Протягом жовтня-листопада 2020 року Комісія журналістської етики в рамках проекту «Посилення саморегулювання українських медіа», що виконується Координатором проектів ОБСЄ в Україні, прийняла за скаргами громадян 8 Рішень та дві Заяви.
Тематика цих скарг стосувалася порушень низки пунктів Кодексу журналістської етики, зокрема пунктів 5, 6, 7, 9, 10, 15. Це свідчить, що залишаються проблемними в медіа такі питання як:
- робота з джерелами інформації (анонімність джерел);
- повнота висвітлення подій та об’єктивність;
- відокремлення інформаційних та аналітичних матеріалів від реклами;
- розділення фактів та суджень/коментарів;
- збалансоване представлення точок зору;
- уникнення дискримінації через стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання.
Комісія також прийняла дві Заяви. І хоч вони стосувалися питань, які не відображені в Кодексі журналістської етики, але є надзвичайно важливими для роботи журналістів та в цілому медіаспільноти в Україні. Зокрема йдеться про:
- публікації, які базуються на дописах у соціальних мережах;
- масову роздачу журналістських посвідчень окремими редакціями стороннім особам.
Як і в попередні періоди роботи Комісії, залишаються скаржники, які не завжди розуміють роль та повноваження Комісії, вимагаючи від неї невластивих дій та рішень (як-от, наприклад, позбавити того чи іншого журналіста посвідчення або притягти до відповідальності). Комісія змушена відмовляти у задоволенні таких скарг як не відповідних до її Мандату. Водночас це покладає на Комісію додаткові зобов’язання щодо просвітницької роботи не лише серед медійної спільноти, але й серед громадян.
Базуючись на проаналізованих скаргах вказаного періоду, а також враховуючи попередню практику, Комісія журналістської етики звертається до журналістів та редакцій із низкою узагальнених рекомендацій.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЖУРНАЛІСТАМ ТА РЕДАКЦІЯМ
1. Етичні та професійні стандарти.
Оскільки кількість інформації, в першу чергу в інтернеті, зростає, медіа мають залишатися рятівним колом для суспільства в морі дезінформації та фейків, допомагаючи громадянам орієнтуватися в подіях та процесах, і відповідно приймати зважені та усвідомлені рішення в різних ситуаціях, у тому числі й на виборах. Цього можна досягти лише шляхом дотримання професійної етики та стандартів.
Окрім того, дотримання етики та професійних стандартів – означає для журналістів кожного разу приймати найкращі рішення як в непростих та конфліктних ситуаціях, так і під час рутинного процесу виробництва новин.
Саме тому Комісія радить виробити редакційні політики, які базуються на Кодексі журналістської етики, неухильно дотримуватися їх, застосовувати на практиці, а також сприяти тому, щоб усі журналісти, які працюють в редакції, були ознайомлені з цими політиками та розуміли важливість їх застосування. Редакційні політики мають бути настільною книгою, яка допомагає в щоденній роботі, а не формальним бюрократичним документом.
В Комісії переконані, що дотримання етики та стандартів капіталізується в довіру, а зростання довіри неодмінно призведе до більшої економічної незалежності редакцій.
2. Уникнення мови ворожнечі/дискримінації/стереотипізації.
Комісія рекомендує зробити частиною редакційних політик розділ про уникнення мови ворожнечі/ дискримінації та стереотипізації. В українському суспільстві існує чимало питань, які поглиблюють суспільні розколи. Відтак трансляція чи ретрансляція мови ворожнечі, дискримінаційних чи стереотипних висловлювань лише сприятимуть поглибленню конфліктів між різними групами. Тому Комісія закликає медіа, не уникаючи гострих тем, все ж залишатися чутливими до представлення тих чи інших громадян чи цілих груп. Це стосується не лише журналістів, які збирають та аналізують інформацію, але й радіо- та телеведучих, які часто є лідерами думок. Варто пам’ятати, що ксенофобські висловлювання, які не засуджуються ведучими, сприяють розпалюванню міжнаціональної чи міжрелігійної ворожнечі, формуванню упередженого ставлення до представників окремих етнічних груп.
3. Гендер
Попри те, що останнім часом тема гендерної рівності набула нового звучання і більше присутня в публічному дискурсі, проте українські медіа недостатньо приділяють їй увагу. Це показують низка моніторингів різних громадських організацій. Наприклад, за результатами моніторингу висвітлення місцевих виборів-2020, який здійснювала коаліція громадських організацій (в тому числі за участі Комісії журналістської етики), тема гендерної рівності в політиці – одна з найменш висвітлюваних тем: із 43 056 новин у 33 регіональних онлайн-медіа лише 37 матеріалів було присвячено цій темі.
Також до Комісії надходять скарги, які підтверджують наявність стереотипного представлення образу чоловіків та жінок, сексизму та дискримінації за гендерною ознакою.
Зважаючи на вищевикладене Комісія рекомендує редакціям:
- приділити більше уваги висвітленню гендерної тематики;
- розробити окрему політику, яка стосується належного та етичного висвітлення питань гендеру, а також нестереотипного представлення жінок та чоловіків, та активно впроваджувати її на практиці;
- заохочувати журналістів редакції до участі у відповідних тематичних тренінгах для покращення їхнього розуміння цього питання;
- надавати більше можливостей представити свою позицію жінкам-експерткам, фахівчиням у тих чи інших сферах.
4. Соціальні мережі
Соціальні мережі стали невід’ємною частиною професійної діяльності журналістів: з одного боку, журналісти використовують їх для просування своїх матеріалів, з іншого – соцмережі є для журналістів невичерпним джерелом тем, оцінок та коментарів. Проте скарги, які отримує Комісія, свідчать, що у той же час використання соцмереж є на сьогодні ахіллесовою п’ятою української спільноти журналістів. Некритичне використання інформації із соцмереж журналістами часто призводить до тиражувати фейків, дезінформації та пропаганди. Саме тому Комісія звертає увагу на наявну проблему та рекомендує редакціям виробити власні правила роботи журналістів у соцмережах та із соцмережами. А також приділили достатньо уваги для підвищення знань журналістів в частині розуміння механізмів роботи соціальних мереж та можливих маніпулятивних упливів через соцмережі.
5. Редакційні посвідчення
Комісію обурюють нові факти роздачі журналістських посвідчень стороннім особам, які мали місце останнім часом. Відтак Комісія зробила відповідну Заяву. Комісія закликає поважати професійну честь та пам’ятати, що такі випадки дискредитують медіа в цілому. Тому необхідна консолідована позиція журналістської спільноти щодо питання роздачі журналістських посвідчень стороннім особам, які не мають жодного стосунку до журналістики і використовуватимуть такі посвідчення у своїх вузьких інтересах. Актуалізація дискусії на цю тему та критика редакторів, які сприяють такому процесу, можуть сприяти покращенню ситуації.
6. Активність у процесі саморегулювання
Комісія закликає редакції всіляко проявляти активність у процесі саморегулювання, підтримувати та розвивати ідею саморегулювання галузі. У першу чергу ми пропонуємо долучитися до підписантів Кодексу журналістської етики, оприлюднювати рішення та рекомендації Комісії, реагувати на скарги аудиторії та враховувати її інтереси.
Саморегулювання галузі, яке працює належним чином, означає менше судових позовів та більше довіри до медіа.
7. Підвищення професійної кваліфікації журналістів та редакторів
Комісія закликає головних редакторів заохочувати журналістів своєї редакції проходити професійні тренінги з різних тем, у тому числі з етики та стандартів. Освіта, як і самоосвіта, журналіста в ХХІ столітті мають бути безперервними. Тільки в такий спосіб можна бути успішним та конкурентним на медіаринку.
Детальні рекомендації щодо зазначених вище тем можна прочитати в рішеннях Комісії на сайті.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДОНОРСЬКІЙ СПІЛЬНОТІ
- Продовжити та посилити підтримку проектів, які сприяють підвищенню знань українських журналістів про етику та стандарти, а також вміння застосовувати ці знання на практиці.
- Продовжити підтримку моніторингових проектів, сфокусованих на аналізі дотримання редакціями та журналістами професійної етики та стандартів.
- Підтримувати проекти, націлені на розробку редакційних політик, зокрема, які стосуються: а) гендерної рівності, просування паритетного і нестереотипного зображення жінок та чоловіків; уникнення сексизму та дискримінації за ознакою статі; б) уникнення мови ворожнечі та дискримінаційних висловлювань за ознакою національності, раси, мови, релігії, регіонального чи соціального походження або політичних уподобань.
- Сприяти публічній дискусії з питань етики та стандартів в медіа через проведення/підтримку «круглих столів», експертних дискусій, конференцій чи інших публічних заходів.
- Сприяти просуванню питання саморегулювання в медіа, зокрема через проведення досліджень, експертних обговорень, дискусій в середині медіа спільноти. .