До Комісії з журналістської етики періодично надходять скарги на дії журналістів в соціальних мережах. Це не тільки їх дописи – заявники можуть оскаржувати, до прикладу, видалення коментарів чи «бан» журналістом користувача на своїй сторінці.
03 травня 2024 року Комісія отримала практично одночасно дві скарги – від Поліщук Людмили та від Гудзенко Юлії – на обговорення на сторінці під дописами головного редактора «Історичної правди», а нині військовослужбовця, Вахтанга Кіпіані щодо будівництва Національного військового меморіального кладовища. Заявниці стверджують, що «Вахтанг Кіпіані в своїх дописах у Фейсбук використовує брехливу, перекручену інформацію», розпалює ворожнечу, абсолютно не розібрався в суті проблеми, та відкидає альтернативну точку зору щодо можливих негативних наслідків для довкілля у разі будівництва кладовища.
Комісія вважає, що обговорення таких тем як меморіалізація загиблих у російсько-українській війні має підлягати широкому суспільному обговоренню. Водночас оскільки нею легко маніпулювати, сторони дискусії мають бути більш чутливими до аргументів один одного та толерувати полярні думки та пам’ятати про ролі в рамках цих дискусій.
Журналісти мають розуміти, що навіть на сторінках в соцмережах їх можуть сприймати саме як журналістів. І навпаки – аудиторія має зрозуміти, що кожен медійник має право на свободу суджень у особистому просторі, яким часто є обліковий запис на певній платформі.
У зв’язку з цим Комісія звертає увагу журналістів на важливість чіткого розмежування своїх «приватних» та «особистих/професійних» сторінок, до яких можуть висуватися різні вимоги щодо оцінок та захисту від суспільної чи професійної критики. Адже часто «особисті/професійні» сторінки журналістів мають десятки та сотні тисяч підписників, і за охопленням, а також впливом на аудиторію дорівнюють традиційним медіа.
Хоча немає жорстких критеріїв розмежування між «приватними» та «особистими/професійними» сторінками, Комісія вважає, що орієнтирами можуть бути наступні налаштування сторінки:
«приватна»:
- має закритий або обмежений профіль (наприклад, тільки для друзів);
- не зазначене місце роботи або професія;
- сторінка не використовується для просування власних публікацій або медіа, в якому працює журналіст.
«особиста/професійна»:
- має відкритий профіль та широке коло підписників або друзів;
- у профілі зазначені місця роботи журналіста, його досвід та інші професійні характеристики;
- на сторінці публікуються професійні дописи журналіста, просувається медіа, в якому він працює, обговорюються в широкому колі професійні або суспільно-політичні питання.
Безумовно, навіть діючи як приватна особа, журналіст має право у своїх дописах висвітлювати суспільно важливі теми. Дискусія щодо питань, які становлять публічний інтерес, підлягає додатковому захисту в рамках свободи вираження поглядів. При цьому журналіст може висловлювати власні оціночні судження та дотримуватися особистої позиції. Така позиція може подобатися чи не подобатися аудиторії, але в рамках особистої комунікації журналіст не має обов’язку збалансовувати її альтернативними точками зору. Крім того, саме власник сторінки/акаунту в соцмережі відповідає за його вміст, а отже і має право модерувати дискусію на власний розсуд. Водночас межею – і в таких випадках насамперед не етичною, а законодавчою – є утримання від поширення мови ворожнечі та утримання від образ.
Комісія вже наголошувала, що оскільки предметом її розгляду є матеріали в медіа, а не публікації на особистих сторінках у соціальних мережах, такі скарги не розглядатимуться, а рішення у відповідних справах не прийматимуться.
Водночас ця ситуація слугує приводом для Комісії ще раз висловитися стосовно розмежування приватного та особистого/професійного в публічній комунікації медійниками.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія відхиляє розгляд обох отриманих скарг.
Комісія рекомендує медійникам, які ведуть активну діяльність на онлайн-платформах:
- розмежовувати приватні та особисті/професійні сторінки в соціальних мережах;
- уникати на власних сторінках поширення дописів, що розпалюють ворожнечу, оскільки таке поширення аудиторія може сприйняти як позицію журналіста;
- у разі модерування дискусії під власними дописами утримуватися від образ і зберігати тональність професійного спілкування.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?