Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 28 квітня 2024 року надійшла скарга від Віктора Галети на матеріал Інтернет-видання «Кореспондент» за авторством журналістки Олени Качуровської «У Джанкої та Брянську прогриміли вибухи», що був опублікований 28 квітня 2024 року, доступний за посиланням: https://ua.korrespondent.net/ukraine/4682431-u-dzhankoi-ta-briansku-prohrymily-vybukhy.
Матеріал є новиною про атаки, що здійснювалися безпілотниками на Джанкой та Брянськ 28 квітня 2024 року. У ньому розміщено скріншоти повідомлень про це декількох інформаційних Телеграм-каналів. Також до матеріалу включено повний текст посту Телеграм-каналу «Шрайк Ньюз», що містив нецензурну лексику у формі цитування авторів відео прильотів.
Заявник вважає неприпустимим використання повідомлень з нецензурною лайкою для ілюстрування подібних новин. На його думку, це ображає гідність аудиторії та викликає відразу.
21 травня 2024 року Комісія звернулася до Інтернет-видання з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень вимог пункту 15 Кодексу етики українського журналіста та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від телеканалу отримано не було.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 15 Кодексу етики українського журналіста: «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».
Щодо порушень вимог пункту 15 Кодексу
Хоча положення пункту 15 Кодексу переважно спрямовані на заборону розпалювання ворожнечі, його текст є ширшим та включає обмеження на використання ненормативної лексики у медіа. Її вживання може бути виправданим у певних контекстах, коли інформаційний привід є несподіваним або ж емоційно важливим для значної кількості населення. Прикладом може бути використання фрази про російський воєнний корабель у перший тиждень повномасштабної агресії. Іноді використання лайки публічними особами під час публічних заходів може самостійно ставати новинним приводом, адже від них очікується більша стриманість – на них орієнтується та звертає увага молодь та ширші верстви населення. Втім, навіть у таких випадках завжди слід зважати на те, наскільки використання цієї цитати є виправданим для посилення ефекту матеріалу, а не використовується з метою клікбейту.
Розглядуваний матеріал, що сигналізує про можливе влучання ЗСУ у певні об’єкти на території, яка окупована ворогом, не має настільки важливого символічного наповнення як, наприклад, атака на флагман Чорноморського флоту. Новини подібного штибу з’являються щоденно, і хоча вони є важливими – від медіа все ще очікується дотримання лексичних стандартів, що у цьому випадку також покликані захищати певні категорії аудиторії від шкідливого впливу на їх розвиток. Нормалізація нецензурної лексики від медіа, які мають виступати еталоном, шляхом включення їх до матеріалу, що може бути поданий як твердження про факт, призводить до їх тривіалізації і прирівнює до Телеграм-каналів, що можуть дозволити собі використовувати будь-які лінгвістичні засоби задля сенсаціоналізму та грі на емоціях аудиторії.
На думку Комісії, на відміну від моменту гострого емоційного шоку в березні 2022 року під час третього року повномасштабного вторгнення, перелік ситуацій, коли використання лайки в матеріалах може бути нормалізованим, нині суттєво зменшився. Медіа мають зважати на це та уникати її вживання відповідно до своїх обов’язків як професійних журналістів. У ситуаціях, подібних до розглядуваної, достатньо було б запозичити відеоматеріали та надати на їх посилання, замість включення усього тексту допису каналу «Шрайк Ньюз» до матеріалу. Контекст матеріалу не виправдовує використання вжитих лайливих виразів. Оскільки Інтернет-видання «Кореспондент» та їх журналістка Олена Качуровська цього не зробили, то вони порушили стандарти журналістської етики.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал Інтернет-видання «Кореспондент» за авторством журналістки Олени Качуровської «У Джанкої та Брянську прогриміли вибухи», опублікований 28 квітня 2024 року, порушує вимоги пункту 15 Кодексу етики українського журналіста. Комісія висловлює виданню та журналістці попередження.
Комісія нагадує медіа про те, що їх обов’язки щодо захисту аудиторії від шкідливого контенту є ширшими за законодавчі, що обмежують майже винятково мову ворожнечі. Для того, аби діяти в рамках Кодексу, медіа:
- Мають утримуватися від нецензурної лексики, окрім випадків, коли це виправдано контекстом матеріалу;
- Незалежно від контексту не включати образливу мову та нецензурні висловлювання в матеріали, що призначені для дітей дошкільного та шкільного віку, або до яких вони можуть отримати доступ;
- Пояснювати аудиторії власне використання ненормативної лексики та попереджати своїх споживачів про наявність відповідних слів у кожному конкретному матеріалі.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?