Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Попередження
Дата рішення 2023-08-25

Щодо скарги на публікацію ІА “Конкурент” про ромів на автовокзалі в Луцьку

Подавач:
Кубайчук Катерина Володимирівна
Дата подання:
08.06.2023
Скарга подана на:
Інформаційне агентство "Конкурент"
Статті кодексу:
15. Заборона дискримінації

Рішення

Обставини справи

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Катерини Кубайчук на публікацію «Цигани-попрошайки з п’яними дебошами» на луцькій автостанції дістали чоловіка (26 квітня 2023 р.) 

Заявниця вважає, що матеріал містить ознаки порушення Кодексу етики українського журналіста – зокрема, пункт 15: «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання».

Крім того, на думку авторки скарги, використання слів пересічного користувача соціальних мереж як джерела інформації виглядає непрофесійно. 

Комісія з журналістської етики звернулася до редакції інтернет-видання з пропозицією надати коментарі з приводу публікації. 

У відповіді за підписом головного редактора Андрія Лучика зазначається: “Публікація в жодному разі не мала на меті розпалювання ворожнечі чи дискримінацію. У новині йдеться про констатацію факту, де суть проблеми частково передана у формі цитати. Оскільки дослівні репліки краще передавали контекст проблеми, редакція вважала за потрібне опублікувати його саме таким чином”.

Також редакція послалася на думку мовознавиці, обгрунтовуючи використання слова “цигани” як такого, що не несе “яскраво негативного контексту”. 

Відповідні етичні стандарти та їх дотримання

Оскаржувана публікація розміщена в стрічці новин інтернет-видання і містить єдину цитату – із допису користувача фейсбук-групи на імʼя Василь Ткачук.
«Шановні Лучани!!! Скажіть кому треба заплатити щоб окупувати автостанцію бомжами та циганами-попрошайками з п’яними дебошами зранку до вечора. Чим займаються муніципали ? Поліція ? Скільки буде продовжуватись цей багаторічний бардак ? Пишу бо дістали безвідповідальність і пох….їзм всіх хто мав би тримати місто в порядку . Які думки у Вас з цього приводу ???» – обурюється чоловік”.

Інформаційний привід для такої публікації журналісти обгрунтовують так: “У соцмережах набирає обертів обурення щодо відсутності порядку на місцевому автовокзалі у Луцьку”.

Відповідно до пункту 6 Кодексу етики українського журналіста, “повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел”.

Джерелом у такому випадку став допис користувача соціальної мережі. Журналісти не наводять конкретних даних, які свідчать про проблему (наприклад, зростання кількості зафіксованих правопорушень на цій території), а лише ретранслюють думку користувача. Журналісти не вдалися до перевірки інформації в інших джерелах або особисто на місці, однак послалися на коментарі інших користувачів, які також є думкою: “Ситуація на автостанції справді потребує втручання тих, хто відповідає за порядок на ній”.

Редакція не стала звертатися за коментарем до представників автостанції або перевіряти в поліції, чи були зафіксовані випадки порушення громадського порядку та чи зросла їхня кількість. Без таких даних неможливо оцінити наявність або відсутність проблеми, а також діяльність чи бездіяльність відповідальних осіб. Замість перевірки журналісти розповіли про обговорення в фейсбуку, подавши інформацію таким чином, нібито правопорушення – вже доведений факт. 

Тому Комісія з журналістської етики вбачає в публікації порушення п. 6 Кодексу етики українського журналіста. 

Відповідно до пункту 15 Кодексу, «ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».

У своїй відповіді на запит Комісії редакція наполягає на правомірному використанні слова “цигани” замість “роми”. Однак у даному випадку слово “цигани” має яскраво негативний відтінок і використовується для позначення людей, які нібито порушують громадський порядок і схильні до асоціальної поведінки: “цигани-попрошайки з пʼяними дебошами”. Крім того, дискримінаційні висловлювання спрямовані і на бездомних осіб: “окупували автостанцію бомжами…” 

Автор публікації проводить межу між представниками окремих соціальних груп і рештою суспільства (“окупували автостанцію”). Говорячи про ймовірних порушників громадського порядку, журналісти ототожнюють їх із усією соціальною або етнічною групою, чим посилюють негативні стереотипи стосовно ромів або бездомних людей. 

Новина має теги “роми”, “безхатьки” і “автовокзал”. За першим із цих тегів відкривається добірка публікацій, де йдеться про правопорушення або скоєні ромами, або скоєні стосовно ромів. Підкреслення етнічної приналежності людини в цьому випадку невиправдане, оскільки скоєння правопорушень не є чимось особливим, притаманним лише людям певної національності. Крім того, вузька тематика публікацій про ромів (лише новини з кримінальних зведень) створює враження про всіх представників цієї групи як про таких, які схильні до правопорушень і становлять загрозу для суспільства. 

Такий підхід порушує п. 15 Кодексу етики українського журналіста. 

Висновки і рекомендації

Проаналізувавши публікацію  «Цигани-попрошайки з п’яними дебошами» на луцькій автостанції дістали чоловіка”, Комісія з журналістської етики встановила порушення п. 6 і п. 15 Кодексу етики українського журналіста та виносить ІА “Конкурент” попередження. 

Комісія з журналістської етики закликає журналістів і редакції не посилювати негативні стереотипи стосовно певних соціальних або етнічних груп: 

  • у новинах про скоєні або ймовірні правопорушення не зазначати етнічну, регіональну або іншу приналежність людини до певної групи (“роми”, “переселенці” та ін.);
  • відмовитися від ретрансляції негативних стереотипів про етнічні спільноти;
  • розширювати коло тем, пов’язаних із життям дискримінованих етнічних груп – зокрема, ромів;
  • використовувати коректну термінологію;
  • під час підготовки матеріалів про певну дискриміновану групу людей надавати слово представникам цієї групи або громадських організацій, які займаються відповідними проблемами;
  • не протиставляти в своїх матеріалах людей різних національностей, не відокремлювати одну етнічну або соціальну групу від решти суспільства.
Поділитись