До Комісії з журналістської етики 11 листопада 2024 року надійшла скарга від ДП МПІУ на матеріал інтернет-видання «NGL. Media» за авторством журналістки Єлизавети Чип «МПІУ наполягає, що понад 100 млн грн на провальний проект — це виправдано», опублікований 5 листопада 2024 року та доступний за посиланням.
Матеріал є колонкою журналістки, у якій вона аналізує та висловлює свою думку стосовно відповіді заявника на первинну публікацію Єлизавети Чип «Мінкульт витратить майже 800 тис. грн на аудит ютуб-каналу The Gaze», оприлюднену 4 листопада 2024 року та доступну за посиланням. Зокрема, вона цитує текст відповіді, який містить звинувачення у порушенні нею стандартів журналістської етики, та пояснює власну позицію що, звернення до ДП «МПІУ» чи згаданих компаній за коментарем не відбулося через наявність повної інформації про тендер у оприлюдненій документації. Надалі Єлизавета Чип надає інші факти витрат на формування стратегії та аудит YouTube-каналу «The Gaze». Вона також вдається до риторичних запитань у контексті посилань заявника на попередні матеріали «NGL. Media» про іномовлення та відсутності змін у його роботі.
Представники підприємства скаржаться на те, що медіа не дало повною мірою та належно реалізувати їх право на відповідь на первинну публікацію, що була опублікована днем раніше. Крім того, вони вважають, що оскаржуваний матеріал містив низку оціночних суджень, невідокремлених від фактів, і неточну інформацію.
9 січня 2025 року Комісія звернулася до інтернет-видання з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень вимог пунктів 9 та 12 Кодексу етики українського журналіста та зазначених у скарзі аргументів.
Відповідь від медіа надійшла 10 січня 2025 року. У ній головний редактор, Олег Онисько, пояснив, що вся інформація, яка міститься у первинній публікації, має належну фактологічну основу з наведенням посилань на першоджерела в системі Prozorro. Що ж до колонки Єлизавети Чип, то вона є належно промаркованою як думка журналістки, містить посилання на текст відповіді, оприлюднений заявником на власному сайті, та вкотре повторює посилання на Prozorro та тендерну документацію.
Стосовно пункту 12 Кодексу, то головний редактор вважає, що інформація, подана в матеріалі, не є недостовірною, і в разі потреби готовий обстоювати цю позицію в суді. На його думку, ДП «МПІУ» намагається використати безумовно корисний механізм скарг до Комісії для тиску на медіа.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Пункт 12 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності».
Щодо порушень вимог Кодексу
Перед розглядом скарги по суті Комісія має вказати, що скарга ДП «МПІУ» стосувалася двох матеріалів Єлизавети Чип: первинної новини та подальшої колонки. Комісія не вдавалася до аналізу первинного матеріалу і розглядала його лише у комплексі комунікації між заявником та «NGL. Media» щодо новини про аудит Youtube-каналу «The Gaze». Така методологія розгляду справи була обрана тому, що основним питанням, піднятим ДП «МПІУ» є обсяг реалізації права на відповідь.
Кодекс етики українського журналіста не закріплює прямих вимог стосовно надання права на відповідь чи особливостей його реалізації. Його пункт 12 постулює обов’язок медіа вдатися до корегування поширеної недостовірної інформації. Це положення Кодексу є частково застосовним до надання права на відповідь, але лише у випадку потреби виправити фактичні твердження, які є хибними.
Первинний матеріал не містить недостовірних тверджень. Суми, виділені на аудит YouTube-каналу «The Gaze», взяті з тендерної документації, розміщеної у відкритому доступі в системі Prozorro, причому журналістка на неї належно посилається. Водночас, він містить коментар незалежного фахівця Євгена Сафонова, який висловлює припущення про накрутку користувачів на цьому каналі. Це означає, що матеріал вийшов за межі простого фактологічного висвітлення тендеру і може натякати читачеві на зловживання в рамках цього тендеру. Такі припущення вимагали коментаря ДП «МПІУ» перед публікацією.
Наступного дня ДП «МПІУ» видало власний коментар-відповідь. Того ж дня в «NGL. Media» вийшов оскаржуваний матеріал. Він містить неодноразові посилання і цитування відповіді заявника, а його заголовок сформульований у формі відповіді на первинний матеріал. Водночас, він також містить оціночні судження авторки колонки, Єлизавети Чип, стосовно цієї відповіді. Її судження належно відділені від фактів, та спираються на належну фактологічну основу, зокрема подібні матеріали «NGL. Media» щодо «The Gaze».
Медіа мало право опублікувати колонку з відповідями на матеріал заявника, це є елементом його редакційної свободи. Така дискусія має суспільний інтерес, оскільки стосується теми витрат на інформаційні ресурси, що мали б просувати інтереси України за кордоном. Водночас «NGL. Media» не мала обов’язку спростовувати інформацію, оскільки первинний матеріал є достовірним. Також «NGL. Media» досягло балансу думок у серії матеріалів, що була оприлюднена протягом короткого часу, а тому Комісія не може дійти висновку про порушення пункту 10 Кодексу, що вимагає збалансованості подання інформації. Тому у цій справі не йдеться про формальне порушення вимог Кодексу.
Водночас «NGL. Media» не вчинило усіх можливих дій для реалізації права на відповідь зі сторони заявника, зокрема передбачених медійним законодавством. В первинному матеріалі немає ані тексту, ані посилання на позицію, висловлену заявником, ані прямого посилання на оскаржувану колонку Єлизавети Чип. Хоча це не є порушенням Кодексу, така практика суттєво обмежує здатність аудиторії сприймати інформацію в повноті її контексту.
Висновок і рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал Інтернет-видання «NGL. Media» за авторством журналістки Єлизавети Чип «МПІУ наполягає, що понад 100 млн грн на провальний проект — це виправдано», опублікований 5 листопада 2024 року, не містить формальних порушень Кодексу етики українського журналіста. Водночас медіа не вжило достатніх заходів для ефективної реалізації права на відповідь зі сторони представників заявника.
Для того, аби забезпечити належну реалізацію права на відповідь, онлайн-медіа слід:
- розміщувати матеріали, що містять відповідь, у тих же розділах своїх сайтів, де був оприлюднений оригінальний матеріал;
- публікувати посилання на матеріал-відповідь в оригінальному матеріалі, якого вона стосується;
- надавати матеріалам, що містять відповідь, належну видимість;
- уникати розміщення відповідей, які містять висловлювання, що можуть становити порушення законодавства та окремих положень Кодексу етики українського журналіста, зокрема тих, що забороняють мову ворожнечі чи дискримінаційні висловлювання та інші протиправні заклики.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?