Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Публічний осуд
Дата рішення 2021-09-20

Щодо матеріалів про мітинг проти муніципальної варти у Дніпрі

Подавач:
Красіков Іван Сергійович, голова ГО "Неурядова медійно-адвокаційна група"
Дата подання:
30.07.2021
Порушник:
Інтернет-видання "UAZMI" uazmi.net
Статті кодексу:
03. Повага до приватного життя, 06. Повнота та об’єктивнсть інформації, 10. Представлення точки зору опонентів

Рішення

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики надійшли скарги Івана Красікова на п’ять матеріалів різноманітних Інтернет-видань:

  1. матеріал Інтернет-видання «Наше місто» «В Днепре под горсоветом проходит митинг бабушек: что случилось (Фото, видео)» за авторством Валерії Доброти, який було опубліковано 28 червня 2021 року;
  2. матеріал Інтернет-видання «Обозреватель» «В Днепре на митинг под горсовет согнали пенсионеров: СМИ назвали “заказчика”. Фото и видео» за авторством Гліба Іванова, який було опубліковано 28 червня 2021 року;
  3. матеріал Інтернет-видання «Днепр – Час» «В Днепре под горсоветом проходит митинг бабушек: что случилось (Фото, видео)» за авторством Олени Москвіної, який було опубліковано 28 червня 2021 року;
  4. матеріал Інтернет-видання «UAZMI» «В Днепре на митинг под горсовет согнали пенсионеров: СМИ назвали «заказчика»», який було опубліковано 28 червня 2021 року;
  5. матеріал Інтернет-видання «Стрічка.ком» «В Днепре под горсоветом проходит митинг бабушек: что случилось (Фото, видео)», який було опубліковано 28 червня 2021 року

У матеріалах розповідається про мітинг, що відбувся у місті Дніпро під час сесії міськради. Матеріал супроводжується фотографіями та відео протестантів, які не можуть дати чіткої відповіді на питання щодо власної участі у акції. Журналісти зазначили, що перед протестувальниками виступила низка активістів, серед яких і заявник. На думку видань, ці активісти захищають у місті інтереси Олександра Петровського та Загіда Краснова. Вони також стверджують, що мітинг був організований саме Загідом Красновим та його коштом. Варто зазначити, що оригінальний матеріал опублікований виданням «Наше місто», в той час як інші матеріали є його переробкою чи передруком.

Заявник стверджує, що він не перебував на мітингу та не виступав на ньому, всупереч інформації, наведеній у статті. Він також стверджує, що ніколи не захищав інтереси Загіда Краснова чи Олександра Петровського, а за коментарем щодо інформації, наведеної про нього у матеріалі, до нього не зверталися. Заявник вважає, що видання займаються його цілеспрямованим цькуванням.

2 вересня 2021 року Комісія звернулася з листом до згаданих Інтернет-видань з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаних матеріалах порушень вимог пунктів 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста та зазначених у скарзі аргументів. Комісія не зверталася до видання «Стрічка.ком», оскільки воно є новинним агрегатором, а відбір матеріалів на ньому здійснюється автоматично. В майбутньому Комісія планує розробити власні рекомендації щодо дотримання стандартів журналістської етики такими виданнями, а до розробки відповідних рекомендацій відхилятиме скарги на матеріали, розміщені в зазначених ресурсах.

Відповідь надійшла від видання «Наше місто» 5 вересня 2021 року. У ній представники видання висловили свою позицію щодо нерозуміння причин того, чому Іван Красіков вирішив, що у матеріалі є згадка саме про нього. Видання також висловило готовність розглянути його претензії у судовому порядку. 14 вересня 2021 року надійшла і відповідь від видання «Днепр – Час», яке стверджує, що матеріал є дослівним відтворенням оригінальної статті, і рекомендує звернутися за захистом своїх прав до первинного автора матеріалу або ж до суду. Відповідей від інших Інтернет-видань, що поширили інформацію, отримано не було. Втім, матеріал на сайті «UAZMI» станом на момент винесення рішення вже недоступний. З ним можна ознайомитися у кеші Google.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи».

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Щодо порушень вимог пунктів 6 та 10 Кодексу

Пункт 6 Кодексу вимагає від журналістів дотримуватися стандартів повноти та достовірності подання інформації. Це означає, що всі факти, надані у матеріалі, мають бути належним чином верифіковані та підтверджені певними джерелами, а матеріал має містити повноцінний опис ситуації. Кореспондує цим стандартам і вимога збалансованості подання інформації – без якої контекст подання інформації про певну подію буде неповним. Задля дотримання останньої необхідно звертатися до сторони, діяльність якої у матеріалі критикується, або ж до осіб, які в чомусь обвинувачуються.

Перед аналізом дотримання цих стандартів у матеріалах, що є предметом розгляду за цією скаргою, Комісія має зазначити, що факт посилання на інше видання не звільняє того, хто опублікував матеріал, від відповідальності за дотримання в ньому стандартів. При редакційній обробці матеріалу журналіст чи редактор може помітити порушення стандартів та докласти зусиль для того, аби його усунути. Саме тому використання посилань на первинний матеріал Інтернет-видання «Наше місто», його фото- та відео-матеріалів не звільняє інші видання від обов’язку дотримуватися етичних стандартів при републікації.

Основні скарги заявника стосуються того, що він, начебто, не перебував на мітингу, а також не працює на захист інтересів Загіда Краснова чи Олександра Петровського. Щодо першої претензії, то Комісія не має достатньої кількості інформації для того, аби стверджувати про присутність Івана Красікова на акції. Встановлення цього вимагає від Комісії проведення додаткових розслідувальних заходів, що є невластивою для органу саморегулювання функцією. З опублікованих матеріалів факту наявності чи відсутності заявника на мітингу встановити неможливо.

В той же час, видання нічим не підтверджують інформацію про те, що згадані у матеріалі активісти обстоюють інтереси Загіда Краснова чи Олександра Петровського. У первинному матеріалі та матеріалі «Днепр – Час» доказом цього виступає фраза «как известно», в той час як у матеріалах «Обозревателя» та «UAZmi» йдеться про те, що так стверджують журналісти видання «Наше місто». Видання також не звернулися до активістів, які, за їх інформацію, були спікерами на мітингу, для того, аби надати їх позицію щодо співпраці зі згаданими бізнесменами та політиками. Приклад того, як належно можна було б обґрунтувати певну тезу, можна знайти у тому ж первинному матеріалі, де теза про проплаченість мітингів, організованих Загідом Красновим, підтверджується попередніми публікаціями медіа та відповідними скріншотами.

Зі скарги та відкритих джерел Комісія усвідомлює, що між медіа, на які Іван Красіков скаржиться в рамках розгляду цієї справи, та ним самим триває конфлікт, що вже призвів до оприлюднення спростувань попередньо поширеної про нього інформації. В той же час, Комісія наголошує, що особистий конфлікт між особою та виданням не звільняє журналістів від дотримання стандартів журналістської етики при підготовці матеріалів, що стосуються сторони конфлікту. З огляду на це, Комісія доходить висновку про наявність у всіх чотирьох публікаціях порушень Кодексу етики українського журналіста.

Щодо порушень вимог пункту 3 Кодексу

Незважаючи на те, у скарзі заявника не згадується порушень щодо приватності, під час обговорення члени Комісії звернули увагу на фотографію чоловіка у непритомному стані. Суспільна вага публікації цього фото, яке було зроблене у стані, коли чоловік явно не мав змоги дати згоду на фотографію, не є значною. З огляду на це, Комісія також вважає, що видання через публікацію цього фото порушили пункт 3 Кодексу.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що у матеріалах Інтернет-видання «Наше місто» «В Днепре под горсоветом проходит митинг бабушек: что случилось (Фото, видео)» за авторством Валерії Доброти, Інтернет-видання «Обозреватель» «В Днепре на митинг под горсовет согнали пенсионеров: СМИ назвали “заказчика”. Фото и видео» за авторством Гліба Іванова, Інтернет-видання «Днепр – Час» «В Днепре под горсоветом проходит митинг бабушек: что случилось (Фото, видео)» за авторством Олени Москвіної, та Інтернет-видання «UAZMI» «В Днепре на митинг под горсовет согнали пенсионеров: СМИ назвали «заказчика»», які було опубліковано 28 червня 2021 року, допущено порушення вимог пунктів 3, 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста. Комісія висловлює авторам матеріалів у виданнях та виданням «Наще місто», «Обозреватель» та «Днепр – Час» публічний осуд, а авторці матеріалу у виданні «UAZMI» та самому виданню – дружнє попередження, з огляду на мовчазне видалення матеріалу з сайту.

Комісія закликає власників медіа утримуватися від використання власних інформаційних ресурсів для атак на політичних конкурентів чи представників громадянського суспільства. Будь-які звинувачення у співпраці останніх з окремими політичними чи бізнесовими силами мають бути:

  • обґрунтовані належними фактами, що свідчать про їх співпрацю;
  • прокоментовані тим, хто звинувачується у такій співпраці;
  • опубліковані з врахуванням контексту політичної боротьби, що відбувається у певному середовищі.

Текст скарги

Видання “UAZMI” https://uazmi.net/news/post/gp2kzr1yAEBbDrdXkuUxrg розповсюдило фейк щодо мого перебування та виступу на мітингу 28 липня 2021 року біля Дніпровської міськради: “на митинге выступили активисты Геннадий Бутенко, Дмитрий Смолянский, Иван Красиков, Вадим Мирошник. Как пишут журналисты, они защищают в Днепре интересы депутата горсовета Загида Краснова.”. Я ні на якому мітингу не перебував, на ньому не виступав, щодо чого можна пересвідчитись, оглянувши численні фото- та відеоматеріали. Інтереси Загіда Краснова я ніколи не захищав та не захищаю, це, також, може бути підтвержено документально. За коментарем щодо вищевикладеної інформації, аби підтвердити її, представники “UAZMI” до мене не зверталися. Я вважаю діяльність “UAZMI” щодо мене, цілеспрямованим цькуванням, яке триває з минулого року. Тоді “UAZMI” розмістило фейк про те, що я у стані алкогольного сп’яніння збив “швидку” Цей фейк було оскаржено мною у суді та за рішенням суду “UAZMI” опублікувало спростування: https://uazmi.org/news/post/QS9DyvZVWqHPDB1q54o5g Але, як можна побачити, цькування не зупинилося. Я пов’язую цькування з боку видання “UAZMI” з моєю громадською діяльністю, зокрема з критичними публікаціями та коментарями щодо представників міської ради Дніпра та міського голови. UAZMI пов’язано з виданням “Обозреватель”, яке отримує кошти від Дніпровської міської ради для висвітлення її діяльності з бюджету Дніпра.

Поділитись