Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 27 грудня 2023 року надійшла скарга від голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Романа Ігнатова на сюжет журналіста Інтернет-видання «ТСН» Артема Зябкіна «ЗНОВУ СКАНДАЛ! Український ТОП-чиновник виявився громадянином Росії?!» від 21 грудня 2023 року, доступний за посиланням. Текстова версія сюжету за авторством Світлани Несчетної доступна на сайті «ТСН» за посиланням.
У сюжеті йдеться про можливу наявність російського паспорта у заявника, який очолює один з ключових органів в рамках судової реформи в Україні. Він спирається на дані, оприлюднені у матеріалі «Дзеркала тижня» з посиланням на лист СБУ та джерела у судовій владі. У відеоматеріалі цитується оригінальний матеріал шляхом озвучування та трансляції тез, опублікованих «Дзеркалом тижня», а також висловлювання заявника в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті». З сюжету можна зрозуміти, матеріали яких видань цитуються, хоча в текстовій версії сюжету посилання на них не розміщені. Закінчується сюжет порівнянням ситуації заявника з ситуацією Богдана Львова, який приховував своє російське громадянство, довго працюючи суддею на найвищих ланках судової системи, зокрема у Верховному Суді.
Сюжет також супроводжується підписами-підзаголовками, такими як «Де були правоохоронці?!» (1:23-1:27); «Кріт» у судовій реформі?» (2:57-3:02); «Ніколи такого не було, і ось знову!» (4:15-4:21). Підпис до відео в Youtube стверджує таке: «Скандал у Вищій кваліфікаційній комісії суддів! Голова надважливої державної установи Роман Ігнатов, за інформацією ЗМІ, виявився громадянином РФ! Кажуть, що червону книжечку у судді відкопала СБУ! Що відомо про цей інцидент, як Ігнатову дозволили роками працювати на Україну та чому всі мовчали – дивіться в ексклюзиві TSN.ua!».
Заявник вважає, що виклад інформації та редакційна обробка відео подані таким чином, щоб у стороннього спостерігача склалось стійке враження про наявність у нього громадянства країни-агресора. На його думку, попри наведення у сюжеті його пояснень та сторонніх відомостей про його доброчесність, матеріал створює упереджене ставлення до заявника та стверджує про наявність у нього російського громадянства як про доконаний факт. Також він наголошує на тому, що хоча спростування було оприлюднене Інтернет-виданням окремо, інформацію про нього не додали приміткою до вже оприлюдненого сюжету та не висвітлили у окремому відео. На його думку, це свідчить про порушення вимог пунктів 6, 8 та 9 Кодексу етики українського журналіста.
11 січня 2024 року Комісія звернулася до онлайн-медіа з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від онлайн-медіа отримано не було.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Пункт 8 Кодексу етики українського журналіста: «Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин».
Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Щодо порушень вимог пункту 6 Кодексу
Достовірність подання інформації, забезпечення якої є вимогою, що висувається Кодексом до журналістів, передбачає належну верифікацію усіх джерел, що використовуються у матеріалі. Матеріал має містити посилання на використані зовнішні матеріали, зокрема експертні звіти, матеріали інших медіа, а також вказівку на джерела, які не розкриваються з різноманітних причин (загроза безпеці джерела, викривачі, носії інсайдерської інформації тощо).
У розглядуваному сюжеті, який є основним стосовно текстової версії матеріалу, наводяться посилання на «Дзеркало тижня» та скріншоти оприлюднених звідти цитат, а також згадується матеріал у «Судово-юридичній газеті», в якому висловлена позиція заявника щодо його досвіду роботи в Російській Федерації. Комісія усвідомлює, що формат відеоматеріалів не дозволяє розмістити посилання на зовнішні матеріали, а тому у ситуації, що склалася, «ТСН» доклав можливих зусиль аби спрямувати споживача інформації до потрібного джерела інформації. Водночас, текстовий формат дозволяє розмістити посилання на використані джерела, і попри вказівку на сайт «Дзеркала тижня», представники «ТСН» не надали посилання на оригінальний матеріал. Саме тому Комісія доходить висновку про недотримання вимог щодо достовірності подання інформації у текстовій версії сюжету за авторством Світлани Несчетної.
Щодо порушень вимог пункту 9 Кодексу
Стандарт розмежування фактів від припущень є важливим при підготовці аналітичних матеріалів та висвітленні ситуацій, де частина фактів не є достовірно встановленою. Журналісти мають чітко розмежовувати фактаж і власні думки чи висновки щодо ситуації аби споживач інформації мав змогу самостійно дійти певних висновків, проаналізувавши аналогічний набір фактів. Це також має слугувати запобіжником упередженого ставлення до героїв матеріалів.
Сюжет «ТСН» використовує яскраву мовну стилістику, яка, втім, переважно, залишається в рамках дотримання пункту 9 Кодексу етики українського журналіста. Кожна теза, яка стосується можливої наявності у Романа Ігнатова російського громадянства, спирається або ж на матеріал «Дзеркала тижня» чи його цитування, або ж подається у форматі запитання чи в рамках тексту на кшталт «Чутки про російське громадянство Ігнатова з’явилися не вперше». Медіа також подає і позицію самого заявника, взяту з його інтерв’ю.
Винятком є перша теза, якою розпочинає сюжет Артем Зябкін: «Голова надважливого суддівського органу України Роман Ігнатов виявився громадянином РФ». Вона сформульована як твердження, хоча наявність у заявника паспорта держави-агресора не є юридично встановленим фактом – чому надалі і присвячений сюжет. Цим самим, журналіст та онлайн-медіа налаштовують споживача інформації на упереджене ставлення до Романа Ігнатова. І хоча заявник, як державний службовець високого ранку, має толерувати критику в свою сторону, слова Артема Зябкіна є твердженням про недоведені факти, а, отже, перетинає межі допустимої критики в його сторону. З огляду на це, Комісія доходить висновку про наявність у сюжеті порушень вимог пункту 9 Кодексу.
Щодо порушень вимог пункту 8 Кодексу
Пункт 8 Кодексу передусім слугує запобіжником від таких явищ, як клікбейт, що можуть наштовхувати споживача на те, аби сформувати ставлення до певного матеріалу ще до ознайомлення (а іноді – і замість ознайомлення) з ним. Наслідком цього може ставати спотворення основної думки, яка закладалася у матеріал, на користь сенсаційності, підтвердження упереджень чи стереотипів, що часто може робитися медіа з політичною метою чи задля отримання вигоди від різноманітних гравців.
Сюжет, що є предметом розгляду у цій справі, зловживає сенсаційністю підписів-підзаголовків у самому сюжеті, назвою та підписом під відео. Фактично, обробка матеріалу ще більшою мірою наштовхує споживача інформації до упередженості щодо заявника через використання риторичних запитань, збільшеного шрифту, поєднань знаку питання та знаку оклику, непритаманному інформаційному стилю тощо. Емоційне подання подібного контенту сприяє залученню аудиторії, але суперечить етичним вимогам, оскільки нівелює можливість сприйняття альтернативної думки. Навіть якщо для досягнення збалансованості подання інформації думка іншої сторони конфлікту наводиться в матеріалі, як це зроблено в рамках цієї справи, споживач інформації радше буде закритим до її отримання під впливом свого сформованого емоційного стану. Дії журналістів та «ТСН» у цій справі свідчать про порушення ними пункту 8 Кодексу.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що сюжет журналіста Інтернет-видання «ТСН» Артема Зябкіна «ЗНОВУ СКАНДАЛ! Український ТОП-чиновник виявився громадянином Росії?!» від 21 грудня 2023 року порушує вимоги пунктів 8 та 9 Кодексу етики українського журналіста, а його текстова версія за авторством Світлани Несчетної – пункти 6 та 8 Кодексу, та висловлює журналістам і Інтернет-виданню попередження.
Комісія рекомендує медіа ретельно ставитися до розмежування фактів, припущень та суджень у матеріалах, що несуть значний суспільний інтерес, і уникати використання стилістично забарвленої лексики та непритаманних тропів, кеглів та смайлів для оформлення таких матеріалів. Інформаційна вага матеріалів має переважати бажання апелювати до емоцій та залучати більше аудиторії через формування її різкого негативного ставлення до певних явищ і подій, адже це є елементом місії журналістів та медіа зі служіння інтересам суспільства.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?