Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 21 грудня 2023 року надійшла скарга від ДП «МПІУ» на матеріал онлайн-медіа «Інститут Масової Інформації» за авторством Олександра Рубана «Телеканали іномовлення працюють на внутрішню аудиторію — аналітика ІМІ» від 4 грудня 2023 року, розміщений у секції «Новини» та доступний за посиланням: https://imi.org.ua/news/telekanaly-inomovlennya-pratsyuyut-na-vnutrishnyu-audytoriyu-analityka-imi-i57430.
Новинний матеріал, розміщений на сайті Інституту масової інформації, є підсумком та коротким викладом результату більш детального аналізу, здійсненого експертом громадської організації Олександром Рубаном – який також є і автором новини. Матеріал містить висновок про те, що контент «Дому» – одного з телеканалів, що працює в структурі заявника, видається спрямованим на внутрішню, а не на зовнішню аудиторію. Він також вказує на можливу некоректність заявленої ДП «МПІУ» статистики перегляду власних матеріалів на Youtube, оскільки ця статистика враховує також і статистику переглядів на каналах великих медіагруп. Так само згадується і факт належності телеканалів ДП «МПІУ» до державного іномовлення – у контексті зобов’язань України позбавитися від державних телеканалів, взятого ще у 2005 році.
Представники суб’єкта у сфері іномовлення вважають, що матеріал містить низку тез та висновків щодо діяльності державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» (ДП «МПІУ»), які не відповідають дійсності, у публікаціях присутня неповна, неточна або ж неправдива інформація, часто подана відокремлено від контексту.
11 січня 2024 року Комісія звернулася до онлайн-медіа з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень вимог пунктів 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста та зазначених у скарзі аргументів. Відповідь від медіа надійшла 16 січня 2024 року. У ній директорка ІМІ Оксана Романюк наголошує, що експертні висновки як оціночні судження взагалі не мають підлягати оцінці достовірності, а наведені експертом ІМІ висновки підтверджуються належними джерелами, які не були спростовані ДП «МПІУ» ані у тексті відповіді, ані у скарзі до Комісії. Претензії ДП «МПІУ» до стилістики фраз Олександра Рубана виглядають як вияв незгоди заявника з оціночними судженнями автора, на яку скаржник має право, але є елементом стилістики викладу, яка не регулюється стандартами журналістики за винятком вживання обсценної лексики. Крім того, текст коментаря заявника щодо аналітики було опубліковано на сайті ІМІ.
В рамках попередніх зауважень щодо розгляду цієї скарги Комісія зазначає, що предметом розгляду є винятково новинний матеріал на сайті, а не аналітичний звіт ІМІ, також згаданий у скарзі. Останній є продуктом діяльності громадської організації як аналітичного центру, а не онлайн-медіа, та складається з оціночних суджень автора, а тому не розглядатиметься на предмет оцінки дотримання журналістських стандартів.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Щодо порушень вимог пунктів 6 та 10 Кодексу
Відповідність стандартам достовірності та збалансованості подання інформації вимагає від медіа зазначення усіх джерел, на які спирається матеріал, а також подачі позиції іншої сторони конфлікту. У разі, якщо публікацію здійснює онлайн-медіа у текстовій формі, то джерела мають наводитися за допомогою гіперпосилань на подальші матеріали чи статті, що дозволятиме споживачу інформації верифікувати їх та підтвердити отриману інформацію.
Розглядуваний матеріал за своєю природою є підсумком підготованого громадською організацією звіту, який має вказати на ключові висновки автора. Його метою також є привернути увагу споживача до дослідження та заохотити його ознайомитися з повною версією. Цим найчастіше мотивується і підбір тез для підсумків – вони бувають контраверсійними та неоднозначними, закликають або ж натякають на певну зміну підходів щодо впровадження певних державних політик.
Комісія свідома того, що розглядуваний матеріал, на відміну від звіту, розміщений у розділі «Новини», а Інститут масової інформації зареєстрований як онлайн-медіа, а отже мав би дотримуватися стандартів журналістської етики у цьому розділі сайту. Водночас, всі наведені Олександром Рубаном тези містять вказівки на подальші джерела – безпосередньо звіт ІМІ, звіт щодо статистики перегляду каналів на ОТТ-платформах та документи парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Компанія-заявниця окремо зазначає, що її відповідь на звіт була опублікована на сайті Інституту масової інформації: вона знаходиться в одному і тому ж розділі з первинним дослідженням. Цим ІМІ виконав свій обов’язок надати можливість для права на відповідь та збалансувати критичний тон дослідження.
З огляду на це, Комісія доходить висновку про відсутність у розглядуваному матеріалі порушень вимог Кодексу етики українського журналіста. Водночас, Комісія звертає увагу редакцій, що у подібних випадках доцільним є розміщення посилання на текст відповіді в оригінальному матеріалі, якого стосувалася вимога щодо надання відповіді або ж якого така відповідь стосується.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал онлайн-медіа «Інститут Масової Інформації» за авторством Олександра Рубана «Телеканали іномовлення працюють на внутрішню аудиторію — аналітика ІМІ» від 4 грудня 2023 року відповідає вимогам Кодексу етики українського журналіста.
Комісія закликає заявників, що є представниками державного сектору, бути толерантнішими до критики власної діяльності зі сторони громадських організацій, особливо у разі, коли така критика спирається на належні факти. Тональність такої критики або ж вибір кута погляду на проблему авторів дослідження є елементом свободи вираження поглядів як таких організацій, так і їх представників, захищається як їх оціночні судження і не має ставати предметом аналізу регуляторних (як само-, спів-, так і державних) та судових органів окрім випадків, коли така критика спирається на недостовірні факти.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?