Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 21 вересня 2023 року надійшла скарга від Надії Антоненко на матеріал журналістки Інтернет-видання «БізнесЦензор» Ольги Прокопишиної «Чиї фірми ремонтують укриття в школах та дитячих садках Києва» від 18 серпня 2023 року, доступний за посиланням: https://mbiz.censor.net/resonance/3438226/chyyi_firmy_remontuyut_ukryttya_v_shkolah_ta_dytyachyh_sadkah_kyyeva.
У матеріалі розповідається про облаштування укриттів та сховищ у школах та садочках у Києві. Журналістка надає інформацію про бюджети робіт щодо ремонту сховищ, а також статистику виграних тендерів. Після цього, Ольга Прокопишина коротко описує історію компаній у цьому переліку та їх потенційних зловживань щодо підрядів у минулому. Серед іншого, згадане ТОВ «БК Олбуд», яке очолює заявниця. Стверджується, що попередня компанія, у якій вона є власницею, є фігуранткою кримінального провадження, а також висловлюється здивування, що новостворена ТОВ «БК Олбуд» отримала підрядів на понад 11 мільйонів гривень за шість місяців діяльності.
У своїй скарзі заявниця відзначає, що внаслідок прочитання матеріалу у читача виникає враження, що вона є лише номінальною власницею ТОВ «БК Олбуд», а ця юридична особа є кримінальною і недобросовісною. Вона також стверджує, що з нею не зв’язувалися для того, аби взяти коментар для тексту. З огляду на це, заявниця вважає, що при публікації матеріалів журналістка припустилася порушень вимог пунктів 6, 9, 10 та 19 Кодексу етики українського журналіста.
20 жовтня 2023 року Комісія звернулася з листом до Інтернет-видання «БізнесЦензор» з проханням надати коментарі щодо вказаного матеріалу та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від Інтернет-видання отримано не було.
В рамках попередніх зауважень щодо розгляду справи, Комісія має зазначити, що не розглядатиме справу на предмет порушення пункту 19 Кодексу етики українського журналіста, який є процедурним та постулює компетенцію Комісії щодо розгляду справ, які стосуються порушення стандартів журналістської етики.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Пункт 19 Кодексу етики українського журналіста: «Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з професійною журналістикою, піддається громадському осуду, може бути підставою для позбавлення прес-карти чи членства в професійних спілках та НСЖУ. Розгляд конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру здійснює Комісія з журналістської етики».
Щодо порушень вимог пунктів 6, 9 та 10 Кодексу
Пункти 6, 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста наголошують на потребі збалансованого подання подій та фактів при створенні новинних матеріалів, вимагають від медійників перевіряти будь-які факти, що є предметом матеріалу, та уникати їх спотворень. Дотримання цих вимог Кодексу також потребує належного зазначення джерел щодо тих чи інших звинувачень, які висуваються у публічному просторі відповідним особам. Для відповідності цим положенням Кодексу журналістам та медіа слід уникати упереджень у поданні інформації, які часто є наслідком недотримання балансу та достовірності, інших наріжних каменів журналістської етики.
Хоча скарга стосується, фактично, кількох абзаців матеріалу, які стосуються заявниці, журналістка «БізнесЦензора» в цілому знехтувала наведенням посилань на релевантні джерела, які б підтверджували інформацію. У частині опису потенційно протиправної діяльності компаній, лише одна з тез про зловживання містить посилання на зовнішній ресурс, що не дозволяє споживачу інформації самостійно перевірити висунуті тези про їх недоброчесність. Так само непідтвердженою і такою, що містить негативну конотацію, є і теза про «записаність» ТОВ «БК Олбуд» на заявницю, що традиційно вказує на можливу фіктивність власника компанії.
Аналогічно до жодної компанії-забудовника, про яких у матеріалі міститься теза стосовно їх фігурування у кримінальних справах, Ольга Прокопишина не зверталася за коментарем. Це могло би бути припустимим у разі, якщо матеріал мав би описовий характер та розтлумачував дані щодо закупівель та підрядів для ремонту сховищ. Втім, супровід цих даних інформацією про відкриті кримінальні провадження вимагає від журналістки та медіа надати представникам компаній слово для того, аби вони мали змогу спростувати вплив цих проваджень на виконання ними власних функцій чи пояснити свою позицію щодо можливих надмірних витрат за попередніми тендерами.
Обидва попередні порушення створили упередженість щодо компаній, про які згадується в матеріалі. Контекстуально, багатьма читачами відповідні юридичні особи можуть бути сприйняті як залучені до шахрайської та зловмисної діяльності, про що і згадує у своїй скарзі заявниця. Такий незбалансований виклад інформації в статті, якому також бракує і посилань на достовірні джерела, свідчить про неякісну роботу журналістки «БізнесЦензора». З огляду на це, Комісія доходить висновку про наявність у розглядуваному матеріалі порушень вимог пунктів 6, 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал журналістки Інтернет-видання «БізнесЦензор» Ольги Прокопишиної «Чиї фірми ремонтують укриття в школах та дитячих садках Києва» від 18 серпня 2023 року порушує вимоги пунктів 6, 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста та оголошує їм публічний осуд.
Комісія наголошує на необхідності дотримуватися таких вимог під час підготовки матеріалів, у яких йдеться мова про можливі зловживання у сфері витрат бюджетних коштів:
- належно формулювати мету створення матеріалу і вибудовувати його структуру відповідно до такої мети;
- чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації;
- наводити підтвердження кожному твердженню про факт, оприлюдненому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження у всіх випадках, де це є можливим;
- дотримуватись балансу в матеріалі, у разі, якщо він не обмежується описом документів та їх характеристикою, надаючи тим, хто піддається критиці, можливість надати пояснення або заперечити висунуті тези щодо залученості до протиправної діяльності.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?