До Комісії з журналістської етики надійшла скарга Людмили Янкіної на новину під заголовком У «ДНР/ЛНР» понад 950 тисяч осіб мають українську «біометрику» (автори Дмитро Губенко, Марія Думанська), розміщену на сайті DW (Deutsche Welle) українською 24 лютого 2020 р.
У новині йдеться про кількість оформлених паспортів для виїзду за кордон громадянам України, зареєстрованим на непідконтрольних українській владі територіях Донецької і Луганської областей, а також в окупованому Криму і Севастополі. Авторка звернення вважає, що заголовок не відповідає даними, викладеним у матеріалі; не відбиває реальної ситуації та штучно сприяє розпаленню ненависті до мешканців тимчасово окупованих територій, які продовжують бути громадянами України. Також, на думку авторки, «матеріал може викликати ненависть до людей, які не є мешканцями окупованих частин Луганської та Донецької областей в даний момент, але мають реєстрацію місця проживання на тих територіях». На підтвердження своїх слів заявниця наводить приклади коментарів до публікації, які містять «мову ворожнечі» стосовно людей, зареєстрованих на окупованих територіях.
«Також цей матеріал не є об‘єктивним, оскільки окрім «сухих» даних, які не відображають реальності… не містить точки зору людей, про яких іде мова в матеріалі, або якоїсь експертної точки зору», – вважає Людмила Янкіна.
Авторка просить розглянути публікацію, яка, як вважає заявниця, порушує статті № 6,8,12,19 Кодексу етики українського журналіста.
Комісія з журналістської етики електронною поштою у березні та квітні 2020 р. зверталася до Української редакції DW для пояснень із приводу отриманої скарги. Проте редакція не відповіла на листи.
Проаналізувавши оскаржуваний матеріал, Комісія з журналістської етики зазначає наступне.
1. Матеріал ґрунтується на відповіді Державної міграційної служби України на запит української редакції DW і містить інформацію про кількість оформлених і виданих паспортів громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, що мали реєстрацію в окремих районах Донецької або Луганської області.
Зокрема, в новині йдеться, що «станом на середину лютого 2020 року оформлено та видано 950 405 паспортів громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, що мали реєстрацію в окремих районах Донецької або Луганської області».
Також автори новини повідомляють, що «станом на 12 лютого оформлено та видано також 150 466 паспортів для виїзду за кордон громадянам України, що мали реєстрацію в Криму або Севастополі».
Повідомляючи таку інформацію, автори посилаються на офіційне джерело, проте із цих даних роблять хибний висновок, винесений у заголовок. Реєстрація постійного місця проживання на окупованій території не тотожна фактичному проживанню на цій території. Внутрішньо переміщені особи, які переїхали з непідконтрольних українській владі територій Донецької та Луганської областей, зберігають попередню реєстрацію у паспорті і вказують цю адресу під час отримання адміністративних послуг. У тому числі – послуг із оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Тому заголовок «У «ДНР/ЛНР» понад 950 тисяч осіб мають українську «біометрику» не відповідає змісту відповіді Державної міграційної служби. Таким чином, автори публікації порушили ст. 8 Кодексу етики українського журналіста – «Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин».
2. Посилаючись на відповідь Державної міграційної служби, автори публікації наводять кількість отриманих паспортів, проте не зазначають точного періоду, за який оформлена така кількість документів громадянами, зареєстрованими на окупованій території Донецької і Луганської областей.
Автори публікації не дають порівняння з аналогічним попереднім періодом чи порівняння з кількістю паспортів, виданих громадянам, зареєстрованим в інших адміністративно-територіальних одиницях України за такий само період, у тому числі – в перерахунку на 100 тисяч населення. Статистичні дані без належного контексту залишають широке поле для інтерпретацій, які не завжди відповідають чинній ситуації.
Із тексту публікації також незрозуміло, чому автори зосереджують увагу на окремій категорії громадян України. Бекграунд наприкінці новини не містить інформації щодо особливостей отримання паспортів для виїзду за кордон для мешканців окупованих територій.
Твердження про те, що «за останній рік їх (паспорти – КЖЕ) також отримали понад 16 тисяч мешканців окупованого Криму», є неточним, оскільки Державна міграційна служба використовує в документах лише адресу реєстрації постійного місця проживання, а не фактичну адресу. Тому встановити, яка кількість кримчан із біометричними паспортами насправді мешкає на території півострова, а яка є внутрішньо переміщеними особами, зі статистики ДМС неможливо.
Таким чином, публікація не відповідає критеріям повноти і точності подачі інформації, що є порушенням ст. 6 Кодексу етики українського журналіста – «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста».
3. Новина не містить критики конкретних осіб, тому не потребує додавання точки зору іншої сторони чи незалежного експерта. Проте Комісія звертає увагу, що новина, де містяться неповні і неточні дані, може підкріплювати негативні стереотипи стосовно мешканців окупованих територій і в кінцевому підсумку – сприяти дискримінації цих громадян.
4. Комісія не встановила порушення норм ст. №12 і 19 Кодексу етики українського журналіста, оскільки не підтверджено, що журналісти свідомо порушили Кодекс чи відмовилися виправити помилку після звернення читачки.
5. За результатами розгляду публікації «У «ДНР/ЛНР» понад 950 тисяч осіб мають українську «біометрику» Комісія з журналістської етики виносить Українській редакції DW дружнє попередження.
6. Комісія з журналістської етики підкреслює необхідність відповідального висвітлення з боку медіа чутливих для суспільства питань. У тому числі – шляхом збалансованого подання не лише офіційної точки зору з певної теми, а й точки зору самих мешканців окупованих територій чи внутрішньо переміщених осіб. Виокремлення окремої категорії громадян України за принципом реєстрації місця проживання повинне бути виправдане, а не використовуватися для зайвого сенсаціоналізму.
Під час використання статистичних даних, у тому числі – отриманих із офіційних джерел, – журналістам варто вдаватися до порівняння показників за різні періоди або в різних регіонах, щоб надати аудиторії цілісну об’єктивну картину.
В сучасному інформаційному просторі заголовок матеріалу набуває вирішального значення: значна кількість відвідувачів сайту чи користувачів соціальних мереж прочитає тільки заголовок, не відкриваючи новину. Наповнюючи інформаційну стрічку сайту, редакції повинні добирати заголовки, які максимально точно відбивають та не спотворюють зміст новин.
Голова Комісії Андрій Куликов
Текст скарги
До Комісії з журналістської етики надійшла скарга Людмили Янкіної на новину під заголовком У «ДНР/ЛНР» понад 950 тисяч осіб мають українську «біометрику» (автори Дмитро Губенко, Марія Думанська), розміщену на сайті DW (Deutsche Welle) українською 24 лютого 2020 р.
У новині йдеться про кількість оформлених паспортів для виїзду за кордон громадянам України, зареєстрованим на непідконтрольних українській владі територіях Донецької і Луганської областей, а також в окупованому Криму і Севастополі. Авторка звернення вважає, що заголовок не відповідає даними, викладеним у матеріалі; не відбиває реальної ситуації та штучно сприяє розпаленню ненависті до мешканців тимчасово окупованих територій, які продовжують бути громадянами України. Також, на думку авторки, «матеріал може викликати ненависть до людей, які не є мешканцями окупованих частин Луганської та Донецької областей в даний момент, але мають реєстрацію місця проживання на тих територіях». На підтвердження своїх слів заявниця наводить приклади коментарів до публікації, які містять «мову ворожнечі» стосовно людей, зареєстрованих на окупованих територіях.
«Також цей матеріал не є об‘єктивним, оскільки окрім «сухих» даних, які не відображають реальності… не містить точки зору людей, про яких іде мова в матеріалі, або якоїсь експертної точки зору», – вважає Людмила Янкіна.
Авторка просить розглянути публікацію, яка, як вважає заявниця, порушує статті № 6,8,12,19 Кодексу етики українського журналіста.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?