До Комісії з журналістської етики 21 жовтня 2024 року надійшла скарга від Барінова Євгенія Юрійовича на матеріал Інтернет-видання «УП. Життя» за авторством журналістки Віри Шурмакевич «Як на організм впливають препарати Ozempic i Wegovy? Нові факти про користь і побічні дії», опублікований 21 жовтня 2024 року та доступний за посиланням.
У матеріалі розповідається про нове дослідження International Journal of Obesity щодо впливу препаратів Ozempic та Wegovy, які використовуються для зменшення ваги. За його даними, ці препарати суттєво знижують ризики захворювань серцево-судинної системи. Також стверджується, що при прийнятті препаратів покращується прилив крові до серця, знижується артеріальний тиск та нормалізується робота центральної нервової системи, нирок і печінки. Журналістка також розповідає про негативні побічні ефекти для шлунково-кишкового тракту, повязані з різними дозами препарату, та наводить посилання на попередні матеріали «УП. Життя» щодо різноманітних ефектів від згаданих у заголовку матеріалу ліків.
Заявник вважає, що матеріал опубліковано без жодної позначки про рекламу, всупереч стандартам професійної етики журналіста.
16 грудня 2024 року Комісія звернулася до Інтернет-видання з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень вимог пункту 7 Кодексу етики українського журналіста та зазначених у скарзі аргументів. Відповідь від медіа надійшла 19 грудня 2024 року. У ній головна редакторка «УП. Життя» Катерина Дорош стверджує, що матеріал опублікований виключно на основі останніх наукових досліджень про переваги і недоліки застосування згаданих ліків. Також для контексту у матеріалі розміщене посилання на попередньо опубліковані результати досліджень про те, що Ozempic та Wegovy можуть шкодити зорові. Тому цією публікацією журналісти «УП. Життя» притримуються підходу інформування суспільства про ризики, можливі позитивні та негативні ефекти внаслідок застосування певних препаратів через зростання їх популярності. Насамкінець, головна редакторка зазначила, що редакційна політика медіа виключає співпрацю з компаніями- виробниками ліків та БАДів на комерційних засадах, а всі згадки про медичні препарати у їхніх матеріалах опубліковані винятково на основі наукових досліджень щодо ліків.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 7 Кодексу етики українського журналіста: «Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією».
Щодо порушень вимог пункту 7 Кодексу
Пункт 7 Кодексу зобов’язує медіа належно маркувати рекламу та оплачені матеріали. Таке маркування має сприяти споживачам інформації у ідентифікації оплачених публікацій, спрямуванням яких є промоція певних товарів, послуг чи осіб. Воно також допомагає споживачам у формуванні очікувань щодо матеріалів, адже від рекламних публікацій дотримання професійних стандартів журналістики не вимагається, і має допомагати у боротьбі з «джинсою».
Також слід зазначити, що рекламні матеріали зазвичай спрямовані на формування однозначного позитивного враження про певний товар чи послугу або продавця такого товару або надавача послуги. Така рекламна інформація не обов’язково передбачає отримання винагороди медіа, що її розміщує, основною її характеристикою є саме промоція певного товару чи послуги. Саме на такі матеріали, у разі відсутності їхнього маркування, реагуватиме Комісія у розрізі можливих порушень вимог пункту 7 Кодексу.
Матеріал «УП. Життя», що розглядається у цій справі, не належить до рекламних. Попри вказівки на можливий позитивний ефект від вживання Ozempic та Wegovy, Віра Шурмакевич вказує і на недоліки, пов’язані з лікуванням за їхньою допомогою. Вжитий журналісткою заголовок до статті є нейтральним і не заохочує до купівлі згаданих ліків; аналогічній меті слугують і вказівки на інші матеріали, що містять інформацію про виявлені побічні ефекти препаратів.
Медіа мають право висвітлювати теми, що мають значний суспільний інтерес. Безумовно, тематика боротьби з надлишковою вагою належить до них, і будь-які лікарські засоби, які позиціонуються як «чарівна таблетка проти ожиріння», викликатимуть запит у аудиторії. Зокрема, згадані у заголовку препарати вже давно є темою публічних дискусій у середовищі західних медіа, де ці ліки є доступними для продажу. Тому в контексті реєстрації одного з них в Україні під час воєнного стану та згаданих тим таки «УП. Життя» в іншому матеріалі випадків контрабанди і можливої підробки цих ліків, місією медіа є доносити до своїх споживачів інформацію, що може допомогти зробити їм поінформований вибір щодо власного здоров’я. Така інформація має спиратися на належні наукові джерела та подавати доступною мовою результати відповідних клінічних досліджень.
Комісія погоджується з головною редакторкою «УП. Життя», що цей матеріал містив мету поінформувати читачів, а не спонукати їх до дій з купівлі Ozempic та Wegovy, та не бачить у ньому порушень вимог Кодексу етики українського журналіста щодо маркування реклами. Публікації на подібні тематики є втіленням мети журналістики – пояснювати аудиторії складні речі задля здійснення вибору, який може суттєво вплинути на їхнє подальше життя.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал Інтернет-видання «УП. Життя» за авторством журналістки Віри Шурмакевич «Як на організм впливають препарати Ozempic i Wegovy? Нові факти про користь і побічні дії», опублікований 21 жовтня 2024 року, відповідає вимогам Кодексу етики українського журналіста.
Для кращого сприйняття інформації аудиторією медіа та контекстуалізації подібних матеріалів, Комісія рекомендує медіа чіткіше наводити інформацію про статус нових або експериментальних лікарських засобів в Україні та позицію державних органів щодо можливості їхнього легального завезення на територію держави. Наведення цієї інформації у матеріалі допомогло б зменшити можливість його прочитання як такого, що рекламує ті чи інші ліки та заохочує до їхнього вживання.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?