Обставини справи
До Комісії з журналістської етики надійшло звернення від Тетяни Цирульник, головної редакторки онлайн-видання Коло News, щодо двох матеріалів, авторкою яких є заявниця: «Це плата за 8 років Вата Шоу: Андрій Карпов, секретар міської ради Полтави збирає собі на операцію» (26 жовтня 2022 р.) і «Андрій Карпов Полтава, який збирав гроші собі на операцію, повідомив, що лікування безкоштовне» (27 жовтня 2022 р.)
Заявниця просить оцінити публікації, «які зараз у Полтаві є предметом великої дискусії про право журналіста робити висновки і право на помилку». Зокрема, журналістка просить Комісію висловити позицію з наступних питань:
«Чи має право журналіст з таких фактів як: фото чиновника на лікарняному ліжку, повідомлення чиновника, що йому будуть робити операцію, виставляння чиновником картки для збору коштів – зробити висновок, що це кошти йому на операцію?
Наскільки критична моя неточність формулювання про те, що Андрій Карпов збирав кошти собі на операцію – по факту виявилось, що кошти збирались на відновлення після операції – як пізніше написав сам чиновник.
Чи має в принципі журналіст право робити висновки, навіть неточні? Чи має право журналіст користуватись інформацією з постів у соцмережах чиновників?
Чи може комісія з журналістської етики впливати на блогера, який звів наклеп на журналіста? Адже після двох моїх публікацій на сайті секретар міської ради почав мене переслідувати у соцмережах і приписувати мені речі, яких не було, начебто я написала у статті, що Андрій Карпов буде збільшувати свій статевий орган».
Відповідні етичні стандарти та їх дотримання
Інформаційним приводом для матеріалів, опублікованих на сайті Коло News, стали дописи в телеграм-каналі секретаря Полтавської міської ради Андрія Карпова, відомого також як відеоблогер «Андрій Полтава» («Вата шоу»).
В першій публікації міститься інформація про те, що Андрій Карпов повідомив про своє ушпиталення після виклику «швидкої допомоги». «Потрапив в суботу на швидкій до людей, які завжди хочуть щось в тебе відрізати. Тому вони радісно повідомили, що в п’ятницю в мене буде операція», – цитує посадовця видання.
Новина проілюстрована скріншотом допису і фотографією секретаря міськради на лікарняному ліжку. В матеріалі також містяться реквізити банківської картки і PayPal-акаунту посадовця. Андрій Карпов звернувся до підписників із проханням про фінансову допомогу: «Тож хто бажає трохи підтримати, моя особиста картка Приват *** або PayPal ***».
Другий матеріал, оприлюднений наступного дня, побудований на іншому дописі з телеграм-каналу секретаря міської ради. Андрій Карпов уточнив, «що йому вже краще, а операція буде безкоштовною та прикріпив фото у лікарняному ліжку з крапельницею».
Посадовець дякує лікарям за турботу і уточнює: «Хочу уточнити, що це державна клініка, яка надає послуги лікування і робить операції безкоштовно. Дякую всім хто відгукнувся і допоміг. Ваша допомога буде використана мною на реабілітацію в післяопераційний період».
Публікація також проілюстрована скріншотом із телеграм-каналу секретаря міськради.
Щодо дотримання п. 3 Кодексу етики українського журналіста – «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи».
Андрій Карпов, який обіймає посаду секретаря міської ради, є публічною особою. Інформація про таку особу, в тому числі про стан її здоровʼя, становить суспільний інтерес, оскільки йдеться насамперед про виконання посадових обовʼязків. Увага до приватного життя Карпова як одного з топ-блогерів також виправдана. Виходячи з цього, журналістка оприлюднила поширену в телеграм-каналі інформацію про ушпиталення посадовця, водночас деталей діагнозу матеріал не містить. Таке оприлюднення не є порушенням Кодексу етики.
Щодо дотримання п. 6 Кодексу етики українського журналіста – «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».
Українські журналісти активно використовують соціальні мережі і цифрові платформи для пошуку і підготовки інформації. В даному випадку йдеться про телеграм-канал Андрія Карпова, який нараховує понад 21 тисячу підписників. Журналістка використала інформацію з каналу як першоджерело, оскільки секретар міськради говорить про себе особисто, про своє здоровʼя, самопочуття і потребу в грошах.
І хоча телеграм-канал, дописи і фото є відкритими для всіх читачів, це не позбавляє журналістів обов‘язку перевіряти інформацію з точки зору достовірності.
Щодо дотримання п. 8 Кодексу етики українського журналіста – «Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин».
В першій новині про ушпиталення секретаря міської ради в заголовку міститься інформація, нібито посадовець збирає кошти на операцію. Тоді як із допису відомі лише такі факти: посадовець захворів і потрапив до лікарні, йому призначена операція, він звертається з проханням про гроші. Оскільки в телеграм-дописі прохання про фінансову допомогу іде після повідомлення про заплановану операцію, журналістка зробила висновок, нібито кошти збираються на хірургічне втручання і винесла цю тезу в заголовок. Помилкою є те, що ця теза подана як факт, а не як припущення, що містить ознаки порушення п. 8. та п. 9 – «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».
Вже наступного дня видання опублікувало новину, в якій уточнюється мета збирання грошей: на реабілітацію після хірургічного втручання. Посилання на уточнену новину додано до першої публікації. Таким чином, редакція зробила належні кроки для визнання і самостійного виправлення помилки.
Висновки і рекомендації
Ознакою дотримання Кодексу етики українського журналіста є не відсутність помилок, а готовність визнавати і виправляти ці помилки. Як зазначено в п. 12 Кодексу етики українського журналіста, «журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності».
Проаналізувавши матеріали «Це плата за 8 років Вата Шоу: Андрій Карпов, секретар міської ради Полтави збирає собі на операцію» і «Андрій Карпов Полтава, який збирав гроші собі на операцію, повідомив, що лікування безкоштовне»,, Комісія з журналістської етики встановила в першому матеріалі порушення пунктів 6, 8 і 9 Кодексу етики українського журналіста.
В другому матеріалі порушень не встановлено.
Комісія відзначає, що головна редакторка Коло News Тетяна Цирульник зробила належні кроки для самостійного виправлення помилки та інформування читачів.
Водночас, на думку Комісії, під час висвітлення цього випадку виданню варто було більше пояснити суспільну значимість теми. Наприклад, поінформувати, які обмеження на посадових осіб місцевого самоврядування накладає антикорупційне законодавство і в яких випадках закон дозволяє посадовцям отримувати гроші на приватний рахунок. Також предметом суспільного інтересу є питання, чи для всіх пацієнтів лікарні хурургічні операції є безкоштовними, як для секретаря міського голови.
Порушення цих питань дозволило би сфокусувати увагу читачів на проблемах, які ширші за одиничний випадок ушпиталення секретаря міської ради.
Комісія з журналістської етики категорично засуджує кампанію цькування журналістки Тетяни Цирульник у коментарях до дописів у Facebook і Telegram секретаря Полтавської міської ради. Таке цькування містить ознаки сексизму і поширення негативних гендерних стереотипів. Онлайн-атаки проти журналісток загрожують свободі слова і можуть призводити до самоцензури чи відмови від порушення гострих, суспільно важливих тем, особливо на місцевому рівні.
Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам і редакціям:
- Висвітлювати всі аспекти діяльності публічних осіб, в тому числі про приватне життя таких осіб, з точки зору суспільної значущості інформації. Пояснювати своїй аудиторії важливість такої тематики.
- Для збирання інформації журналісти мають право використовувати соціальні мережі та інші цифрові платформи. Водночас інформація, оприлюднена в соціальних мережах, так само підлягає перевірці: шляхом звернення до автора допису або до інших джерел.
- Утримуватися від публікацій, цілком або переважно побудованих на цитуванні одного допису людини в соціальній мережі, та надавати слово стороні, що критикується у дописі, та незалежним експертам для коментування ситуації.
- Чітко відокремлювати факти і припущення, не використовувати припущення й оціночні судження в журналістському тексті у новинних жанрах.
- В разі помилки зробити все належне для її виправлення і надати аудиторії повну інформацію. Неприпустимо «виправляти» помилки шляхом видалення матеріалів або редагування без відповідних пояснень.