Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Дружнє попередження

Щодо матеріалу Інтернет-видання «Антикор» про потенційне рейдерство у Києві

Подавач:
Кирило Міненко
Дата подання:
29.06.2021
Скарга подана на:
Інтернет-видання “АНТИКОР”
Статті кодексу:
06. Повнота та об’єктивнсть інформації, 09. Відокремлення фактів від припущень, 10. Представлення точки зору опонентів

Рішення

Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики 27 квітня 2021 року надійшла скарга від Кирила Міненка щодо матеріалу «Кирило Міненко хоче привласнити майно у центрі Києва» за авторством Руслана Якушева, опублікованого в Інтернет-виданні «Антикор» 20 квітня 2021 року. Матеріал доступний за посиланням: https://antikor.com.ua/articles/452174-kirilo_minenko_hoche_privlasniti_majno_u_tsentri_kijeva.

У матеріалі йдеться про ситуацію, що виникла довкола будинку в Києві, що знаходиться на вулиці Саксаганського, 80, та який став об’єктом можливого рейдерства за допомогою перереєстрації права власності у нотаріуса Ніни Сальваровської. (КЖЕ нагадує, що рейдерством в Україні називають процес набуття права власності на компанію або майно, під час якого зловмисники використовують прогалини в законодавстві та корупційні зв’язки в органах юстиції, нотаріальних чи судових органах.)

В той же час, інша нотаріус, Наталія Зуєва, наклала заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього майна на підставі рішення суду. Журналіст видання підіймає проблему потенційної причетності до рейдерської діяльності заявника, що є очільником Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві. Так, автор матеріалу зазначає, що заявник у стислі строки зареєстрував 33 скарги рейдерів до комісії для нагляду та контролю за реєстраторами, що функціонує в органі заявника, на нотаріуса, що є нетиповою практикою. З цього автор робить висновок, що «головне завдання, яке рейдери поставили перед Кирилом Міненком – розчистити реєстр, щоб вони могли завершити свій злочинний умисел та вивести майно з-під арешту». Матеріал закінчується серією риторичних запитань щодо мети діяльності заявника.

На думку заявника, у матеріалі було допущено порушення вимог пунктів 6, 9, 10, 12 та 19 Кодексу етики українського журналіста. Він також просив посприяти видаленню матеріалу з сайту та його спростуванню.

7 червня 2021 року Комісія звернулася з листом до Інтернет-видання «Антикор» з проханням надати коментарі щодо вказаного матеріалу та зазначених у скарзі аргументів, а також пропозиції щодо виправлення ситуації. В той же день представники видання відповіли, що один з постраждалих від діяльності заявника надав їхньому журналісту інформацію щодо участі Кирила Міненка в рейдерському захопленні його бізнесу. Запит щодо цього випадку був надісланий до Міністерства юстиції, але жодної реакції як постраждалий так і редколегія видання не отримала. Представники видання окремо висловили готовність надати йому майданчик для коментаря щодо даного матеріалу, а у разі відмови скористатися цією можливістю запропонували звертатися до суду за спростуванням інформації.

Відповідь Інтернет-видання «Антикор» була спрямована до заявника з метою проведення медіації. Втім, своїм листом від 14 червня 2021 року заявник відмовився від пропозиції видання, мотивуючи це тим, що на етапі підготовки матеріалу журналіст до нього за коментарем не звертався, та попросив прийняти рішення щодо його звернення по суті.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Пункт 12 Кодексу етики українського журналіста: «Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності».

Пункт 19 Кодексу етики українського журналіста: «Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з професійною журналістикою, піддається громадському осуду, може бути підставою для позбавлення прес-карти чи членства в професійних спілках та НСЖУ. Розгляд конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру здійснює Комісія з журналістської етики».

Щодо порушень вимог пункту 6 Кодексу

Пункт 6 Кодексу передбачає низку вимог щодо достовірності подання інформації. Зокрема, він покладає на журналістів обов’язок перевіряти автентичність та верифікувати матеріали, отримані від третіх сторін. Це означає, що будь-які факти, наведені у публікації, повинні мати належне обґрунтування та джерело. В той же час, пункт 5 Кодексу містить додаткову гарантію захисту журналістів – а саме таємницю власних джерел, яких журналісти можуть не розкривати, окрім випадків, коли це є прямою вимогою законодавства. Особливої ваги ця гарантія набуває тоді, коли матеріал стосується потенційних зловживань зі сторони представників органів влади, оскільки публікація джерела інформації може створити для нього негативні наслідки.

Представники Інтернет-видання «Антикор» стверджують, що отримали відповідні матеріали про потенційно неправомірну діяльність Кирила Міненка від одного з постраждалих. Крім того, інформація, наведена у матеріалі, підтверджується посиланням на допис у соціальній мережі Facebook, що містить факти зловживань щодо дій з перереєстрації будинку за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 80. З огляду на те, що на момент публікації матеріалу конфлікт не був вичерпаним, публікація джерел отримання інформації могла негативно вплинути на його хід. В той же час, сама публікація, безумовно, виправдана наявністю суспільного інтересу.

Аргументи заявника щодо недостовірності окремих тверджень є формалістичними та непереконливими. Наприклад, він стверджує, що твердження «для цього в Центральному МРУ була створена ще одна комісія для нагляду і контролю за реєстраторами (поряд із комісією Міністерства юстиції), яка розглядає різноманітні скарги невдоволених власників і осіб, які бажають захопити та привласнити чиєсь нерухоме майно, та без зволікань виконує такі замовлення. Проте на відміну від центральної комісії такі захоплення проходять тихо і майже непомітно» є недостовірним, оскільки робота цього органу спрямована на захист і відновлення порушених прав. У цьому, а також у декількох інших, твердженні містяться низка фактів та оціночних суджень, змішаних між собою, однак навіть такі судження базуються на низці фактів, наведених у матеріалі.

В той же час, Комісія визнає, що низка фактів про заявника справді не є підтвердженими, а наведення відповідних доказів не зашкодило б захисту журналістських джерел. Зокрема, лише у публікації Інтернет-порталу «Антикор» можна знайти інформацію про те, що Кирило Міненко був водієм колишнього очільника відповідного управління юстиції. З огляду на це, Комісія доходить висновку про наявність у матеріалі журналіста Руслана Якушева порушень вимог пункту 6 Кодексу.

Щодо порушень вимог пункту 9 Кодексу

Пункт 9 Кодексу постулює стандарт відділення фактів від суджень та припущень. Розділення їх у матеріалі має допомогти споживачеві інформації відділяти факти об’єктивної дійсності від власної думки автора чи авторки. В той же час, недотримання цього стандарту призводить до того, що оціночні судження можуть подаватися як твердження про факти; таке подання інформації спотворює сприйняття матеріалу споживачем, який сприймає окремі оцінки як доконаний факт.

Саме таким поданням інформації грішить Руслан Якушев. Його твердження про те, що Кирило Міненко «час від часу, також займається рейдерством» або ж «головне завдання, яке рейдери поставили перед Кирилом Міненком – розчистити реєстр, щоб вони могли завершити свій злочинний умисел та вивести майно з-під арешту» засадничо висловлюють власну позицію автора, яка, втім, подається серед фактів і як ще один факт. Аналогічна хиба існує і у твердженні про те, що комісія «розглядає різноманітні скарги невдоволених власників і осіб, які бажають захопити та привласнити чиєсь нерухоме майно, та без зволікань виконує такі замовлення». Симптоматичним є і використання відповідного заголовку до статті. З огляду на це, Комісія вважає, що Руслан Якушев та Інтернет-видання «Антикор» припустилися порушень вимог пункту 9 Кодексу.

Щодо порушень вимог пункту 10 Кодексу

Пункт 10 Кодексу передбачає вимоги до збалансованості подання інформації. Для його дотримання, особі, яку звинувачують у протиправній діяльності, має бути надана можливість прокоментувати ситуацію та надати її власне бачення. З інформації, що наявна у Комісії в рамках розгляду цього звернення, випливає, що Інтернет-видання «Антикор» зверталося до Міністерства юстиції України за коментарем щодо ситуації, описаної в матеріалі, але не отримало відповіді. В той же час, заявник заперечує звернення до нього.

У такому випадку, коли рішення Комісії залежить від оцінки двох протилежних позицій, вона має тлумачити всі сумніви на користь медіа. Хоча Інтернет-видання «Антикор» могло б опублікувати інформацію про те, що на їх запит відповіді отримано не було, і цим самим чітко вказати у матеріалі про спробу звернення до органів влади, така вказівка, радше є належною практикою, аніж правилом. З огляду на це, Комісія вважає, що фактів справи недостатньо для того, аби стверджувати про порушення пункту 10 Кодексу.

Щодо порушень вимог пункту 12 Кодексу

Пункт 12 Кодексу стосується випадків, коли розміщена інформація є очевидно та доведено неправдивою та підлягає виправленню або видаленню журналістом. На думку Комісії, інформація, наведена у матеріалі, не є очевидно неправдивою та піднімає суспільно важливу проблему потенційних зловживань у державних органах. Крім того, заявник мав змогу викласти свою позицію щодо питання щонайменше в рамках права на відповідь, запропонованого представниками Інтернет-видання. З огляду на це, Комісія не вважає, що факти справи свідчать про порушення пункту 12 Кодексу.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що у матеріалі «Кирило Міненко хоче привласнити майно у центрі Києва» за авторством Руслана Якушева, опублікованого в Інтернет-виданні «Антикор» 20 квітня 2021 року, наявні порушення вимог пунктів 6 та 9 Кодексу етики українського журналіста. Комісія не вважає за потрібне аналізувати матеріал на предмет порушення пункту 19 Кодексу, оскільки він носить процедурний характер.

Комісія висловлює журналісту Руслану Якушеву та Інтернет-виданню «Антикор» дружнє попередження, з огляду на активну співпрацю на готовність надати власний майданчик заявнику для реалізації ним права на відповідь.

Комісія закликає ретельно підходити до висвітлення подій, які стосуються вчинення працівниками органів державної влади злочинів або протиправних дій та є суспільно важливими і рекомендує:

  • під час висвітлення таких тем, чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, а оціночні судження ґрунтувати на встановлених фактах;
  • дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, достатню можливість надати пояснення або заперечити висунуті звинувачення;
  • у разі відмови особи у відповіді на зверненні щодо надання коментаря або ігнорування такого звернення, зазначати про це у матеріалі;
  • враховувати, що потреба у захисті джерел частини поданої у матеріалі інформації не виключає необхідності надавати належне підтвердження іншим наведеним фактам, розкриття джерел яких не призведе до ризику завдання шкоди такому джерелу.

 

                        Голова Комісії                                    Андрій Куликов

Текст скарги

До Комісії з журналістської етики 27 квітня 2021 року надійшла скарга від Кирила Міненка щодо матеріалу «Кирило Міненко хоче привласнити майно у центрі Києва» за авторством Руслана Якушева, опублікованого в Інтернет-виданні «Антикор» 20 квітня 2021 року. Матеріал доступний за посиланням: https://antikor.com.ua/articles/452174-kirilo_minenko_hoche_privlasniti_majno_u_tsentri_kijeva.

У матеріалі йдеться про ситуацію, що виникла довкола будинку в Києві, що знаходиться на вулиці Саксаганського, 80, та який став об’єктом можливого рейдерства за допомогою перереєстрації права власності у нотаріуса Ніни Сальваровської. (КЖЕ нагадує, що рейдерством в Україні називають процес набуття права власності на компанію або майно, під час якого зловмисники використовують прогалини в законодавстві та корупційні зв’язки в органах юстиції, нотаріальних чи судових органах.)

В той же час, інша нотаріус, Наталія Зуєва, наклала заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього майна на підставі рішення суду. Журналіст видання підіймає проблему потенційної причетності до рейдерської діяльності заявника, що є очільником Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві. Так, автор матеріалу зазначає, що заявник у стислі строки зареєстрував 33 скарги рейдерів до комісії для нагляду та контролю за реєстраторами, що функціонує в органі заявника, на нотаріуса, що є нетиповою практикою. З цього автор робить висновок, що «головне завдання, яке рейдери поставили перед Кирилом Міненком – розчистити реєстр, щоб вони могли завершити свій злочинний умисел та вивести майно з-під арешту». Матеріал закінчується серією риторичних запитань щодо мети діяльності заявника.

На думку заявника, у матеріалі було допущено порушення вимог пунктів 6, 9, 10, 12 та 19 Кодексу етики українського журналіста. Він також просив посприяти видаленню матеріалу з сайту та його спростуванню.

Поділитись