Обставини справи
До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Ольги Веретільник, Євгенія Дихне, Артема Крикуна-Труша, Олесі Левочко на матеріал «Справа Борисполя. Реформатори чи злочинці? – Секрети НАБУ» (15 вересня 2023 р., ведучий – журналіст Олексій Тарасов).
Заявники стверджують, що зазначений матеріал порушує Кодекс етики українського журналіста – зокрема, п. 4, 6, 8, 9 і 10.
Автори скарги посилаються на те, що вирок у кримінальному провадженні набирає чинності з моменту закінчення апеляційного перегляду справи. У справі, про яку йшлося в епізоді подкасту, «вирок не набув законної сили та наразі здійснюється розгляд апеляційних скарг сторони захисту в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, що є загальнодоступною відкритою інформацією».
Тоді як «поширені під час вказаного випуску недостовірні твердження та відомості складають уявлення про те, що Євгеній Дихне та Олеся Левочко дійсно причетні до вчинення особливо тяжкого корупційного злочину». Таким чином, вважають автори скарги, порушується презумпція невинуватості цих осіб.
За словами заявників, редакція не надала їм можливість прокоментувати звинувачення, як пролунали в програмі, і не відповіла на лист щодо надання права на відповідь.
Крім того, йдеться в скарзі, суд уже надав свою оцінку фактам і припущенням, про які йшлося в програмі, і не підтвердив деякі з них, – тоді як гість програми, детектив НАБУ, продовжує говорити про ці факти як про нібито встановлені.
У відповіді на адресу Комісії з журналістської етики за підписом генерального директора ТОВ «ТРК «Радіо-Ера» (позивний – Радіо NV) Олени Вітер редакція заперечила звинувачення в порушеннях Кодексу етики. Також редакція надала копії листування з адвокатами Євгенія Дихне та Олесі Левочко щодо вимог реалізації права на відповідь.
В редакції підтверджують, що отримали від адвокатів обвинувачуваних заяви про надання права на відповідь, але не знайшла підстав для того, щоб задовольнити ці заяви. «До заяв, які надіслали Заявники, не були додані тексти відповідей, які вони мають намір поширити, вимога щодо обсягу відповіді значно перевищує обсяг оспорюваної інформації викладеної у додатках, а також, не обґрунтовано, яким чином було заподіяно шкоду честі, гідності чи ділової репутації Дихне Євгенію, Левочко Олесі; інформація була попередньо оприлюднена державними органами, в т.ч. розкрита стороною захисту та заявником, поширена представником центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових, відповідно підстав для задоволення вимоги щодо реалізації прав на відповідь не вбачається».
Також у редакції зазначили: в подкасті не стверджується прямо або опосередковано, що Олеся Левочко та Євгеній Дихне є злочинцями, до того ж декілька разів наголошується, що справа перебуває на розгляді в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, а остаточне рішення по цій справі має прийняти суд апеляційної інстанції.
Щодо перевірки оприлюднених у подкасті фактів, в редакції зауважили: в програмі обговорювалися обставини справи, оприлюднені раніше в інтернеті, а перевірка фактів здійснювалася «шляхом взяття коментаря в самого детектива, який займався розслідуванням справи».
В редакції наголошують, що детектив говорить про розслідування НАБУ, а не про факти, які встановив суд, тому що на момент запису подкасту судове рішення не набрало законної сили.
Відповідні етичні стандарти і їхнє дотримання
Оскаржуваний матеріал входить до серії подкастів Радіо NV «Секрети НАБУ». Такі матеріали являють собою розмову ведучого Олексія Тарасова із детективами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про одну з резонансних справ.
Гостем програми, присвяченої справі, де фігурантами є колишні керівники міжнародного аеропорту «Бориспіль», став старший детектив НАБУ Станіслав Браверман.
«Через аеропорт «Бориспіль» проходили мільйони пасажирів на місяць. Як стверджує НАБУ, Євген Дихне, виконуючий обов’язки гендиректора держпідприємства Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у 2014 – 2019 роках, та керівниця служби договорів неавіаційної діяльності аеропорту Олеся Левочко здавали приміщення орендаторам за заниженою вартістю, через що держава втратила понад 15,7 мільйона гривень. Вищий антикорупційний суд визнав їх винними та призначив Дихне – 5 років ув’язнення, а Левочко – 4. Їхні адвокати подали апеляцію. Як тривало розслідування цієї справи – розповідає старший детектив Станіслав Браверман в проєкті «Секрети НАБУ», – такий опис супроводжує епізод подкасту.
Пункт 4 Кодексу етики українського журналіста: «Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду».
Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Від початку програми детектив утримується оприлюднення імен обвинувачених, пояснюючи тим, що вирок не набув законної сили. Водночас ведучий Олексій Тарасов називає прізвища, посилаючись на медійний резонанс і численні публікації, в тому числі інтерв’ю екс-директора аеропорту.
В цьому випадку оприлюднення прізвищ фігурантів справи виправдане суспільним інтересом. Міжнародний аеропорт «Бориспіль» перебуває у власності держави, а належне (чи неналежне) управління державним майном привертає увагу аудиторії медіа. Висвітлення цієї теми журналістами сприяє прозорому й неупередженому розслідуванню ймовірних зловживань. Крім того, увагу громадськості привертає робота антикорупційних органів – таких, як НАБУ, – а самі обвинувачувані оприлюднили деталі слідства і судового процесу та активно надають коментарі в медіа.
На початку програми ведучий зазначає, що вирок стосовно Євгенія Дихне і Олесі Левочко не набув законної сили. Це попередження, яке кілька разів повторюється впродовж розмови, важливе для аудиторії і для розуміння статусу фігурантів справи.
Разом із тим запрошений до розмови детектив розповідає про обставини справи так, ніби провину екс-керівників «Борисполя» вже доведено: «Підприємство мало би заробляти, були всі обставини, але у зв’язку з діями керівника не заробляло»; «здавали в паралельну оренду поза інтересами держави»; «це злочинна схема, яка діяла багато років».
Хоча з боку журналіста порушення цих пунктів Кодексу не було, ведучий некритично поставився до слів гостя подкасту і не дав оцінку його заявам, що порушують презумпцію невинуватості.
П. 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Розмова присвячена процесу розслідування резонансної справи, але запис відбувся не після завершення розслідування, а після завершення розгляду справи в суді першої інстанції – коли суд уже розглянув аргументи сторін і підтвердив або не підтвердив висновки обвинувачення.
Автори скарги звертають увагу, що деякі зі звинувачень не підтвердилися в ході судових засідань, про що не було згадано під час запису подкасту.
Комісія вважає, що обраний формат – розмова про результати розслідування, завершеного багато місяців тому, без нової інформації про розгляд цих доказів у суді, – є невдалим для висвітлення теми в розвитку. В цьому випадку варто було зробити акцент не на результатах розслідування (які є припущеннями, доки не будуть доведені в суді), а на доказах, які має слідство. Інформацію, озвучену детективом, також можна і треба піддавати сумнівам, аналізувати й перевіряти, і саме на це є суспільний запит.
Натомість подкаст виглядає як компліментарне інтерв’ю з детективом НАБУ.
Комісія з журналістської етики вважає, що матеріал не містить повної інформації про перебіг резонансної справи, що є порушенням п. 6 Кодексу..
Пункт 8 Кодексу етики українського журналіста: «Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин».
На обкладинці епізоду подкасту на YouTube-каналі розміщені портрет екс-директора аеропорту Євгенія Дихне, назва: «Схема в аеропорту Бориспіль» і цитата: «Я ж нічого не заробив – тож і злочин не вчинив».
Ці слова сприймаються як нібито сказані самим обвинуваченим, тому що на обкладинці розташований лише його портрет. Насправді Євгеній Дихне цих слів не говорив, а цитата належить детективу, який був гостем подкасту і пояснював логіку захисту обвинувачуваних. Тобто обкладинка епізоду не відповідає змісту і вводить в оману глядачів.
За даними редакції Радіо NV, епізод подкасту був записаний із першої спроби під час безпосередньої розмови ведучого із детективом. Зміст епізоду не піддавався редагуванню чи правкам, не містить відрепетируваних або реконструйованих новин. Помітно, що журналіст намагається зберігати нейтральність і подавати позицію як слідства, так і обвинувачених.
Проте оформлення обкладинки і опис відео для YouTube не виглядають нейтральними і точними.
Під час розмови детектив НАБУ пояснює, що фігурантам справи інкримінують так звану «упущену вигоду» – дії, через які держава начебто недоотримала кошти від оренди площ. Тоді як в описі подкасту йдеться про те, що «держава втратила понад 15,7 мільйона гривень». Детектив, який коментує справу, не вживає словосполучення «втрати держави», тож це формулювання з’явилося з ініціативи редакції, яка ставить знак рівності між «втраченими» і «недоотриманими» коштами.
Візуальні і текстові матеріали, створені для YouTube каналу, є невід’ємною частиною всього епізоду. Саме ці матеріали поширюються через соціальні мережі, спонукають користувачів переглянути епізод, прослухати подкаст і дають коротке розуміння суті розмови. Кількість користувачів, які побачили обкладинку і прочитали опис, набагато більша, ніж кількість слухачів подкасту.
Тому важливо, аби не лише сама розмова, а й візуальні, текстові матеріали, а також теги відповідали Кодексу етики українського журналіста. В даному випадку обкладинка й опис відео спотворюють зміст і містять ознаки порушення п. 8 Кодексу.
Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Під час діалогу з детективом НАБУ ведучий Олексій Тарасов розповідає про заяви екс-директора аеропорту та адвокатів обвинувачених, а також посилається на те, що вивчив матеріали обвинувачення. Журналіст використовує інформацію про позицію обвинувачуваних, щоб надати аудиторії контекст і отримати коментар у детектива. Така форма подачі має право в тих випадках, коли йдеться про інтерв’ю з одним співрозмовником.
Редакція відмовила у наданні права на відповідь Олесі Левочко та Євгенію Дихне, пославшись на те, що у подкасті неодноразово наводиться і позиція сторони захисту, а сам Євгеній Дихне раніше давав велике інтерв’ю NV із цього приводу. Також заявники не дотрималися вимог закону і не додали до заяв текст відповіді, тож цю відповідь було неможливо оцінити, пояснюють у редакції.
Комісія з журналістської етики вважає, що попри формальне дотримання п. 10 Кодексу, редакції варто враховувати: в той час, коли справа розглядається в апеляційній інстанції, матеріали в медіа можуть суттєво вплинути на думку суду. Тому журналістам варто докладати всіх зусиль для збалансованого представлення позицій обох сторін і не надавати своїми діями переваг одній із них.
Висновки і рекомендації
Розглянувши скаргу на матеріал «Справа Борисполя. Реформатори чи злочинці? – Секрети НАБУ», Комісія з журналістської етики встановила порушення пп. 6 і 8 Кодексу етики українського журналіста і виносить Радіо NV та журналісту Олексію Тарасову попередження.
Комісія з журналістської етики вітає готовність редакції Радіо NV комунікувати в процесі розгляду скарги і надавати коментарі стосовно порушених у скарзі питань. Також редакція надавала вичерпні відповіді на адвокатські запити стосовно цього матеріалу.
Саморегуляція в українських медіа спрямована на зміцнення етичних засад роботи журналістів і покращення контенту. Як єдиний орган саморегуляції журналістів і редакцій, Комісія з журналістської етики будує свою роботу на засадах діалогу, спрямованого на визнання і виправлення медійниками помилок.
Використання рішень Комісії для покарання редакцій суперечить ідеї саморегуляції. Тому Комісія наголошує на неприпустимості використовувати її рішення як для накладення санкцій на журналістів і медіа, так і для посилення позицій однієї зі сторін судового спору.
КЖЕ наголошує на важливості дотримання принципу презумпції невинуватості під час висвітлення судових справ, у тому числі пов’язаних зі звинуваченнями в корупції. Хоча корупційні судові справи мають великий суспільний резонанс і їх детальне висвітлення виправдане суспільним інтересом, журналістам та редакціям необхідно більшою мірою дотримуватися прав звинуваченої сторони, поки вина не доведена в суді, та критично аналізувати заяви сторони обвинувачення.
Комісія рекомендує журналістам і редакціям під час підготовки критичних публікацій і розслідувань:
1. Чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації.
2. В описі конфліктної ситуації не давати власної оцінки дій або фактів, не посилювати своїми діями жодну зі сторін.
3. Наводити підтвердження кожному звинуваченню, висунутому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження. Якщо йдеться про матеріали розслідування, які ще розглядаються в суді, не говорити про висновки слідства як про встановлені факти. Краще використовувати словосполучення: «за результатами розслідування», «на думку слідства» тощо.
4. Журналісти несуть відповідальність за весь матеріал у цілому, включно з обкладинками, ілюстраціями, підписами тощо, і повинні перевіряти їх на відповідність Кодексу етики українського журналіста. Варто уникати “хайпових” заголовків чи описів, які не відповідають змісту основного матеріалу.
5. Дотримуватися балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, можливість надати пояснення або заперечити висунуті звинувачення. При цьому особи, які піддаються критиці, мають знати про суть звинувачень, які містяться в тексті, і мати час для підготовки відповіді.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?