Опис ситуації
До Комісії з журналістської етики 20 лютого 2023 року надійшло звернення від Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів Михайла Спасова на матеріал Інтернет-видання «УНІАН» за авторством Михайла Ганницького «Брати по нещастю. Шлях Азербайджану, яким йде Україна» від 31 січня 2023 року, доступний за посиланням: https://www.unian.ua/world/brati-po-neshchastyu-shlyah-azerbaydzhanu-po-yakomu-yde-ukrajina-12128349.html.
Журналіст підготував репортаж, у якому порівнюються історичні ситуації та виклики, які постали перед Україною та Азербайджаном у контексті протидії агресорам – Росії та Вірменії відповідно. На думку автора, порівняльний контекст повернення Азербайджаном Карабаху може слугувати хорошим прикладом для відновлення України після деокупації територій та їх реінтеграції. У матеріалі подається історичний контекст появи вірменів на території Нагірного Карабаху і сучасної Вірменії та стверджується, що вона сталася лише всередині ХІХ століття. У ХХ столітті почали формуватися політичні «хотілки» вірменів щодо територій Карабаху, що і вилилося у війну в 1992-1994 роках та створення невизнаної республіки Арцах.
В матеріалі лунає низка контраверсійних тез, зокрема про те, що «Вірменія стала вічним надійним союзником кремлівських імперців на військовому та дипломатичному фронті (наприклад, зараз підтримує вбивство росіянами українців в ООН)», «”Розп’яті хлопчики в трусиках”, якими російські пропагандисти годували світ у 2014-му – це дитячий белькіт у порівнянні з фальсифікаціями та системною інформаційною роботою, проведеною проти Азербайджану» тощо.
Автор матеріалу змальовує досвід розмінування, будівництва доріг, відбудови будинків з місцевих матеріалів та укрупнення сил. Серед цих тез щодо переймання досвіду з’являється теза про перетворення вірменами мечетей у хліви. Фінальний меседж автора – «жодних мирних переговорів до відновлення контролю ЗСУ на кожним квадратним сантиметром нашої землі бути не може, інакше історія повториться».
Заявник вважає, що матеріал може містити недостовірні, спотворені та перекручені факти, а також хибні тенденційні твердження, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Автор, на думку скаржника, може вводити читачів в оману щодо причетності Вірменії до вбивства росіянами українців. З огляду на це, заявник вважає, що при публікації матеріалів журналіст припустився порушень вимог пунктів 9 та 15 Кодексу етики українського журналіста.
19 червня 2023 року Комісія звернулася з листом до Інтернет-видання «УНІАН» з проханням надати коментарі щодо вказаного матеріалу та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від медіа отримано не було.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Пункт 15 Кодексу етики українського журналіста: «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».
Щодо порушень вимог пункту 9 та 15 Кодексу
Пункт 15 Кодексу забороняє поширювати мову ворожнечі та дискримінаційні висловлювання. Ця заборона є однією з найжорсткіших для медіа у питаннях, присвячених висвітленню етнічних чи етнополітичних конфліктів, які можуть виникати у різних куточках світу. Поширення упередженої інформації є менш суворим, але все ж порушенням Кодексу, а саме його пункту 9. Розрізняти ці положення слід за ступенем шкоди, що може бути спричинена матеріалом, та за наслідками роз’ятрювання суперечливих чи ненависливих настроїв у суспільстві: упереджені матеріали, що створюють атмосферу зневаги до певної соціальної групи, яка може перерости у негативні наслідки в реальному житті підпадатимуть під заборону, встановлену пунктами 9 та 15 Кодексу, а матеріали, в яких однобоко висвітлюється одна історична позиція, яка не належить до категорії чітко встановлених історичних фактів – лише під заборону за пунктом 9 Кодексу.
Репортаж Михайла Ганницького є прикладом авторського репортажу. У матеріалах такого штибу журналісти мають право на свободу вираження поглядів, однак при цьому вони мають повинні усвідомлювати відповідальність, якщо вони своїми діями посилюють сегрегацію або поляризацію в суспільстві. Хоча тлом для матеріалу, що є предметом розгляду у цій справі, є війна в Нагірному Карабасі, автор уникає спроб дослідити те, чи вчиняли міжнародні злочини азербайджанською стороною під час війни. Крім того, контекстуально матеріал схиляє читача до висновку, що на відміну від вірменської меншини в Україні, азербайджанська меншина підтримує територіальну цілісність, хоча будь-яких підтверджень цьому не наводиться. Разом з іншими тезами (про вічного союзника російських імперців, згадку про озвірілих фашистів під вірменськими прапорами), це створює атмосферу упередженості щодо вірменів, що становить порушення Кодексу.
Водночас, матеріал не створює атмосферу ворожнечі та не розпалює її щодо вірменської меншини в Україні; значна частина матеріалу поділяє вину за те, що відбулося в Азербайджані, між вірменами та росіянами. У цьому контексті, Комісія не може дійти висновку про те, що матеріал може призвести до розпалювання ворожнечі, попри свою упередженість. Втім, його публікація незалежно від цього порушує вимоги пункту 9 Кодексу етики українського журналіста.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал Інтернет-видання «УНІАН» за авторством Михайла Ганницького «Брати по нещастю. Шлях Азербайджану, яким йде Україна» від 31 січня 2023 року порушує вимоги пункту 9 Кодексу етики українського журналіста.
Комісія висловлює виданню та журналістові попередження та звертає увагу на власну заяву щодо журналістики думок. Комісія також закликає обережно підходити до проведення історичних паралелей та продукування висновків про подібність історичних процесів у різних контекстах та уникати при цьому мови ворожнечі, що може розпалювати насильство та ворожнечу у суспільстві.
Комісія також наголошує, що її висновки не мають ставати основою для винесення рішень органами державної влади чи регуляторами щодо наявності чи відсутності порушень законодавства. Вчинення тиску на медіа та журналістів за допомогою рішення Комісії є неприпустимим.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?