Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Попередження
Дата рішення 2024-06-28

Щодо публікації про український сегмент Вікіпедії в інтернет-виданні “Апостроф”

Подавач:
Бойко Ірина Анатоліївна
Дата подання:
29.05.2024
Скарга подана на:
"Апостроф"
Статті кодексу:
09. Відокремлення фактів від припущень, 12. Виправлення помилок в поширеній інформації

Рішення

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Ірини Бойко, менеджерки з комунікацій ГО «Вікімедіа Україна», на матеріал Якудза у Вікіпедії: хто стоїть за корупцією в українському інтернеті, опублікований 13 грудня 2023 року. 

За словами заявниці, публікація «містила грубі помилки та неточності», про які організація повідомила редакцію «Апострофа» в електронному листі, з посиланнями на підтвердження кожного зауваження.  Представниця ГО стверджує, що в організації не отримали відповіді від редакції, «а прохання про виправлення помилок у статті було проігнороване».

«Матеріал розповідає про нібито «корупцію» в українській Вікіпедії. Однак він містить багато фактичних помилок про те, як влаштована Вікіпедія (наприклад, викривлено результати дослідження про Вікіпедію), а також багато не підтверджених фактами оцінкових суджень (наприклад, безпідставна згадка про те, що кількох адміністраторів української Вікіпедії підозрюють у корупції та зловживанні службовим становищем)», – зазначається в скарзі.

Заявниця вважає, що зазначений матеріал порушує Кодекс етики українського журналіста – зокрема, п. 12 (Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності) і п. 9 (Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення).

Комісія з журналістської етики звернулася до редакції медіа за коментарем. У відповіді на адресу Комісії редакція інтернет-видання “Апостроф” заперечила твердження заявниці про те, нібито медіа не надало відповіді на звернення.

“02 січня 2024 року нами було отримано листа від п. Іллі Корнійко (текст додається), в якому до редакції нашого видання було викладено претензії щодо матеріалу. У відповідь на цей лист ми надіслали аргументовану відповідь на кожний абзац претензії (текст нашої відповіді додається), де задали авторам претензії чимало питань та уточнень. Станом на сьогодні, 24 червня 2024 року, відповідь на наші уточнення ми не отримали, а відтак доповнювати та уточнювати матеріал підстав не було”, – зазначили в редакції.

“Апостроф” надав Комісії копію листа, адресованого голові правління ГО “Вікімедіа Україна” Іллі Корнійко і датованого 17 січня 2024 р. В листі містяться заперечення представника ГО та коментарі редакції. Щодо трьох заперечень редакція погодилася внести правки до тексту, щодо решти – навела свої аргументи.

Відповідні етичні норми та їх дотримання

Матеріал, який оскаржується, містить елементи журналістського розслідування про екосистему українського сегмента Вікіпедії. Автор публікації Антон Чижов стверджує, що редактори вільної енциклопедії часом зловживають своїми повноваженнями і спотворюють контент. Цей висновок журналіст будує на аналізі історії редагувань деяких статей, на повідомленнях закритого чату вікіпедистів та на спілкуванні з кількома співрозмовниками, дотичними до роботи українського сегмента Вікіпедії. Матеріал також містить коментар голови правління ГО “Вікімедіа Україна”, інформацію з відкритих баз даних щодо доходів організації, посилання і скриншоти з Вікіпедії.

Особливу увагу видання привертає до діяльності адміністраторів із псевдонімами Yakudza та Goo3, яких, за версією журналіста, “підозрюють у корупції і зловживанні своїм становищем”. У публікації наведені резонансні випадки, коли ці адміністратори нібито додавали або видаляли інформацію, яка дискредитує певну публічну особу. 

На підставі цих фактів автор робить висновок: “Окремі безпринципні адміністратори збагачуються на тіньових редагуваннях та виправленнях на замовлення. Розібрані вище кейси свідчать, що навіть система, яка заснована на засадах волонтерства та відкритості, не застрахована від корупції та прихованих платних редагувань. А масштаб зловживань ставить під сумнів цілісність редакційної політики Вікіпедії та принцип відбору адміністраторів. Особливо це стосується безстроковості їхніх повноважень та неможливості притягти порушників до відповідальності”.

Щодо дотримання п. 9 Кодексу етики українського журналіста – “Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення”.

Автор вживає слово “корупція”, наводячи приклади упереджених, на його погляд, редагувань, та посилається на дискусії з цього приводу в середовищі вікіпедистів. Таке звинувачення лунає в контексті конкретних наведених прикладів та імен двох адміністраторів інтернет-енциклопедії. Також слово “корупція” використане в заголовку поряд із псевдонімом одного з адміністраторів Вікіпедії (“Хто стоїть за корупцією в українському інтернеті?”)

В іншому фрагменті автор посилається на коментар у закритому чаті: “Зокрема, вікіпедист Олексій Кучер підтвердив, що звинувачення правдиві й ці два адміністратори справді заробляють на Вікіпедії, порушуючи правила”. Крім слів автора коментаря, журналіст нічим не обгрунтовує твердження про незаконне збагачення.

Попри численні скриншоти та іншу інформацію, яка свідчить про конфлікти між редакторами й адміністраторами ресурсу, автор не підтвердив факту отримання адміністраторами “Вікіпедії” неправомірної вигоди. Комісія вбачає в цьому ознаки порушення п. 9 Кодексу.

Щодо дотримання п. 10 Кодексу етики українського журналіста – “Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів”.

Під час підготовки публікації автор поспілкувався з адміністратором Вікіпедії Анатолієм Луцюком, якого в матеріалі звинувачують в упередженості, і керівником ГО Вікімедіа Україна Іллею Корнійко. Зі ще одним згаданим у негативному контексті вікіпедистом Назаром Токарем журналіст не зв’язався для коментаря – як випливає з пояснення редакції в листі до ГО Вікімедіа, через те, що не знайшов контакти.

Комісія з журналістської етики вважає, що в такому випадку редакція лише частково дотрималася п. 10 Кодексу. 

Щодо дотримання п. 12 Кодексу – “Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності”.

З документів, надісланих на адресу Комісії, видно, що інтернет-видання після звернення ГО “Вікімедіа Україна” виявило готовність відредагувати текст матеріалу. Зокрема, правки були внесені в трьох фрагментах:

  • телеграм-чат ВікіФлудоЧат названо “рекомендований на офіційній сторінці Української Вікіпедії” – замість “офіційний чат ГО “Вікімедіа Україна”;
  • після слів “американського Фонду Вікімедія”видалено: “який очолює той же Джиммі Вейлз, творець Вікіпедії”;
  • у реченні “«Свіже дослідження британських аналітичних центрів показало, що близько сотні досвідчених редакторів Вікіпедії порушували етичний кодекс» – видалено слово “досвідчених”. 

На інші коментарі редакція надала обгрунтовані відповіді. Таким чином, підстав стверджувати, нібито медіа відмовилося виправляти помилку, немає. 

Висновок і рекомендації

Розглянувши скаргу на матеріал в інтернет-виданні “Апостроф”  Якудза у Вікіпедії: хто стоїть за корупцією в українському інтернеті, Комісія з журналістської етики встановила порушення пп. 9 і 10 Кодексу Етики українського журналіста та виносить виданню і журналісту Антону Чижову попередження. 

Комісія не встановила порушень п. 12 Кодексу. Ми вітаємо готовність редакції до комунікації в процесі розгляду скарги. 

Комісія з журналістської етики рекомендує відповідально висвітлювати конфліктні ситуації:

  • Чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації. 
  • В описі конфліктної ситуації не давати власної оцінки дій або фактів, не посилювати своїми діями жодну зі сторін.
  • Наводити підтвердження кожному звинуваченню, висунутому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження. Зберігати скриншоти вебсторінок на випадок видалення інформації в інтернеті. 
  • Варто уникати клікбейту в заголовках чи описах, який не відповідає змісту основного матеріалу. 
  • Дотримуватися балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, можливість надати пояснення або заперечити висунуті звинувачення. При цьому особи, які піддаються критиці, мають знати про суть звинувачень, які містяться в тексті, і мати час для підготовки відповіді.
Поділитись