Щодо матеріалу телеканалу “М-Студіо” про продаж гуманітарної допомоги на Закарпатті

Обставини справи

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від Ольги Білоусенко, Ярослава Гулана, Ярини Денисюк, Вікторії Жуйко та ще 19 осіб на сюжет «СБУ викрила схему продажу гуманітарної допомоги» телеканалу М-Студіо (6 червня 2022).

Заявники вважають, що в матеріалі порушено Кодекс етики українського журналіста, а саме:

1. У сюжеті стверджується, що до схеми продажу гуманітарної допомоги «причетна керівниця однієї з волонтерських організацій». «У сюжеті не називають імені керівниці організації й її назви, однак демонструють її фото із заблюреним обличчям, на якому дуже просто розпізнати особу. Попри те, що розслідування у справі ще триває й суд не виніс рішення щодо винуватості керівниці організації, журналістка в сюжеті телеканалу говорить про її провину як про доконаний факт, стверджуючи, що «фігурантка продавала; причетна до оборудки; маскувала продаж» тощо», – зазначається в заяві.
2. Зважаючи на резонансність справи, сама керівниця волонтерської організації давала дві прес-конференції, під час яких пояснювала ситуацію із обшуками волонтерського штабу та коментувала висунуті їй підозри, пишуть автори заяви. «Проте у сюжеті «М-студіо» не подали її коментаря чи коментаря адвокатів, які її захищають, тим самим порушивши принцип балансу думок.

Автори скарги вбачають у матеріалі ознаки порушення п. 4 і п. 6 Кодексу етики українського журналіста

Комісія з журналістської етики отримала пояснення від телеканалу, де зазначили, що фотоматеріали для сюжету, а також «інформаційне повідомлення» були взяти зі сторінки управління Служби безпеки України в Закарпатській області у фейсбуку. У редакції переклали відповідальність за зміст на управління СБУ – «якщо блюр є недосконалим або інформаційне повідомлення написане з порушенням».

Пояснюючи відсутність у матеріалі коментарів керівниці волонтерської організації, на телеканалі припустили, що волонтерка «надавала коментарі вже після виходу сюжету, саме тому вони не були представлені в ньому».

Відповідні етичні стандарти та їх дотримання

Оскаржуваний матеріал являє собою прес-реліз УСБУ в Закарпатській області, текст якого начитує дикторка в студії. У новині йдеться про те, що Служба безпеки України в Закарпатській області викрила схему продажу гуманітарної допомоги.

«За даними слідства, до оборудки причетна керівниця однієї з волонтерських організацій», – зазначається в матеріалі.

Далі журналісти уникають посилання на першоджерело або іншого зазначення про цитування прес-релізу. В розшифровці під відеосюжетом, розміщеним на YouTube, текст подано як журналістський матеріал. Дикторка, яка начитує текст, стверджує, що:

«вона (керівниця волонтерської організації) продавала гуманітарну допомогу, у тому числі й військове спорядження, яке безкоштовно надходило від меценатів, волонтерів або іноземних структур»;

«зловмисниця маскувала продаж під виглядом благодійного внеску»;
«маючи таку суму на рахунках, вона продовжувала поширювати інформацію про те, що коштів не вистачає і необхідний терміновий збір на потреби ЗСУ».

Твердження, зроблені журналісткою, порушують пункт 4 Кодексу етики українського журналіста: «Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду».

Новина супроводжується відповідним відеорядом з кількох фото, при цьому в лівому нижньому кутку розташовані назва телеканалу, його веб-адреса, а також емблема з написом «Служба безпеки України». В деяких фрагментах напис «Служба безпеки України» перекривається, прямої вказівки на те, що знімки надані СБУ, немає. На відрізку 1:05 – 1:15 емблема СБУ відсутня, на екран виводиться зображення волонтерки, поряд із якою стоїть працівник правоохоронних органів. Глядач цілком може сприйняти це як власні знімки редакції.

В сюжеті використаний знімок, на якому, попри заблюрене обличчя, легко впізнати конкретну людину. І хоча прізвище керівниці волонтерської організації не назване, коло таких людей на Закарпатті вузьке, і всі вони є публічними особами, оскільки публічність – неодмінна умова їхньої роботи.

Робота керівниці волонтерської організації передбачає інші межі публічності, порівняно з приватними особами. Комісія вважає, що в даному випадку суспільна важливість теми (ймовірний продаж гуманітарної допомоги) переважає над правом на приватність, тому оприлюднення особи не порушує Кодекс етики. Водночас у матеріалі мала бути  представлена позиція волонтерки, яку обвинувачують у скоєнні злочину.

Той факт, що на момент підготовки матеріалу коментарі від керівниці волонтерської організації сюжету були відсутні, не знімає з журналістів відповідальність перевіряти факти і заяви офіційних осіб, у тому числі ті, які містяться в прес-релізах. Відповідно до пункту 6 Кодексу етики українського журналіста, «повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

У новині є кілька фрагментів із оціночними судженнями, як-то:

«Для уникнення свого викриття, волонтерка давала підписувати відповідні акти».
«Слідство має обґрунтовані підстави вважати, що ці гроші фігурантка зберігала для себе».
«Наразі вже зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що у такий спосіб було виведено майже 600 тисяч гривень».

Що є «обгрунтованими підставами», «достатніми доказами» або що свідчить про наміри волонтерки «уникнути викриття», в сюжеті не повідомляється, а ці твердження не підкріплюються фактами.

Відсутність відділення фактів від припущень порушує п. 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Висновки і рекомендації

Розглянувши скаргу на сюжет «СБУ викрила схему продажу гуманітарної допомоги», а також відповідь від редакції, Комісія з журналістської етики встановила наявність у публікації порушень пп. 4, 6 і 9 Кодексу етики українського журналіста і виносить телеканалу М-Студіо попередження.

Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам і редакціям:

1. Отримання прес-релізу з офіційного джерела не звільняє журналістів від обов’язку перевіряти факти і піддавати сумнівам висновки.  Офіційна позиція відбиває лише один погляд на ситуацію і не дає повної картини. Журналістам варто шукати додаткову інформацію та інші точки зору для доповнення матеріалу, не надаючи явної переваги одній із них – наприклад, офіційній.
2. Під час використання текстів офіційних прес-релізів у журналістських матеріалах чітко зазначати джерело інформації, а також позначати дослівні цитати, взяті з прес-релізу. Текст, поданий як журналістський матеріал, вводить глядача, читача або слухача в оману.
3. Чітко відокремлювати факти і припущення, не використовувати припущення й оціночні судження в журналістському тексті у новинних жанрах.
4. В матеріалах, де йдеться про кримінальні провадження стосовно конкретних осіб, неприпустимо називати прізвище підозрюваних чи обвинувачуваних або інші ознаки, за якими можна впізнати конкретну людину. Виняток становлять публічні особи, які відіграють помітну роль у політичному або суспільному житті. Межі приватності для таких осіб вужчі, порівняно зі звичайними людьми. При цьому журналісти мають докладати всіх зусиль, щоб надати особі, підозрюваній або обвинувачуваній у скоєнні злочину, право надати коментарі стосовно звинувачень.  
5. Під час використання фото й відео з інших ресурсів зазначати джерело, звідки отримані знімки або відео.