До Комісії з журналістської етики 25 липня і 13 серпня 2025 року відповідно надійшли скарги від Олега Булашева та Євгена Мороза на матеріали видання «Кременчук Today» за авторством журналістки Наталі Бойко:
- «У Кременчуці можуть зареєструвати другий в історії України одностатевий шлюб», що був опублікований 24 липня 2025 року, доступний за посиланням;
- «Втік зі своїм хлопцем за кордон: на Одещині скандал навколо правоохоронця, який відпочивав у гей-клубі з редактором “Кременчуцької газети”», що був опублікований 13 серпня 2025 року, доступний за посиланням.
У першому матеріалі розповідається про рішення суду в Києві щодо визнання проживання сім’єю двох чоловіків та подається скріншот коментаря ГО «КременчукПрайд» у Facebook щодо підготовки аналогічного позову у місті. Журналістка зазначає, що неофіційно їй повідомили, що мова йдеться про редактора «Кременчуцької газети», заявника за першою скаргою. Подається також новина про те, що заявник нібито був присутній на вечірці, де було скоєне сексуальне насильство щодо неповнолітніх.
У другому матеріалі йдеться про втечу за кордон колишнього заступника начальника патрульної поліції Ізмаїла Одеської області Максима Стандратюка разом зі своїм хлопцем. Журналістка зазначає, що поліцейський був присутній на згаданій вище вечірці з першим заявником, і посилається на перший матеріал, розглядуваний у рамках цієї справи. До нього також доданий скріншот історії з мережі Instagram, на якому перший заявник нібито зображений зі своїм партнером, другим заявником. Насамкінець, у матеріалі зазначається і про те, що перший заявник нібито є прихильником «русского міра», але при цьому уникає арешту завдяки власним зв’язкам.
Заявники вважають, що матеріали містять дискримінаційні твердження щодо Олега Булашева, а також наклеп і недостовірну інформацію щодо Євгена Мороза.
4 листопада 2025 року Комісія звернулася до видання з проханням надати коментарі щодо наявності у вказаному матеріалі порушень вимог пунктів 6, 10 та 15 Кодексу етики українського журналіста та зазначених у скарзі аргументів. Відповіді від медіа отримано не було.
Відповідні етичні стандарти
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, пресслужб та інших джерел».
Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».
Пункт 15 Кодексу етики українського журналіста: «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».
Щодо порушень вимог пунктів 6 та 10 Кодексу
Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста закріплює стандарти достовірності та повноти подання інформації, в той час як пункт 10 Кодексу фіксує вимоги до збалансованості подання інформації. Дотримання цих вимог вимагає від медіа належно верифікувати усі надані в матеріалі твердження про факти, отримати коментар від іншої сторони або зазначити про невдалу спробу в його отриманні, а також пояснити аудиторії контекст створення матеріалу та його суспільну важливість.
Слід почати з того, що журналістка «Кременчук Today» справді намагається наводити у обох матеріалах певний суспільно важливий контекст, який гіпотетично міг би виправдати їхню появу: новину про перше в Україні фактичне визнання сімейних відносин одностатевої пари та про втечу доволі високопоставленого представника правоохоронних органів. Втім, таке подання матеріалів не приховує їхньої реальної мети — спроби викликати обурення аудиторії до першого заявника через акценти на його можливій сексуальній орієнтації, участь у вечірці, де відбувся акт педофілії та можливу причетність до Партії регіонів, захисту УПЦ МП та вподобання постів Сергія Шойгу.
Таким чином, розглядувані матеріали втрачають будь-яку суспільну важливість та сприймаються аудиторією як порпання у чиїйсь брудній білизні. Жанр «жовтої журналістики» не є забороненим, але теж вимагає дотримання базових стандартів щодо перевірки фактів. Наталя Бойко не навела у матеріалі достатніх підтверджень, які б достовірно пов’язували фігуру першого заявника з фактом потенційного визнання проживання однією одностатевою сім’єю, спершись на анонімне джерело.
Решта ж фактів підтверджувалися старими матеріалами «Кременчук Today» про Олега Булашева, які, як і розглядувані в рамках цієї справи, не містили його коментарів. Це дозволяє Комісії дійти висновку про порушення у матеріалах, які схожі на елементи цілеспрямованої атаки на першого заявника, вимог пунктів 6 та 10 Кодексу.
Щодо порушень вимог пункту 15 Кодексу
Кодекс етики українського журналіста забороняє поширювати дискримінаційні висловлювання щодо будь-яких категорій населення. Ця заборона є ширшою за заборону поширювати мову ворожнечі, що відображена у низці міжнародно-правових документів. Її існування в Кодексі зумовлене тим, що етична журналістика має з повагою ставитися до представників усіх верств населення та сприяти об’єднанню суспільства, а не його розламу за низкою соціальних ліній. Згадка певної ознаки особи в медійних матеріалах можлива винятково у разі, якщо вона є неодмінною складовою матеріалу, що сприяє дискусіям, які мають публічний інтерес.
Згадка сексуальної орієнтації заявника у згадуваних матеріалах є дискримінаційною. Попри те, що вона могла би бути виправдана у першому матеріалі за певних обставин, Комісія бере до уваги, що метою матеріалів була не підтримка суспільної дискусії щодо питань захисту прав ЛГБТІК+-спільноти, а особиста атака на одного з заявників, де його можлива гомосексуальність використовувалася як елемент виклику у аудиторії негативного ставлення та розпалювання ворожнечі. Матеріали, що створюють з подібною метою, не відповідають вимогам журналістської етики, адже нехтують самою суттю місії журналіста з донесення достовірної інформації до своєї аудиторії.
Саме тому Комісія вважає, що у розглядуваних матеріалах міститься порушення пункту 15 Кодексу зі сторони журналістки Наталі Бойко та видання, яке вона представляє.
Висновок та рекомендації
Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріали видання «Кременчук Today» за авторством журналістки Наталі Бойко «У Кременчуці можуть зареєструвати другий в історії України одностатевий шлюб», що був опублікований 24 липня 2025 року, та «Втік зі своїм хлопцем за кордон: на Одещині скандал навколо правоохоронця, який відпочивав у гей-клубі з редактором “Кременчуцької газети”», що був опублікований 13 серпня 2025 року, порушують вимоги пунктів 6, 10 та 15 Кодексу етики українського журналіста. Комісія висловлює журналістці та медіа публічний осуд.
Комісія нагадує медіа власну заяву щодо недопущення випадків дискримінації в журналістській роботі, у якій вона ширше висловлювалася щодо стандартів недискримінаційного створення матеріалів у медіа. Комісія також рекомендує при підготовці журналістських матеріалів про ЛГБТ спільноту:
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів?