Творець видання “Дзеркала тижня” Володимир Мостовий, який керував газетою із 1994 до 2011 року, помер 9 листопада 2023 року на 77-му році життя. Він також був очільником КЖЕ з вересня 2001 по квітень 2015 року.
«Людина, яка 17 років — з 1994-го по 2011-й — відстояла біля керма нашого видання. Яка створила колектив. Заклала моральний кодекс “Дзеркала” і всі 29 років забезпечувала клімат-контроль у нашій професійній родині», — зазначає ZN.UA.
“Палича не стало… Він не тільки створив і багато років очолював аналітичне видання «Дзеркало тижня» (1994-2011), а ще й 15 років очолював Комісію з журналістської етики. Рідко коли зустрічала людей з таким природним почуттям гумору. Його гумор ніколи не був образливим, чи вульгарним. Він завжди був душею компанії і піднімав людям настрій. За що я з ним сварилася, так це за те, що він надто багато палив. Україні бракуватиме такої принципової, розумної, талановитої людини. Прощання з Паличем, як називали його в редакції, відбудеться в суботу, 11 листопада у великій залі Київського крематорію”, – написала Світлана Остапа, членкиня КЖЕ у своєму дописі на Facebook.
Член КЖЕ Сергій Гузь так згадує Володимира Мостового у своєму дописі на Facebook:
“Сьогодні не стало Володимира Павловича Мостового. Для багатьох, і особисто для мене, він був одним з тих колег, хто надавав сенс професії журналіста та професійності в часи цензури та переслідувань.
Ми познайомились з ним понад 20 років тому. Палич, як ми його називали, тоді був головним редактором «Дзеркала тижня» та головою Комісії з журналістської етики. Одним з перших підтримав і нашу незалежну медіа-профспілку, запросив до поїздок по регіонам, аби разом боротися за журналістів та журналістику.
Це були часи «темників», численних позовів посадовців до журналістів, коли через такий позов могли закрити видання. Та що там закрити, журналістів вбивали, били, погрожували. І якщо ви пам’ятаєте «Дзеркало тижня» часи Кучми, пам’ятаєте гостру критику і навіть політичні памфлети в газеті, то зрозумієте, який тиск йому доводилося витримувати.
Він ніколи не говорив з позицій радикалізму. Ніколи не кричав, не піднімав голос під час наших численних зустрічей в регіонах, коли ми говорили з владою з приводу утисків журналістів. Але він завжди використовував свій авторитет, аби переконати чиновників і політиків з більшою повагою ставитися до роботи журналістів. І завжди стояв за свободу слова та професійну відповідальність.
Власне, більшість з того, що я знаю про Володимира Павловича, так чи інакше пов’язане з професійною етикою, щирою пропагандою саморегуляції в медіа, підтримки ідеї національної прес-карти для журналістів. Він завжди знаходив компроміс серед, здавалося б, непримиренних позицій членів Комісії з журналістської етики. І ніколи не використовував свій авторитет, аби нав’язати власну думку.
А ще він був душею компанії в наших численних поїздках регіонами України. Завжди в гуморі, завжди мав якусь історію, аби підтримати розмову серед незнайомих, часом, людей. І здавалося, що ніколи не стомлювався спілкуватися.
Навіть редакція «Дзеркала тижня» була ще однією великою родиною для Володимира Павловича.
Він не боровся за посади. І коли відчув, що вже не вистачає здоров’я тягнути Комісію з етики – спокійно склав повноваження, «відкривши шлях молодьожи». Так само зробив і в «Дзеркалі тижня», залишаючись для всіх моральним авторитетом.
Сьогодні він пішов назавжди. Мені не вистачатиме нашого Палича…”
Комісія з журналістської етики висловлює щирі співчуття рідним і близьким Володимира Мостового.