В травні 2024 року члени Комісії з журналістської етики провели робочу зустріч з медіаргулятором Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.
Голова Національної ради Ольга Герасим’юк підкреслила, що наявність спільного регулювання у сфері медіа не обмежує свободи галузевого та іншого саморегулювання у сфері медіа та журналістики, і розбудова системи спільного регулювання є правильним шляхом. А про журналістські стандарти, професійну етику мають дбати всі, хто працює в медіа, всі, хто гуртується в окремі осередки чи цехи журналістів.
Андрій Куликов, голова Комісії з журналістської етики, наголосив, що КЖЕ є органом саморегулювання, який працює, має результати, розвивається сам і докладає зусиль до розвитку саморегулювання в українських медіа:
“Було б добре, якби й в комунікації, і подумки учасники ринку медіа не говорили б, що в Україні немає саморегулювання. Це не посилює нас усіх, а навпаки – як орган саморегулювання, КЖЕ має свій мандат і, відповідно, фокус докладання зусиль. Це будь-які скарги на публікації в медіа, коли скаржник прагне покращення якості контенту, припинення подібної практики, підвищення рівня професійності журналіста. При цьому коли скаржник прагне покарання – то це, напевно, до суду”
Він також наголосив, що потрібно провести продуктивний діалог з новостворюваними органами сорегулювання, щоби визначити зони відповідальності між само- та сорегулюванням. Крім того, сфера відповідальності органів сорегілювання чітко прописана в Законі “Про медіа”.
Ліна Кущ, членкиня КЖЕ порушила питання про торгування окремими зареєстрованими суб’єктами у сфері друкованих медіа журналістськими посвідченнями для отримання зброї або отримання статусу журналіста.
Ліза Кузьменко, членкиня КЖЕ нагадала, що КЖЕ була створена лише 20 років тому й були роки, коли Комісія не маючи взагалі ніякого фінансування продовжувала волонтерські розглядати скарги споживачів інформації та допомагати українським медіа виправляти помилки. Вона навела приклад, що аналогом за принципами роботи Комісії з журналістської етики в Німеччині є Рада преси, яка була заснована в 1956 гору в Бонні, як спосіб здійснювати регуляцію без втручання держави. Рада преси, як і КЖЕ не є каральним органом. У 2018 році Рада преси Німеччини мала на рік фінансування близько 700 000 євро на свою роботу. Зокрема, від журналістських спілок, окремих журналістів та від держави. Й при цьому розглядала скарги набагато менше ніж зараз розглядає Комісія щороку.
Діана Дуцик, членкиня КЖЕ, звернула увагу на глобальну проблему – відсутність координації щодо протидії гендерній дезінформації, а також карти проблем. На її думку, потрібно розробити problem mapping: що мається на увазі у протидії дезінформації, чи це боротьба з фейками, чи йдеться про закриття анонімних telegram-каналів проросійського характеру. Це важливо, щоби означити комплекс проблем та відповідно визначити поля відповідальності. Вона також поінформувала, що після 2022 року КЖЕ виробила велику кількість рекомендацій стосовно воєнного періоду, наприклад: рекомендації, як висвітлювати питання, пов’язані з військовополоненими, як висвітлювати чутливі питання, пов’язані з війною, як брати інтерв’ю у людей, які пережили травми тощо.
Олексій Погорелов, член КЖЕ звернув увагу на ще один важливий аспект діяльності КЖЕ – освіта. Зокрема, Комісією проводяться численні онлайн-зустрічі з журналістами з метою збільшення рівня знань, кваліфікації і компетенції журналістів, студентів-журналістів, викладачів етики (тільки за минулий рік підготовлено 13 роз’яснень і рекомендацій). Цими документами послуговується індустрія, один із них потрапив в рекомендації СтратКома ЗСУ для використання журналістами. Наголосив, що позиція Комісії – посилювати медіа, робити їх більш професійними, допомагати створювати такий зміст, від якого виграє аудиторія.
Комісія з журналістської етики та Національна рада з питань телебачення і радіомовлення спільно погодили зафіксувати домовленості про співпрацю у Меморандумі.