Російські медіа десятиліттями поширювали брехню, маніпуляції та розпалювали мову ворожнечі по відношенню до України та українців. При цьому, їх орган саморегулювання – Суспільна колегія зі скарг на пресу, яка мала би сприяти чесній журналістиці, насправді жодним чином не заважала поширювати мову ворожнечі брехливим рупорам кремля.
Вони ніколи не засуджували перетворення більшості російських медіа, в тому числі державних, на пропагандистські та шовіністичні, що сприяло скочуванню росії в диктатуру. Така бездіяльність призвела до нічим не виправданого широкомасштабного вторгнення армії росії на територію України.
Комісія з журналістської етики, яка працює в Україні понад 20 років, як і російська Суспільна колегія зі скарг на пресу, входить до Альянсу Незалежних Прес Рад Європи (АІРСЕ).
Альянс був створений у 1999 році в Лондоні, і є мережею незалежних Рад преси та медіа в Європі, які охоплюють як пресу, так і мовників. Заява про цілі, складена при заснуванні Альянсу, викладає основні переконання організацій-учасниць:
- що регулювання редакційного контенту в ЗМІ має бути незалежним від уряду;
- що регулювання медіа-контенту, національного чи регіонального, має ґрунтуватися на тому факті, що культури різних націй є різними;
- що написання Кодексів журналістської етики та їх адміністрування є справою журналістів та видавців, які виходять з потреб та культури суспільства, а не слугують виконанню урядами своїх завдань.
Сьогодні до складу Альянсу входять Ради преси 28 країн: Австрія, Бельгія (окремо для Фландрії та для Валлонії), Боснія та Герцоговина, Болгарія, Великобританія (Impress та IPSO), Вірменія, Грузія, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія (окремо для Андалузії та для Каталонії), Кіпр, Косово, Молдова, Монтенегро, Нідерланди, Німеччина, Північна Македонія, Норвегія, Росія, Сербія, Туреччина, Угорщина, Україна, Фінляндія, Франція, Швеція, Швейцарія. Прес Ради ще з 8 країн є асоційованими членами – Австралія, Ізраїль, Канада, Монголія, Нова Зеландія, Південна Африка, Республіка Корея, Шрі Ланка.
На початку квітня 2022 року Комісія з Журналістської Етики подала заклик до Альянсу щодо виключення або тимчасового призупинення членства російської Суспільної Колегії зі скарг на пресу. Детальніше за посиланням.
Спочатку нам запропонували дочекатися жовтня, коли відбудеться щорічна конференція та загальні збори АІРСЕ, бо за Статутом організації питання про виключення з членів Альянсу є компетенцією саме загальних зборів. Але на прохання КЖЕ почали обговорення, не очікуючи осені. Так, наприкінці квітня члени АІРСЕ заслухали представників російської Колегії щодо їхньої поточної роботи зі скаргами, де з’ясувалося, що після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну Колегія вирішила не розглядати скарг, які були б пов’язані з війною.
До речі, у Росії нещодавно ввели кримінальну відповідальність за те, щоб війну в Україні називати саме війною – за цю правду там можна отримати до 15 років ув’язнення.
Таким чином, сьогодні на цю частину контенту робота російських колег не поширюється і – на думку КЖЕ – це може бути підставою для, принаймні, призупинення членства Суспільної Колегії зі скарг на пресу в АІРСЕ. Проте щоб розглянути це, Альянс має домовитися про екстраординарні загальні збори. Зараз це питання винесено на голосування, яке триватиме до 10 червня. Якщо члени АІРСЕ проголосують за такий варіант, є імовірність, що виключення російської Колегії з членів європейського Альянсу будуть розглядати раніше, ніж у жовтні. Якщо ж голосів буде менше, ніж 2/3 – це обговорюватимуть аж у жовтні.
КЖЕ чекає 10 червня – і в залежності від рішення АІРСЕ буде ухвалювати власне рішення про призупинення свого членства в цій європейській організації. Адже це питання – про цінності та про репутацію.
Завдання будь-якої Ради преси – допомагати формувати довіру до якості новин. А чи сприятиме виконанню цієї задачі продовження членства Комісією в Альянсі разом з російською Колегією, яка і до війни практично не отримувала скарг на контент провладних медіа, які розпалювали ворожнечу між росіянами та українцями та наближали війну? Здається, це запитання не потребує відповіді.
Нагадаю, що саморегулювання в медіа – визнаний у світі формат роботи у царині журналістського контенту та свободи вираження поглядів, який виступає альтернативною жорсткій регуляції медіа з боку держави.
При цьому органом, який адмініструє саморегулювання, є так звані Press Councils, тобто Ради Преси чи Медіа Ради. Вони зазвичай виконують дві основні функції: Перша – адміністрування узгодженого Кодексу практики та розслідування скарг представників громадськості на редакційний контент у медіа. Друга – захист свободи медіа.
Ради преси є органами саморегулювання, створеними самими медіа, і зазвичай їм надається високий ступінь оперативної незалежності для підтримки довіри громадськості. Вони слідкують за дотриманням Кодексів етики, які встановлюють як професійні стандарти для журналістів, так і набір правил, згідно з якими люди, про яких повідомили медіа, можуть поскаржитися, якщо щось є неточним або нав’язливим. Іншими словами, Ради преси є формою корпоративної відповідальності, яка дозволяє людям скаржитися безкоштовно та без юридичного представництва, а також допомагає формувати довіру до якості новин.
Олексій Погорелов, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ), член Комісії з Журналістської Етики (КЖЕ)
Цей матеріал вийшов у рамках проєкту Комісії з журналістської етики за підтримки International Media Support (IMS).