Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 22 травня 2024 року надійшла скарга від Т. С. Еліота на два дописи, розміщені Інтернет-виданням «Укрінформ» на платформах Telegram та Threads 22 травня 2024 року. Ці дописи доступні за посиланнями: https://www.threads.net/@ukrinform/post/C7Q8KLlNEay та https://t.me/ukrinform_news/131278.
У дописах розміщені два відео Костянтина та Влади Ліберових. На Threads розміщене відео, зняте ними у Вовчанську, на той момент майже знищеному через наступ російської армії на Харківщині. У Telegram на відео зображені наслідки обстрілів у Харкові, через які постраждало щонайменше 12 людей. Допис у Telegram також містить попередження про наявність у відео кадрів 18+ (там показана кров після аварії та одна закривавлена жінка) та попереджувальний екран, на який треба натиснути для того, аби отримати доступ до відео.
Заявник вважає, що в обох випадках публікація матеріалів не була вмотивованою, не несла в собі інформаційної цінності та не відповідала суспільному інтересу, а мала на меті лише вразити аудиторію соцмереж заради реакцій.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 3 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи».
Пункт 8 Кодексу етики українського журналіста: «Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин».
Щодо порушень вимог Кодексу
Заявник, фактично, звинувачує «Укрінформ» у тому, що вони вдалися до клікбейту задля того, аби отримати більше реакцій у соцмережах, розмістивши два дописи, що є предметом розгляду у цій справі. Кодекс не містить прямих положень, які б давали однозначну вказівку на заборону розміщення такого типу контенту, але положення його пунктів 3 та 8 дозволяють дійти висновку, що завданням журналістів є розміщення суспільно значущої інформації, формат якої не має вводити в оману споживачів медіа.
На думку Комісії, вона має право розглянути цю скаргу як скаргу на медіа, оскільки канал «Укрінформу» в Telegram є верифікованим, а сам «Укрінформ» є медіа за чинним законодавством України. Це дозволяє говорити про те, що діяльність на згаданих онлайн-платформах може бути класифікована як медійна діяльність. Своєю чергою, це означає, що медіа має дотримуватися стандартів журналістської діяльності навіть при публікації контенту на онлайн-платформах.
Комісія вважає, що дописи, які містять кадри руйнувань та травм, завданих внаслідок повномасштабного вторгнення Росії на територію України, безумовно, містять суспільний інтерес. У майбутньому саме з таких матеріалів може складатися доказова база для розслідувань, метою яких буде притягнення до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів. Справді, можна погодитися з аргументами заявника стосовно того, що окремі елементи відповідного контенту можуть бути жорстокими та негативно вплинути на користувачів онлайн-платформ, а тому про їх наявність такий користувач має бути попереджений. Втім, «Укрінформ» дотримався цих правил.
Зокрема, відео, розміщене у Telegram, промарковане 18+, а автори каналу «Укрінформу» додатково приховали його під захисним екраном з метою обмежень. Тож для того, аби отримати доступ до контенту, користувач мав вчинити додаткові та свідомі дії. Відео під цим екраном також не містило невиправданих сцен жорстокості чи мертвих осіб, що могло б бути розцінене як порушення пункту 3 Кодексу. Відео, розміщене у Threads, містить загальний огляд руйнувань у Вовчанську і також не містить елементів, що могли б заслуговувати на маркування, на відміну від зображень крові у відео в Telegram.
Комісія вважає, що демонстрація таких відео на онлайн-платформах українських медіа слугує обізнаності аудиторії з поточними подіями та є контентом, що має висвітлюватися у медіа держави, що воює. Оскільки «Укрінформ» вжив належних заходів для попередження аудиторії про сцени жорстокості у місці, де це було необхідно, а також за відсутності інформації та об’єктивних даних щодо наявності клікбейту (кількість реакцій у Telegram не відрізняється від стандартних показників на каналі), Комісія доходить висновку про відповідність розглядуваних дописів стандартам журналістської етики.
Висновок
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що два дописи, розміщені Інтернет-виданням «Укрінформ» на платформах Telegram та Threads 22 травня 2024 року, відповідають вимогам Кодексу етики українського журналіста.
Водночас, Комісія звертає увагу, що медіа мають маркувати однаковий контент на всіх платформах однаковим чином, використовуючи для цього увесь доступний технічний арсенал, який надається тою чи іншою онлайн-платформою.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?