Обставини справи
До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Олександра Кифака на матеріали медіаплатформи «Вгору»: Що намагається приховати суддя Коровайко? (22 листопада 2022 р.) і Лідер рейтингу юристів Олександр Кифак – послідовник херсонського підприємства з племінних справ? (21 квітня 2023 р.)
Заявник стверджує, що в зазначених публікаціях оприлюднена недостовірна і необ’єктивна інформація про нього, яка «порушує особисті немайнові права, а саме честь, гідність і ділову репутацію» заявника як адвоката і почесного консула Федеративної Республіки Німеччина в Одесі. Зокрема, на думку заявника, невиправданою є згадка про нього, яка міститься в публікації, присвяченій голові Херсонського апеляційного суду Олександру Коровайку.
Заявник стверджує, що звертався до редакції «з вимогою видалити неправдиву інформацію та опублікувати спростування». Але «замість опублікування спростування, онлайн-газета «Вгору» опублікувала нову глумливу статтю щодо мене», зазначає Олександр Кифак.
Комісія з журналістської етики звернулася за коментарем до редакції і отримала відповідь за підписом Ілони Коротіциної. В редакції вважають, що «претензії скаржника до опублікованих статей є надуманими, містять ознаки шантажу, маніпуляцій та свідомої і агресивної спроби вплинути на свободу слова».
«Пан Кифак справді звертався до редакції Медіаплатформи «Вгору» листом, у якому вимагав видалити інформацію, начебто вона порушує його особисті немайнові права. Але ж, як має бути відомо скаржнику, вимога «видалити інформацію» законодавством не передбачена, – пояснюють у редакції. – Механізм захисту честі, гідності та ділової репутації прописано у частині 7 статті 277 Цивільного кодексу України: «Спростування недостовірної інформації здійснюється в такий же спосіб, у який вона була поширена». Будь-які вибачення також не є передбаченим законодавством способом захисту прав».
Відповідні етичні стандарти та їх дотримання
Комісія з журналістської етики вже розглядала скаргу Олександра Кифака на видання «Антикор» і надала оцінку аргументам заявника. Публікації медіаплатформи «Вгору» не містять нової інформації стосовно заявника, яка би суттєво відрізнялася від наведеної в попередній скарзі. Тому Комісія не бачить обгрунтованих підстав для повторного аналізу цього випадку. Висновки й рекомендації, зазначені в рішенні щодо публікації у виданні «Антикор» про Олександра Кифака, є вичерпними й залишаються актуальними.
Водночас Комісія звертає увагу на те, що один із оскаржуваних матеріалів – «Що намагається приховати суддя Коровайко?» – містить ознаки порушення Кодексу етики українського журналіста в частині висвітлення діяльності судді. В оскаржуваному матеріалі йдеться про голову Херсонського апеляційного суду Олександра Коровайка, який на момент публікації претендував на посаду судді Конституційного суду. З огляду на суспільну важливість теми, увага журналістів до особи судді, до фактів його біографії та до кола ділових контактів обґрунтована.
В першому абзаці зазначається, що журналісти «зібрали з відкритих джерел власне досьє на кандидата». Вказівка на «досьє», а також рубрика «Розслідування» передбачають всебічне дослідження й аналіз фактів.
Як справедливо зазначається в публікації, від початку запровадження воєнного стану значна частина реєстрів є закритою. Тому журналісти використали матеріали, зібрані іншим медіа. Такий прийом не заборонений, але журналістам варто не просто копіювати інформацію, а додавати їй цінності.
Відповідно до пункту 6 Кодексу етики українського журналіста, «повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
В публікації зазначається, що видання поширило інформацію з сайту «Закон і бізнес» про те, нібито голову суду перевіряють у справі про державну зраду екс-очільника регіонального управління СБУ Олега Кулініча. Пізніше інформація про це зникла з сайту «Закон і бізнес», а на сайті Державної судової адміністрації з’явилася публікація, де спростовувалася причетність судді до справи екс-голови обласного управління СБУ.
З публікації медіаплатформи «Вгору» користувачі не можуть дізнатися, була правдивою чи хибною інформацією цього медіа про нібито причетність голови суду до «справи Кулініча». В публікації, розміщеній у рубриці «Розслідування», не міститься згадки про те, що журналісти вдалися до перевірки інформації щодо судді і поділилися висновками з читачами. Автори багато розмірковують про причини видалення публікації, але не звертаються за коментарем ані до редакції «Закон і бізнес», ані до Державного бюро розслідувань, ані до Олександра Коровайка.
Тому Комісія вбачає в цьому порушення Кодексу етики українського журналіста. Пункт 6 Кодексу прямо вказує на необхідність перевіряти всі матеріали, які надходять до редакції з інших джерел, в тому числі – матеріали з інших медіа.
Крім того, відсутність коментаря Олександра Коровайка в матеріалі, де він став об’єктом критики, свідчить про порушення пункту 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Публічні особи мають бути готовими до ширших меж критики з боку журналістів і суспільства і до публічного обговорення всіх аспектів своєї діяльності. Разом із тим журналісти мають надати посадовцям, чия діяльність критикується, можливість прокоментувати звинувачення або викласти в матеріалі позицію посадовця з порушеного питання, яку він оприлюднював раніше.
Це зробить розслідування збалансованим, прозорим і вичерпним – особливо коли йдеться про можливі факти зловживання чи корупції.
Висновки і рекомендації
Розглянувши матеріал медіаплатформи «Вгору» «Що намагається приховати суддя Коровайко?», Комісія з журналістської етики встановила порушення п. 6 і 10 Кодексу етики українського журналіста в частині висвітлення діяльності судді Олександра Коровайка і оголошує редакції попередження.
Для українського суспільства важливо зберегти і розвивати розслідувальну журналістику як необхідний елемент підзвітності і прозорості влади. Водночас у медіа з’являються журналістські розслідування низького рівня, що знецінює цей важливий жанр і підриває довіру до роботи всіх журналістів.
Комісія з журналістської етики наголошує на необхідності дотримуватися Кодексу етики під час роботи над журналістськими розслідуваннями:
- Перевіряти всі факти, які лягають в основу матеріалу, включно з фактами, опублікованими в інших медіа. Факт оприлюднення інформації на інших ресурсах не є підтвердженням достовірності інформації.
- Чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації.
- Уникати емоційного забарвленої лексики у фрагментах матеріалу, які мають описовий характер та мають підводити споживача інформації до основного змісту.
- Наводити підтвердження кожному звинуваченню та твердженню про факт, оприлюдненому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження.
- Дотримуватися балансу в матеріалі, надавати тим, хто піддається критиці, можливість прокоментувати або заперечити висунуті звинувачення. Журналістам варто повідомляти про факт звернення за коментарем, навіть якщо співрозмовник відмовився відповідати.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?