і за нинішньої тенденції до 2026 року столиця може залишитися без жодного пункту продажу друкованих медіа.
Необхідність системних рішень
Учасники круглого столу наголосили: друковані медіа залишаються важливою складовою інформаційної безпеки та культурної стійкості країни, особливо на регіональному рівні. Серед ключових пропозицій підтримки:
- створення програм через Український культурний фонд;
- запровадження мораторію на знесення кіосків преси;
- компенсації редакціям за порушення умов доставки;
- посилення контролю за дотриманням мовного законодавства;
- створення національного реєстру документальної спадщини.
Збереження друкованих медіа — це не лише питання формату, а й запорука збереження історичної правди, місцевої ідентичності та права громадян на доступ до достовірної інформації.
Першоджерело новини, а також фото: Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.