Під час Donbas Media Forum 2025 відбулася професійна дискусія на тему «Само- та співрегулювання — як просувається реформа медійної галузі», яку модерувала адвокатка та медіаюристка Уляна Фещук. До обговорення долучилася виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації», членкиня Комісії з журналістської етики Діана Дуцик.
Учасники дискусії зосередилися на ключових етапах та викликах реформи медійної галузі в Україні — зокрема, на впровадженні механізмів саморегулювання та співрегулювання, покликаних підвищити професійні стандарти журналістики, відповідальність медіа та рівень довіри аудиторії.
Серед спікерів і спікерок також були:
- Володимир Гончаревський, директор з розвитку TAVR Media;
- Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа»;
- Андрій Соломаха, член правління Інтернет асоціації України;
- Оксана Давиденко, заступниця директора з правових питань ТОВ «Старлайт Медіа»;
- Роман Кіфлюк, національний радник по Україні, International Media Support (IMS).
Роль Комісії з журналістської етики після 2022 року
Діана Дуцик розповіла про зростання ролі Комісії з журналістської етики після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році: «Після початку великої війни роль Комісії змінилася — вона полягала не стільки в критиці порушень стандартів, скільки у наданні експертної підтримки журналістам: як висвітлювати складні теми в умовах війни».
За її словами, у цей період Комісія розробила низку рекомендацій і заяв, а також отримала більше запитів від редакцій щодо етичного висвітлення чутливих тем.
«Критерієм впливу Комісії можна вважати те, що дедалі більше редакцій розміщують на своїх сайтах “кнопку КЖЕ”, яка дозволяє аудиторії подати скаргу безпосередньо до Комісії. Це свідчить про відповідальність і прозорість цих медіа. Ба більше, наявність такого інструменту може бути додатковим критерієм для донорів під час ухвалення рішень про грантову чи іншу підтримку», — наголосила Діана Дуцик.
«Детектор медіа» зафіксував ключові думки спікерів з панелі
- Оксана Давиденко, Starlight Media: «Орган співрегулювання аудіовізуальних медіа вже розробив кодекс, що регулює роботу медіа під час днів пам’яті, нині фіналізує кодекс із питань національної безпеки та працює над документом щодо правил мовлення, які стосуються дітей».
- Володимир Гончаревський, TAVR Media: «Орган співрегулювання у сфері аудіальних медіа поки не розпочав роботу над кодексами. Частина фахівців мобілізована або виїхала з країни, тож бракує як людських, так і фінансових ресурсів. Водночас у листопаді планується обрання виконавчого директора спілки».
- Андрій Соломаха, Інтернет асоціація України: «Існує проблема поділу друкованих і онлайн-медіа, адже сьогодні майже кожне друковане видання має цифрову версію, а онлайн-медіа нерідко виходять друком. У майбутньому законодавці мають або оновити закон “Про медіа”, щоб чіткіше визначити критерії для платформ, або виробити уніфіковані правила для друкованих і онлайн-медіа».
- Роман Кіфлюк, International Media Support: «Сьогодні маємо два дієвих інструменти саморегулювання — Мапу рекомендованих медіа від “Детектор медіа” та ІМІ, а також Білий список ІМІ. Це ефективні механізми, що допомагають донорам орієнтуватися у виборі партнерів. Якісна журналістика має винагороджуватися — і ці ініціативи саме про це».
Підсумовуючи дискусію, Уляна Фещук окреслила три ключові проблеми, які сьогодні впливають на розвиток співрегулювання в Україні:
- невисока залученість самих медіа до процесів;
- обмежені ресурси та комунікація між учасниками ринку;
- недостатній рівень взаємодії між регулятором і органами співрегулювання.
«Водночас, з огляду на те, що закону “Про медіа” лише два роки, впровадження реформи відбувається доволі швидко», — зазначила модераторка.