Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Дружнє попередження

Щодо скарги ГО «Асоціація акушерів-гінекологів України» на низку матеріалів медіа

Подавач:
ГО «Асоціація акушерів-гінекологів України»
Дата подання:
11.03.2021
Порушник:
"Страна.ua" та телеканал "1+1",Сайти "НВ"
Статті кодексу:
02. Служіння інтересам влади, а не суспільства, 04. Висвітлення судових процесів, 10. Представлення точки зору опонентів

Рішення

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від ГО «Асоціація акушерів-гінекологів України» на публікацію «Коли прийшла до тями, запитували: будете кремувати або ховати?» П’ять історій від жінок, чиї діти були травмовані або загинули під час пологів, розміщену на сайті НВ (nv.ua) 19 січня 2021 р. на сюжет ТСН телеканалу 1+1 Якими можуть бути наслідки заборонених акушерських прийомів і як себе від них вберегти від 27 січня 2021 р. на публікацію інтернет-видання «Страна.ua» В частном роддоме в Киеве умерла новорожденная. Мать считает, что виноваты врачи. Все подробности скандала, розміщену 9 грудня 2020 р.

Усі три матеріали висвітлюють одну й ту саму тему: смерть або травмування немовлят під час пологів.

Автори скарги зазначають, що «інформація в них [у матеріалах] викладена однобічно, у більшості випадків зовсім не підтверджена фактами» і вбачають у цьому порушення п. 2, 4 і 10 Кодексу. «Всі ці публікації мають звинувучальний характер, хоч по розглянутим у них випадкам ще не було жодного судового рішення», – йдеться у скарзі. Автори звернення вважають, що «тенденційне освітлення гострих медичних питань без фахового аналізу та уникнення  розповсюдження  дійсно позитивних подій («не рейтингових» для ЗМІ) не відповідає «служінню інтересам суспільства».

У документі за підписами членів асоціації міститься пропозиція запровадити «певні законодавчі обмеження щодо публікацій у ЗМІ про медичні справи», оскільки «реалізація права на захист і висловлення своєї точки зору лікарем неможлива в зв’язку з необхідністю дотримання лікарської таємниці».

У відповіді на запит Комісії ТОВ «ВД «Медіа-ДК», яке є видавцем журналу «Новий час країни» та власником веб-сайту nv.ua, зазначило, що під час підготовки матеріалу «журналіст сумлінно перевірив викладену у статті інформацію: публікації у соціальних мережах осіб, про яких йде мова у статті, публікації в інших ЗМІ, коментарі лікарів, які вони надавали у публічній площині, використано наявні у розпорядженні журналіста документи – медичні виписки, висновки лікарських комісій тощо». В редакції звертають увагу, що «в матеріалі використана пряма мова героїнь статті, опубліковано їх особисті думки, висловлювання не є твердженнями або думкою автора статті чи редакції». Видання відкидає звинувачення в порушенні етичного кодексу: «Публікація не має звинувачувального характеру, більш того – зазначено щодо кожної справи, на якому етапі розслідування вона знаходиться».

«При цьому редакція НВ жодним чином не зацікавлена в однобічній демонстрації тієї чи іншої критичної інформації, тому не заперечує проти розміщення точки зору зацікавлених осіб у тому числі із фаховою критикою. Але станом на сьогодні, до редакції НВ з таким запитом не зверталась жодна із осіб», – йдеться у відповіді.

Комісія з журналістської етики не отримала від інтернет-видання Страна.ua та телеканалу 1+1  відповіді на запити стосовно предмету скарги.

Відповідні етичні стандарти та їх дотримання

Відповідно до п. 2 Кодексу етики українського журналіста, «служіння інтересам влади чи засновників, а не суспільства, є порушенням етики журналіста».

Відповідно до п. 4 Кодексу етики українського журналіста, «висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду».

Відповідно до п. 10 Кодексу етики українського журналіста, «точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

 

Дотримання етичних стандартів у публікації «Коли прийшла до тями, запитували: будете кремувати або ховати?» П’ять історій від жінок, чиї діти були травмовані або загинули під час пологів, розміщеної на сайті НВ.

Журналістка Олександра Горчинська поспілкувалася з 5 жінками, які докладно розповіли свої історії. Видання надало слово людям, які пережили втрату дитини або виховують дитину з інвалідністю. Такий фокус на особистому досвіді звичайних людей є виправданим журналістським прийомом, який дає змогу привернути увагу аудиторії до загальної проблеми: якості надання медичної допомоги в пологових будинках.

Більшу частину матеріалу подано як пряму мову: героїні публікації пригадують події, які відбувалися до пологів і під час них. Такий прийом  дозволяє передати факти та емоції жінок, а також той обсяг персональної інформації, який вважають за потрібне оприлюднити співрозмовниці. Слова героїнь публікації ілюстровані знімками з сімейних архівів, а також дописами у Фейсбуку.

Підзаголовок публікації чітко окреслює, на кого спрямована критика: «П’ятеро жінок, чиї діти загинули або отримали важкі травми під час пологів, розповідають про те, що саме сталося, в чому вбачають провину лікарів і чи вдалося їм добитися правосуддя». В усіх п’яти випадках названі прізвища лікарів та назви медичних закладів, у яких лікувалися пацієнтки. Співрозмовниці висувають прямі звинувачення на адресу медиків.

«Чому мені вчасно не зробили кесарів розтин? Хочу зазначити, що ми його оплатили наперед. Але першого разу, коли я прибула з виділеннями — кров’ю, на зміні виявився лікар, якому було лінь».

«У той момент, коли мене потрібно було терміново кесарити, вони приймали природні пологи, які, по суті, могла б прийняти і одна акушерка».

Точка зору медиків, згаданих у матеріалі, представлена наступним чином. У трьох із п’яти випадків авторка не наводить у матеріалі прямі цитати медиків, а переповідає їхні коментарі, оприлюднені на інших ресурсах:

  • посилання на допис у Фейсбуку головного лікаря приватної клініки Валерія Зукіна, датований 26 листопада 2020 р;
  • посилання на матеріал сайту Корупція.інфо під назвою «Це крик душі… Слова батька матері дитини, вбитої у львівському пологовому, мають насторожити всю країну. МАКСИМАЛЬНИЙ РЕПОСТ!!!» Матеріал, датований 2017 роком, містить відеосюжет із коментарем лікарки і головного лікаря;
  • посилання на запис програми на телеканалі Інтер від 14 жовтня 2020 р., де ситуацію коментував представник лікарні.

При цьому в посиланнях на інші ресурсі містяться коментарі не всіх медиків, чиї прізвища називали героїні публікації. У двох випадках коментарів від лікарів немає.

Наприклад, з вуст Олени з Харкова лунають звинувачення у скоєнні злочину на адресу конкретних медиків у той час, коли поліція розслідує кримінальне провадження за заявою жінки: «Я б хотіла, щоб медики, винні в тому, що трапилося, понесли кримінальну відповідальність за всією суворістю. Бажаю, як мінімум, домогтися звільнення лікаря і акушерок з посад».

Відсутність у матеріалі точки зору осіб, які стали об’єктами критики, містить ознаки порушення п. 10 Кодексу етики українського журналіста. Водночас слова героїнь публікації не можна вважати порушенням п. 4 Кодексу, оскільки йдеться про оціночні судження, висловлені співрозмовницями.

Слова героїнь публікації частково підтверджуються фотографіями виписок із історії хвороби та інших медичних документів. Такі документи наведено у трьох із п’яти історій. Проте зміст цих медичних виписок зрозумілий лише фахівцям. Журналістка не залучила експерта або експертів, щоб розтлумачити зміст наведених документів.

Також немає коментарів від представників поліції, хоча у двох випадках співрозмовниці зверталися до правоохоронних органів та висловили незадоволення перебігом розслідування («На поточний момент експертизу у справі перенесли в інше місто, ледь встигли вирвати її з місцевих лап»; «Слідча, яка вела нашу справу, вже через півтора року була готова висунути обвинувачення. Але її звільнили»).

Героїні матеріалу розповідають про дії та наміри інших людей, наводять факти, які потребують перевірки, – але така перевірка з боку журналістки не була виконана.  Наприклад, одна зі співрозмовниць зазначає: «За моїми даними, лише за 2017 рік у Львові та Львівській області з різних причин померла 151 дитина». Така заява потребує щонайменше посилання на джерело даних, порівняння з аналогічним попереднім періодом і пояснення, як ці дані стосуються теми лікарських помилок у пологових будинках.

Відсутність перевірки відомостей, наданих співрозмовницями, є ознакою порушення п. 6 Кодексу етики українського журналіста – «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

 

Дотримання етичних стандартів у сюжеті ТСН телеканалу 1+1 Якими можуть бути наслідки заборонених акушерських прийомів і як себе від них вберегти від 27 січня 2021 р.

Сюжет спрямований на підвищення обізнаності жінок про їхні права під час пологів. Для цього автори подають дві історії жінок, діти яких отримали серйозні травми після складних пологів. Журналісти з’ясовують, чи справді в пологових будинках існують «квоти» на проведення кесаревого розтину.

Протягом усього сюжету на нижній плашці розміщене словосполучення «Акушерське насилля». Такою постановкою питання журналісти формують однозначне ставлення глядачів до основних сторін конфлікту: нібито медики чинять «насилля», а пацієнтки є «жертвами».

«Софійці уже три з половиною рочки, і вона ніколи не одужає. Обидві ці дитинки – і Софійка, і Іванко – народилися б цілком здоровими, якби їхнім мамам вчасно зробили кесарев розтин», – стверджує журналістка.

Такий висновок ґрунтується виключно на розмові з батьками дітей. Думки представників лікарень, де народжували жінки, не наведено. Не взяли журналісти і коментар поліції, куди зверталася із заявою одна з родин. Крім того, відчувається маніпулювання емоціями глядача («дитинки», «рочки»).

Натомість журналісти поїхали до одного з київських пологових будинків, зняли операцію  кесаревого розтину і поговорили з лікарями про методи, які застосовуються під час пологів. Один із медиків заявляє в сюжеті, що сьогодні керівники закладів начебто отримують «наганяї», якщо рівень операцій кесаревих розтинів зависокий.

Аналогічну тезу в сюжеті озвучує і представниця громадської організації. «Громадські активісти розповідають, що пологовим будинкам вигідніше, щоб жінка народила природньо – в конкуренції за статистичними показниками», – зазначає журналістка.

Така заява є серйозним звинуваченням і потребує коментарів від осіб, відповідальних за організацію роботи системи охорони здоров’я – наприклад, від посадовців міністерства. Проте журналісти також залишають заяву без коментаря.

Відсутність у матеріалі балансу думок і позицій двох сторін є порушенням п. 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Через незбалансованість та відсутність перевірки озвучених співрозмовниками фактів сюжет не зміг повною мірою досягти поставленої цілі – дати всебічну інформацію, необхідну жінкам для захисту своїх прав як пацієнток.

У матеріалі відсутні конкретні прізвища медичних працівників, яких звинувачують героїні сюжету, і назви закладів. Тому Комісія не вбачає в сюжеті ознак порушення п. 4 і п. 10 Кодексу етики українського журналіста.

 

Дотримання етичних стандартів у публікації інтернет-видання «Страна.ua» В частном роддоме в Киеве умерла новорожденная. Мать считает, что виноваты врачи. Все подробности скандала від 9 грудня 2020 р.

Матеріал присвячений  резонансному випадку, який трапився в приватному пологовому будинку «Лелека» в Києві, де одна з пацієнток звинуватила клініку в тому, нібито через недбалість медиків  померла її новонароджена донька.

У матеріалі подано пряму мову колишньої пацієнтки, яка детально розповіла про перебіг подій на Фейсбуку. Крім того, журналістка Анастасія Товт особисто поспілкувалася і з жінкою, яка скаржиться на приватну клініку, і з головним лікарем, а також процитувала допис головного лікаря у Фейсбуку.

Враховуючи той факт, що керівник клініки мав можливість прокоментувати ситуацію і його коментарі включено до матеріалу, Комісія не вбачає в сюжеті ознак порушення п. 4 і п. 10 Кодексу етики українського журналіста.

Враховуючи резонанс, який викликала справа, та суспільну важливість теми, видання не порушило п. 2 Кодексу етики українського журналіста під час підготовки і публікації матеріалу.

Висновок та рекомендації

Комісія встановила, що в публікації «Коли прийшла до тями, запитували: будете кремувати або ховати?» П’ять історій від жінок, чиї діти були травмовані або загинули під час пологів» порушені пункти 6 та 10 Кодексу етики українського журналіста.

Комісія оголошує інтернет-виданню НВ дружнє попередження. Водночас Комісія вітає готовність видання опублікувати точку зору осіб, чиї прізвища були згадані в матеріалі і які стали об’єктом критики, або надати слово фахівцям у цій сфері. Комісія також відзначає готовність видання до діалогу з приводу предмету скарги.

Комісія встановила, що в сюжеті програми ТСН «Якими можуть бути наслідки заборонених акушерських прийомів і як себе від них вберегти» порушений пункт 9 Кодексу етики українського журналіста. Комісія оголошує телеканалу 1+1 дружнє попередження.

Комісія встановила, що в публікації інтернет-видання «Страна.ua» «В частном роддоме в Киеве умерла новорожденная. Мать считает, что виноваты врачи. Все подробности скандала» відсутні порушення Кодексу етики українського журналіста.

Комісія вважає надзвичайно шкідливою пропозицію ГО «Асоціація акушерів-гінекологів України» запровадити «певні законодавчі обмеження щодо публікацій у ЗМІ про медичні справи». Такі заклики порушують право суспільства на вільне поширення та обговорення інформації про факти і явища у сфері охорони здоров’я. Діяльність всієї сфери або якоїсь її частини не може бути поза увагою медіа чи поза суспільним контролем.

У своїй редакційній діяльності медіа вільні у виборі теми і діють в інтересах аудиторії.  Журналісти справедливо надали слово пацієнткам, які вважають себе потерпілими через лікарські помилки. Проте для всебічного висвітлення теми цього недостатньо. В усіх розглянутих матеріалах бракує коментарів нейтральних експертів, які могли би пояснити значення тих чи інших медичних процедур, розповісти про зміст відомчих документів, надати огляд юридичної практики розгляду аналогічних справ тощо. Під час підготовки матеріалів про випадки, що трапилися кілька років тому, варто з’ясовувати, які висновки зробили в медичному закладі і що змінилося після цього.

Для допомоги представникам медіа Комісія з журналістської етики підготувала «Рекомендації щодо належного висвітлення історій про лікарські помилки».

Зрозуміле бажання жінок, які втратили дітей або чиї діти отримали травму під час пологів, знайти і домогтися покарання винних. У той же час журналістам варто фокусуватися не лише на встановленні провини конкретних медиків, а й на шляхах подолання системних проблем у цій сфері і на заходах із попередження аналогічних ситуацій.

 

Голова Комісії                                                                  Андрій Куликов

Текст скарги

До Комісії з журналістської етики надійшла скарга від ГО «Асоціація акушерів-гінекологів України» на публікацію «Коли прийшла до тями, запитували: будете кремувати або ховати?» П’ять історій від жінок, чиї діти були травмовані або загинули під час пологів, розміщену на сайті НВ (nv.ua) 19 січня 2021 р. на сюжет ТСН телеканалу 1+1 Якими можуть бути наслідки заборонених акушерських прийомів і як себе від них вберегти від 27 січня 2021 р. на публікацію інтернет-видання «Страна.ua» В частном роддоме в Киеве умерла новорожденная. Мать считает, что виноваты врачи. Все подробности скандала, розміщену 9 грудня 2020 р.

Усі три матеріали висвітлюють одну й ту саму тему: смерть або травмування немовлят під час пологів.

Автори скарги зазначають, що «інформація в них [у матеріалах] викладена однобічно, у більшості випадків зовсім не підтверджена фактами» і вбачають у цьому порушення п. 2, 4 і 10 Кодексу. «Всі ці публікації мають звинувучальний характер, хоч по розглянутим у них випадкам ще не було жодного судового рішення», – йдеться у скарзі. Автори звернення вважають, що «тенденційне освітлення гострих медичних питань без фахового аналізу та уникнення  розповсюдження  дійсно позитивних подій («не рейтингових» для ЗМІ) не відповідає «служінню інтересам суспільства».

У документі за підписами членів асоціації міститься пропозиція запровадити «певні законодавчі обмеження щодо публікацій у ЗМІ про медичні справи», оскільки «реалізація права на захист і висловлення своєї точки зору лікарем неможлива в зв’язку з необхідністю дотримання лікарської таємниці».

Поділитись