Подати скаргу
Закрити пошук
30.11.2021

87% опитаних медійників хочуть висвітлювати тему екології, але більшість відчуває брак знань – дослідження КЖЕ та «Екодії»

87% опитаних медійників хочуть висвітлювати тему екології, але більшість відчуває брак знань – дослідження КЖЕ та «Екодії»

64% опитаних медійників вважають, що українські медіа приділяють недостатньо уваги проблемам екології. При цьому, 87% опитаних хотіли б писати на екологічну проблематику. Однак, майже половина (49%) не знають експертів, які б допомогли їм пояснити своїй аудиторії складні питання впливу екологічних проблем на ситуацію в регіоні. При цьому, 83% опитаних журналістів відчувають брак знань з теми екології та змін клімату.

Такими є результати опитування медійників*, що проводилося з 12 по 24 листопада 2021 року Комісією з журналістської етики у партнерстві з Центром екологічних ініціатив «Екодія». Мета дослідження: дізнатися яких конкретних знань не вистачає журналістам при висвітленні стану екології та чому українські журналісти переважно пишуть тільки про Грету Тунберг.

Головні висновки:

  • 64% опитаних медійників вважають, що медіа України та, зокрема, їх регіону приділяють недостатньо уваги проблемам екології; 21% вагаються відповідати на це запитання і лише 16% опитаних вважають, що медіа повідомляють про цю тему достатньо.  
  • 87% опитаних медійників хотіли б висвітлювали в медіа тему екології та/або зміни клімату в Україні, 11% – вагаються і лише 2% не бажають висвітлювати цю тему.
  • 66% опитаних вказали, що за останній рік-два вони повідомляли про проблеми екології та/або зміни клімату в Україні; 9% – не змогли відповісти на це запитання, а 25% – відповіли «ні».
  • Майже половина (49%) опитаних медійників не знають експертів, які б допомогли їм пояснити своїй аудиторії складні питання екології та їх вплив на ситуацію в регіоні. При цьому 40% знають таких експертів, а 11% – не визначились.
  • Лише 16% опитаних медійників проходили за останній рік навчання (тренінги, воркшопи, вебінари, онлайн-курси) на тему екології та/або зміни клімату в Україні. Відповідно 83% не проходили навчання, 2% вагались щодо відповіді на це запитання.
  • При цьому 83% опитаних журналістів відчувають брак знань з теми екології та змін клімату, 11% – не можуть визначитися чи їм бракує знань, та лише 6% почуваються впевненими у власних силах.
  • З тих, кому бракує знань з теми екології: 57% – говорять про брак контактів експертів, які можуть коментувати вказану тему, 54% потребують активної державної політики у сфері екології, 48% заявили про недостатність подій та цікавих інфоприводів, 44% потребують загальних знань щодо змін клімату (можна було обрати кілька варіантів, тому сума не дорівнює 100%)
  • Якщо говорити про змістовну частину, то медійники потребують знань в наступних темах (можна було обрати кілька варіантів, тому сума не дорівнює 100%):

–   70% – «Зміна клімату: Скорочення викидів парникових газів,  наслідки зміни клімату для України і світу»;

–   65% – «Якість  повітря: Що за проблема з цим та як зменшити забруднення від викидів промислових підприємств, чи існує доступ до даних про якість повітря»

–   61% – «Сільське господарство: вплив агропромисловості на довкілля та місцеві громади, сезонне “цвітіння” водойм та якість води у криницях»;

–   59% – «Енергетика: Перехід на відновлювані джерела енергії, енергоефективність, закриття шахт й згортання вугільної енергетики, проблеми атомної енергетики, обмеження водневої енергетики».

·  Якщо говорити про зміну клімату, медійники заявили, що їм було б цікаво дізнатися (можна було обрати кілька варіантів, тому сума не дорівнює 100%):

–   64% – «Як висвітлювати тему зміни клімату, дотримуючись журналістських стандартів та етики»;

–   57% – «Нові соціологічні дослідження, аналіз державних рішень і нормативно-правових актів з цієї теми»;

–   57% – «Енергозбереження та енергоефективність»;

–   54% – «Розвиток відновлюваних джерел енергії та громадського транспорту».

  • Найчастіше журналісти беруть інформацію для матеріалів про зміну клімату із соціальних мереж (55%) та у екоекспертів/ток (50%), а також із пресрелізів підприємств і держорганів (45%). Найменше у друзів та знайомих (11 %) (можна було обрати кілька варіантів, тому сума не дорівнює 100%).
  • Абсолютна більшість опитаних медійників (95%) вважає, що потрібно дотримуватися журналістських стандартів, в тому числі на тему екології та/або зміни клімату в Україні.
  • При цьому самі медійники (37%) помічали порушення журналістських стандартів чи маніпуляцій в медіа з теми екології. 44% опитаних сказали, що їм важко відповісти на це запитання, і лише 19% не помічали порушень.
  • 96% опитаних знають про Кодекс етики українського журналіста.

Медійникам було запропоновано за бажання розказати чим особисто для них цікава тематика екології та зміни клімату. Деякі відповіді:

  • «Люблю природу та тварин. Люблю проводити час у лісі, на морі та в горах. Хочу, щоб красивих куточків було побільше. А для цього потрібно, щоб до питання забруднення екології серйозно ставилася не лише держава, а й усі громадяни. Для цього і потрібно побільше писати про екологію та її проблеми» (журналіст, м. Бровари, Київська обл.);
  • «Трансформація вугільних регіонів в рамках світового проєкту “Декарбонізація” є найважливішою темою для мого регіону. З особистих бажань, маю надію на підняття теми спалювання листя на новий рівень» (працівник медіацентру, м.Вугледар, Донецька область);
  • «Ця тема цікава, широка та об’ємна, але через елементарну відсутність знань у цій сфері складно створювати публікації на цю тематику»;
  • «Цікавить тема очистки річки Сіверський Донець» (медіаменеджер, м.Ізюм, Харківська область);
  • «Для мене важливо сформувати середовище людей, відповідальних і за теперішнє і за майбутнє. Сформувати усвідомлення критичності, але не незворотності ситуації, і що правильні й ощадливі дії кожного, за грамотної державної стратегії і підтримки, можуть створити середовище якісного і здорового життя і роботи у містах і поза ними. Розуміння руху сучасного суспільства у все відчутніший бік урбанізації, має навчити людину стати частиною гармонійного екопростору, в якому місто – для людей і природи, а не для машин і сміття» (журналіст, м.Київ);
  • «Цікавлюсь з дитинства, потім виросло у професійну зацікавленість, окрім того, мешкаю у місті №1 – промислове забруднення повітря» (фріланс репортерка, Маріуполь);
  • «Я приєдналася до проєкту @LUNMistoAirBot, особисто мене лякають показники, які я бачу на своєму балконі. А вважається, мій район екологічний» (медіаменеджерка, Одеса).
  • «Ця тема стає все більш актуальною як з огляду на порядок денний міжнародних самітів та форумів, так і на національному рівні, зважаючи на діяльність, перш за все, ТЕЦ України, формування резервів вугілля, ціноутворення на ринку енергії з відновлювальних джерел, а також з огляду на локальні (регіональні) проблеми, пов’язані з діяльністю конкретних підприємств» (фрілансер, м.Миколаїв). 

*Загальна інформація щодо опитаних респондентів:

  • Усього опитано 115 осіб: серед них 40% редакторів, 33% журналістів, 13% медіаменеджерів та 14% працівників університетів (кафедри та факультети журналістики);
  • З них: 80 жінок (70%)  та 35 чоловіків (30%);
  • 84% – працюють в регіональних медіа, лише 16% у Києві;
  • Найбільше опитаних працює в онлайн медіа (42%), далі йдуть: друковані (27%), мультимедійні (21%) та 10% – на радіо.

Опитування проводилося за допомогою анкети з варіантами відповідей з 12 по 24 листопада 2021 року Комісією з журналістської етики методом адресного онлайн опитування та поширенням інформації публічно серед журналістського середовища. Отримані дані не є репрезентативними, а тому результати слід інтерпретувати як можливі тенденції. Всі дані подані в знеособленому вигляді.

Опитування «Розвиток кліматичної журналістики в Україні» стало можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в рамках проєкту «Розвиток кліматичної журналістики в Україні через підтримку спроможності українських ЗМІ висвітлювати зміни клімату», який виконує Комісія з журналістської етики у партнерстві з Центром екологічних ініціатив “Екодія”. Погляди, висловлені в цьому опитуванні, належать автору(-ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії. 

Поділитись