Обставини справи
До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Дани Окоманюк на публікацію Обʼєктивність чи хайп? Відповідь Дані Окоманюк (3 лютого 2023 р., авторка Марина Тітова).
Заявниця повідомила, що журналістка розпитувала її про згвалтування, яке вона пережила в 17 років, і попросила надати телефон гвалтівника – нібито для того, щоб вислухати його точку зору.
Після того, як заявниця відмовилася надати таку інформацію, журналістка опублікувала матеріал на вебсайті СтопКор, в якому, зокрема, містилася негативна оцінка дій жінки. Водночас свої дії журналістка виправдовувала необхідністю подавати історію з двох боків.
Крім того, за словами заявниці, журналістка публікувала в соціальних мережах персональну інформацію про авторку скарги.
Такі дії, на думку Дани Окоманюк, порушували журналістську етику.
Попередній аналіз публікації показав, що в тексті містяться ознаки порушення приватного життя (п. 3 Кодексу етики українського журналіста) та порушення принципу відділення фактів від суджень і припущень (п. 9 Кодексу).
Той факт, що Дана Окоманюк оприлюднила свою історію у своєму акаунті в соціальній мережі не означає, що ці відомості перестали бути частиною її приватного життя. І не означає автоматичної згоди на поширення цих відомостей у медіа.
Намір узяти коментар у «протилежної сторони», тобто у самого гвалтівника, свідчив про хибне розуміння «балансу». Це створило би у читачів уявлення про те, нібито думка і потерпілої, і насильника, однаково цінна; призвело би до використання майданчику медіа задля виправдання насильства.
Процес медіації
Комісія з журналістської етики запропонувала редакції надати коментар з питань, порушених у скарзі.
У своїй першій відповіді редакція видання СтопКор висловила готовність до розгляду скарги за посередництва Комісії з журналістської етики і попросила розглянути скаргу в присутності авторки матеріалу Марини Тітової, щоб вона мала можливість висловити свою позицію.
Також у листі містилася інформація про листування журналістки з потерпілою жінкою: як зазначалося у відповіді, авторка публікації вибачилася перед потерпілою і скаржилася на негативні репліки своєї співрозмовниці в месенджері і в соціальних мережах. На підтвердження редакція надіслала скріни з листування і попросила врахувати їх під час розгляду скарги.
У відповідь на лист редакції Комісія привітала готовність редакції до визнання помилок і до їхнього виправлення. Водночас звернула увагу, що Комісія з журналістської етики розглядає лише журналістські матеріали, оприлюднені в медіа або на цифрових платформах.
Діяльність Комісії з журналістської етики не передбачає, зокрема, проведення аналізу особистого листування журналістів із героями своїх публікацій; розгляду конфліктів між журналістами та користувачами соціальних мереж; додаткової перевірки будь-яких фактів, якщо дані для перевірки не містяться в тексті публікації.
Комісія також не вбачала суспільного інтересу в оприлюдненні імені та прізвища жінки або її гвалтівника, адже суспільний інтерес становить проблема насильства в цілому. Натомість авторка матеріалу зосередилася на особі потерпілої, а не на проблемі насильства.
Оскільки Комісія розглядає скарги і ухвалює рішення шляхом листування між усіма членами, що відповідає положенню про КЖЕ та регламенту роботи зі скаргами, в Комісії запропонували журналістці СтопКору Марині Тітовій направити письмовий коментар.
У докладній відповіді на адресу Комісії авторка матеріалу зазначила, що оскаржувана публікація з’явилася у розділі «Блоги» із рубрикою «Точка зору» та була емоційною реакцією на репліки Дани Окоманюк на адресу журналістки. Оскільки поруч із прізвищем авторки стояла її посада – шеф-редакторка, – весь матеріал сприймався як позиція редакції.
Результат медіації
Після вивчення аргументів Комісії з журналістської етики авторка матеріалу визнала помилку, виявила готовність видалити публікацію і провести тренінг для працівників редакції про правила спілкування з людьми, які пережили насильство.
Комісія з журналістської етики надала поради, якою має бути редакційна політика з видалення або внесення правок до вже опублікованих матеріалів:
- Зазначити, що матеріал видалено або виправлено.
- Пояснити причини таких дій.
- Принести вибачення читачам.
- Розповісти, що яких заходів вживатиме редакція для того, щоб уникнути помилок у майбутньому.
На сторінці, де розміщувався оскаржуваний матеріал, тепер міститься позначка «знято з публікації» і надані пояснення причин: «Проаналізувавши інформацію, ми вирішили зняти цю публікацію з нашого сайту як таку, що не відповідає нашим стандартам підготовки й редакційного опрацювання матеріалів».
Редакція пообіцяла «зробити висновки і вдосконалити процеси», а також надала адресу для зворотного зв’язку.
Комісія з журналістської етики вітає результативний розгляд ще однієї скарги шляхом медіації.
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?