Олександр Водянніков, фахівець з міжнародного конституційного права, кандидат на посаду судді Європейського суду з прав людини від України, розповів журналістам про те, за яких умов і який журналістський матеріал може стати доказом в міжнародних судах.
Це стало можливим завдяки практичній дискусії «Журналістський матеріал як інструмент в судовому розгляді щодо збройних конфліктів, національні та міжнародні аспекти». Подія була організована 15 квітня 2022 року Комісією з журналістської етики та Координатором проектів ОБСЄ в Україні. Повний запис доступний на YouTube-каналі.
В першу чергу, юрист звертає увагу на те, що робота журналіста не є роботою слідчого. Головна задача журналіста – інформувати суспільство про те, що відбувається.
«Якщо ж в ході своєї роботи ви отримуєте інформацію, яка може стати, на вашу думку, доказом чи ба більше, якщо ви стали свідком злочину чи зафільмували злочин, то велике прохання фіксувати цю інформацію. Щоби потім далі цю інформацію можна було передати або в національні органи правопорядку, або в міжнародні органи. Моя порада також у тому, щоби журналіст не зациклювався на матеріалі, як на доказі у суді. Якщо матеріал буде добрим він й так потрапить до доказової бази. До вас в такому випадку звернуться відповідні слідчі органи», – говорить Олександр Водянніков.
Зокрема, правильної фіксації потрібна така інформація:
- Дані постраждалих осіб, якщо це можливо.
- Дата та час злочину або коли ви про це дізналися.
- Місце злочину (адреса або геолокація).
- Обставини злочину (детальний опис наскільки можливо).
- Інформація про свідків.
- Інформація про осіб, що вчинили злочин.
- Фото- відеозаписи, якщо робились мають зберігатися на оригінальному носії.
Журналістський матеріал може бути доказом в Міжнародному кримінальному суді (МКС) за умови дотримання юридичного стандарту прийнятності матеріалу.
Перший стандарт – Релевантність (relevance), тобто матеріал має прямо чи непрямо стосуватися обставин, що розглядаються у кримінальному провадженні, або мають значення для кримінального провадження. Наприклад, якщо МКС розглядатиме справу, щодо подій в Бучі, Київської області, то до уваги не можуть бути прийняті матеріали, які стосуються подій в Чернігові.
Другий стандарт – Доказове значення (probative value), що містить достовірність матеріалу та оцінку впливу на розв’язання конкретного питання. Найбільше значення набуває саме стандарт «достовірності» матеріалу. МКС розробив критерії:
а) Автентичність матеріалу – тобто оригінальність, справжність матеріалу, його цілісність, дату і місцевість, де він був виготовлений, а також метадані. Тому важливо передавати незмонтовані матеріали.
б) Інші ознаки, що стосуються матеріалу:
- можливе упередженість джерела (якщо матеріал є дуже сильно емоційно забарвлений, то його доказовість менша);
- публічний або приватний характер інформації (тобто матеріал зняв сам журналіст чи йому передав свідок запис зі свого телефону);
- доказовий характер матеріалу, тобто що це доводить;
- час створення;
- мета створення;
- можливість незалежної верифікації інформації і метод її отримання (в МКС є спеціальний відділ, який цим опікується і перевіряє).
Третій стандарт – Відсутність упередженого впливу (absence of prejudicial effect), тобто, що матеріал не був здобутий у незаконний спосіб.
Яким же чином журналістський матеріал може потрапити до Міжнародного кримінального суду (МКС)?
1) Напряму. Журналістський матеріал юридично має кваліфікацію як інформація, що отримана з відкритих джерел. МКС має електронну пошту, на яку вони запрошують подавати інформацію про Україну otp.informationdesk@icc-cpi.int . Матеріали приймаються будь-якою мовою.
2) Непрямо. Через громадські неурядові організації.
Наприклад, в Україні почала працювати коаліція з документування воєнних злочинів “Україна. П’ята ранку / Ukraine 5 AM Coalition” https://www.facebook.com/Ukraine.5am. Мета їхньої роботи захистити жертв російської збройної агресії в Україні і притягнути до відповідальності вище керівництво РФ і безпосередніх виконавців воєнних злочинів та злочинів проти людяності.
Важливо, що журналіст у своєму матеріалі може змінювати імена людей, щоби захистити свої джерела, але навіть такий матеріал може стати доказом в міжнародному провадженні. Для цього журналісту важливо вести нотатки, мати контакти своїх героїв. Якщо до вас звернуться слідчі, з проханням залучити цю особу як свідка чи потерпілого, ви будете приймати рішення спільно з джерелом про відкритість чи подальшу анонімність.