Проблема гендерного дисбалансу в українських ЗМІ. Чи є шляхи вирішення? 17 листопада 2017

Вперше за час просування ідей гендерної рівності  медіа коаліція медійних організацій та міжнародних інституцій об'єднує зусилля, аби вбудувати стандарти гендерно-чутливого дискурсу у механізми саморегуляції ЗМІ. Переглянути ВІДЕО.

Питання висвітлення українськими медіа гендерно чутливих тем порушувалося  вже неодноразово, але поки що важко відзначити значні позитивні зрушення. Як засвідчив моніторинг, проведений у вересні - жовтні 2017 року  громадськими організаціями Інститут Масової Інформації та Детектор Медіа, у національних і регіональних ЗМІ надалі виходять матеріали з яскравими ознаками сексизму та гендерних стереотипів.

У новинах українських ЗМІ жінок згадують втричі рідше, ніж чоловіків. Як повідомила Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк на засіданні круглого столу в Укрінформі, про це свідчать результати проведеного дослідження.

«У нас є такий перекіс, якщо ЗМІ дотримується журналістських стандартів, то жінки у ньому згадаються десь у 5% матеріалів, в той час як 95% припадає на чоловіків», - сказала Романюк.

За її словами, у рамках дослідження ГО «Інститут масової інформації» та «Детектор медіа» промоніторили у жовтні новини восьми загальнонаціональних телеканалів, десяти загальноукраїнських інтернет-видань та семи друкованих видань, і на основі цього розробили свої висновки.

Романюк зазначила, що частіше за все жінки виступають героїнями матеріалів медіа втричі рідше, ніж чоловіки, - в середньому лише у 27% випадків. У ролі експертів журналісти залучають жінок ще менше -  лише у 19% випадків (тобто тільки у кожному п’ятому матеріалі). Найчастіше жінки коментують соціальні теми, виступають героїнями кримінальної хроніки або «жовтих» новин, у той час як чоловіки коментують політичні та економічні теми.

За словами Виконавчої директорки "Детектор Медіа" Діани Дуцик, найменше жінки представлені в інтернет-ЗМІ (лише в 13% новин жінки виступають в якості героїнь і в 15% - в якості експертів), найбільше - в друкованих ЗМІ (героїні 35% матеріалів, і коментували в якості експертів 22% матеріалів).

За даними дослідження, жінок практично не запрошують в якості гостей до студій соціально-політичних ток-шоу на центральних телеканалах. Протягом періоду моніторингу було зафіксовано лише 2 запрошені до студії жінки, порівняно до 40 чоловіків. Окрім того, протягом моніторингу телеканали не запросили до студій ток-шоу жодної жінки-експерта.

«Журналісти часто самі не розуміють, коли ми говоримо на ці теми, яка ж до них претензія, вони не розуміють корінь проблеми і це означає, що треба проводити якусь просвітництву роботу, в тому числі серед журналістів», - переконана Дуцик.

У свою чергу, голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов визнав, що дійсно часто у відсотковому співвідношенні не дотримуються редакції чітких пропорцій, часто у студії каналів чи на радіо запрошують чоловіків, але це може бути тому, що просто так склалися обставини, що саме цей спеціаліст може найкраще пояснити чи прокоментувати тему і не завжди варто через це панікувати. «Якщо виникає враження, що запрошений експерт або експертка є насправді не фахівцями у своїй галузі, то це свідчення того, що ми не доклали максимум зусиль для пошуку людини, перш за все, яка має головне — ознаки фаховості, корисності, цікавості», - сказав Куликов.

Голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар визнала, що дисбаланс дійсно існує, водночас нині на телебаченні значно більше жінок політиків та експертів, ніж було. «Коли я працювала журналістом на 5 каналі, ми часто обговорювали як уникнути цей дисбаланс. І тоді постало питання, де шукати для прямих ефірів щоденних з різних питань експертів найрізноманітніших сфер життя», - сказала вона.

 

 

Коментарі