Приєднуйтесь до нас:
Зустрілися з непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу

Саморегуляція преси Німеччини: досвід для України 1 лютого 2018

Комісія з журналістської етики з 22 по 26 січня разом із колегами із комерційних каналів та інтернет-видань переймала досвід журналістів та редакцій Німеччини за підтримки OSCE Project Co-ordinator in Ukraine.

Відбулися зустрічі із Медіа регулятором (Die Landesmedienanstalten), Щоденною газетою (Tageszeitung (TAZ)), Німецькою радою преси (Deutscher Presserat), Асоціацією суспільних мовників Федеративної республіки Німеччина (ARD), Федерацією німецьких видавців преси (BDZV), Федеральним уповноваженим уряду з питань культури  медіа, Федерацією журнастів Німеччини (DJV)Німецькою радою з питань саморегуляції телебачення (FSF) та ін.  

Аналогом за принципами роботи Комісії з журналістської етики в Німеччині є Рада преси, яка була заснована 20 листопада 1956 гору в Бонні, як спосіб здійснювати регуляцію без втручання держави. Рада преси, як і КЖЕ не є каральним органом. Рекомендації розробляються колегіально і не прирівнюються до закону. Що ж мотивує німецькі медіа дослухатися до Ради? За словами Ради, вона була заснована самими журналістами і видавцями, а рекомендації є орієнтиром для їхньої роботи.

Структура Ради преси:

  • 3 комісії з розгляду скарг (8 членів);
  • Пленум «Рада преси» (28 членів);
  • Асамблея членів організацій-спонсорів (8 членів) – організаційні питання, підбір персоналу;
  • Офіс в Берліні – 10 співробітників.

Фінансування:

  • Від спонсоручуючих організацій-засновників;
  • Від журналістів за надання послуг 475 тис. євро (2/3 від видавців, 1/3 від окремих журналістів), маються на увазі внески від окремих онлайн медіа, які не є членами союзів. Сплата внесків є гарантією саморегуляції і захисту від впливу держави;
  • Від держави - 220 тис. євро;

Цілі:

  • Лобіювання свободи преси
  • Підтримка репутації преси
  • Розгляд скарг на публікації (друковані і онлайн)
  • Контакт між редакціями і читачами
  • Створення і підтримка етичних принципів роботи преси

Види санкцій:

  • Порада-попередження (advice note);
  • Осуд (disapproval);
  • Спростування (reprimand).

Для забезпечення ефективності роботи Ради – редакції підписують згоду на розгляд скарг Радою преси. Комісія, що працює на добровільних засадах, збирається 4 рази на рік, тому термін розгляду скарги від 6 тижнів до 4 місяців. Процедурно виходить, що Комісія розглядає по 60 скарг на засіданні. Щоби опрацювати такий обсяг, голова Комісії разом зі співробітниками переглядає всі скарги і найпростіші скарги приймають самостійно, інші – виносяться на обговорення.

За словами Олексія Погорєлова, Члена Комісії з журналістської етики, для видавничих компаній дієве саморегулювання та робота, яку виконує Рада преси в Німеччині, надзвичайно важливі. "Німецька рада преси (Presserat) була створена у 1956 році щоб не допустити ухвалення федерального закону про пресу, який зробив би можливим втручання держави у регулювання контенту в газетах і журналах. І якби ті майже 2 тис.скарг на рік, які сьогодні розглядає Presserat, отримував Уряд, напевно, і ЗМІ мали б менше свободи - тобто менше заробляли б, і читачі не мали б такої якісної преси, як зараз. Тому українські медіа мають унікальний шанс: долучитися до роботи Комісії Журналістської Етики (КЖЕ) вже зараз, на випередження. А не після того, як понесуть збитки внаслідок дій держави - тобто використати досвід наших німецьких колег", - говорить він. 

Світлана Остапа, членкиня Комісії з журналістської етики, зазначила: "Під час спілкування з німецькими колегами найбільше мене вразило те, яке велике значення для них має довіра як до них особисто, так і до ЗМІ та різних організацій. Вони бояться заплямувати репутацію, тому дотримуються всіх домовленостей і встановлених правил. Система саморегуляції медіагалузі у них ніби й складна, але водночас проста, доступна і дієва. Вона охоплює і пресу, і електронні ЗМІ й інтернет-видання. Рішення органів саморегуляції (Presserat і Організація добровільної саморегуляції телебачення Німеччини FSF) визнаються і виконуються всіма учасниками медіа сфери, тому що вони створені із залученням найбільших медіа організацій і фінансуються ними". 

Світлана Остапа звертає також увагу на існуючу прозорість діяльності Німецького союзу журналістів (Deutscher Journalisten-Verband, DJV), до якого, на відміну від Національної спілки України, входять тільки ті, хто отримує не менше 60% доходу від журналістської праці і сплачує внески. Щомісячний внесок до DJV становить 30 євро, крім того ще 100 євро щорічно треба заплатити за пресову картку. Союз фінансується виключно з внесків: не має ані державного фінансування, ані грантів, ані доходу від оренди.  DJV налічує 34 тисячі членів, з них не більше 5% є пенсіонерами, яким на пенсії важко сплачувати щомісячні внески. Щоб підтвердити свій статус, журналісти мають щорічно подавати до союзу свої декларації. Кожен член організації може ознайомитися з фінансовим звітом організації. Крім того, DJV проходить щорічний зовнішній аудит, оскільки вважає, що довіра членів – це їх найбільша цінність.

"Сподіваюсь, що представники великих медіа груп в Україні, які входили до складу нашої делегації, обговорять з колегами питання створення саморегуляторної організації для телерадіоорганізацій", - підсумувала Світлана Остапа. 

 

 
 

 

 

 

 
 
Коментарі