Загорій Г.В. проти РБК-Україна 8 лютого 2018

Зустрілися з непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу
Вирішена
Текст скарги
Звинувачується РБК-Україна
Подавач — Загорій Г.В.
Статті кодексу: #6, #9, #10
Рішення комісії 8 лютого 2018

Рішення Комісії з журналістської етики

щодо скарги Загорія Г.В. проти РБК-Україна

До Комісії  з журналістської етики звернувся адвокат Рубля Олександр Сергійович, який  здійснює збір інформації у зв’язку з наданням правової допомоги громадянину Загорію Глібу Володимировичу. Суть звернення полягає в тому, що 6 червня 2017 року в мережі Інтернет на сайті РБК-Україна було опубліковано статтю «Поглинання конкурента: як Загорій намагається розширити свою фармацевтичну імперію» за підписом журналіста Сергія Борисова, в якій, на думку автора звернення, було допущено розповсюдження недостовірної інформації, порушення збалансованості викладення інформації,  а факти, судження та припущення не відокремлені одне від одного.

Також від зазначеного оскаржувача до Комісії надійшла аналогічна скарга щодо публікації схожого матеріалу за підписом Сергія Борисова «Не упустити шанс: Загорій може заробити на профільному законі» (опубліковано 8 червня 2017 року).

Відповідно до Положення про Комісію з журналістської етики, Комісія розглядає конфліктні ситуації етичного характеру за зверненням фізичних осіб, зацікавлених в етичній оцінці професійної діяльності конкретного журналіста чи посадових осіб ЗМІ. При цьому слід зазначити, що після звернення Комісії до інтернет-ресурсу РБК-Україна з приводу отриманого запиту,  представниками РБК- Україна були відзначені фактологічні недоліки в оформленні звернення й рекомендовано з цих підстав повернути звернення автору без розгляду. У цьому питанні варто підтвердити, що складене звернення не може бути визначене як адвокатський запит у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому й визначені цим Законом вимоги щодо порядку розгляду такого запиту не можуть застосовуватися – про що було повідомлено адвоката О. С. Рублю.

Разом з тим, зазначене звернення містить достатньо описаної інформації та даних для прийняття Комісією рішення за власною ініціативою, у порядку ст. 5.1.3 Положення про Комісію з журналістської етики, розпочати розгляд такого випадку можливих порушень професійних та етичних норм журналістики, як такі, що були зафіксовані у процесі моніторингу медіа (за результатами ознайомлення з посиланням, зазначеними у вищезгаданому «адвокатському» запиті).

Ознайомлення Комісії з журналістської етики із статтею «Поглинання конкурента: як Загорій намагається розширити свою фармацевтичну імперію» засвідчило, що її автор С. Борисов справді стосовно Гліба Загорія найчастіше висловлює припущення і власні оціночні судження, а не доведені факти. Про це, зокрема, свідчать такі вислови:

«Власник фармацевтичної фірми "Дарниця", народний депутат від БПП Гліб Загорій, схоже (тут і далі виділення КЖЕ), вже близький до того, щоб розширити свою бізнес-імперію за рахунок завершення процесу поглинання Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу (БХФЗ).  Згідно з даними інформованого джерела, у спробах оживити забарахливший процес ним був отриманий карт-бланш прямо на Банковій. "Завершення поглинання може стати справою часу", - вказало джерело. За його відомостями, заручитися підтримкою АП Загорію міг допомогти генеральний прокурор і колишній голова фракції БПП Юрій Луценко, в компанії якого не раз бачили на переговорах київського фармацевтичного барона. Причому Загорій тісно спілкується не тільки з самим Юрій Віталійовичем, але і з його дружиною, заступником голови фракції БПП Іриною Луценко.

За словами джерел, Загорій паралельно придивляється до аптечних мереж, і, нібито, вже навіть веде переговори про купівлю однієї з них (деякі експерти стверджують, що він має частку в мережі "Аптека 03". Все це дозволяє стверджувати, що Загорій міг задумати масштабний розвиток свого фармацевтичного бізнесу. Що, по "щасливій випадковості", збіглося з його "тісними зв'язками" з генпрокурором.»

Підтверджень усім цим висловленим припущенням у статті не наводиться, як і фактів конкретного сприяння розбудові бізнесу Загорія завдяки його зв’язкам з зазначеними посадовими особами. У статті, яка має відверто звинувачувальний характер,  не представлена друга точка зору – самого Гліба Загорія. Всі твердження наводяться з посиланням на анонімні джерела та невідомих експертів, вони характеризують порушену проблему лише з однієї точки зору. На це також вказує адвокат Олександр Рубля як на факт недотримання професійних стандартів. Він, крім того, вважає образливими для свого клієнта слова «фармацевтичний барон».

У процесі розгляду цього питання Комісія звернулась за роз’ясненнями щодо порушених питань до сайту РБК-Україна. Однак, крім аналізу порядку звернення адвоката О. Рубля, відзначення нездійснення вказаним заявником обов’язків щодо внесення змін до Єдиного реєстру адвокатів України та вердикту щодо повернення звернення заявнику (про що йшлося вище), іншої інформації щодо підготовки зазначеної статті журналісти сайту Комісії не надали. Проте у відповіді було відзначено, що представникам РБК-Україна не відомо щодо будь-яких звернень чи скарг з приводу згаданих матеріалів від бізнесмена, народного депутата України Загорія Гліба Володимировича, що може говорити про відсутність прямих претензій наразі з боку Загорія Гліба Володимировича та нездійснення ним спроб захисту своїх прав ані в досудовому, ані у судовому порядку.

Не отримавши пояснень щодо збору інформації журналістом при підготовці матеріалу, Комісія, спираючись на зазначене у скарзі та за результатами ознайомлення членів Комісії з вказаними матеріалами, відзначає наступне: при підготовці статті «Поглинання конкурента: як Загорій намагається розширити свою фармацевтичну імперію» (так само і при підготовці статті «Не упустити шанс: Загорій може заробити на профільному законі») журналістом Сергієм Борисовим було порушено статті 6 (повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події), 9 (Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення)  та 10  (Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано) Кодексу етики  української критики.

Крім цього, Комісія звернулася зі зверненням до медійної експертки ГО «Інститут масової інформації» та членкині Незалежної медійної ради Олени Голуб з проханням надати експертний висновок щодо оскаржуваних статей (висновок у Додатку 1). У зазначеному висновку експертка робить висновки щодо порушення стандартів достовірності, балансу думок та точок зору та точності, що також може свідчити про порушення статей 6, 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста.

Окремо варто відзначити, що сайт РБК-Україна знехтував проханням Комісії та НСЖУ повідомити, як здійснювалась підготовка зазначеної статті та надати іншу запитувану інформацію, що була необхідна для повного розгляду по скарзі.

Комісія пропонує винести рішення з цього питання у заяви з опублікуванням вказаного рішення та експертного висновку щодо оскаржуваних статей на веб-сайтах Комісії з журналістської етики та Національної спілки журналістів України, а також поширити в інших медіа. 

 

Голова Комісії                                                                                                                       Андрій Куликов

 

 

Додаток 1

 

Екпертний висновок медійної еспертки ГО «Інститут масової інформації», членкині Незалежної медійної ради Олени Голуб

У статті «Поглинання конкурента: як Загорій намагається розширити свою фармацевтичну імперію» за авторства Сергія Борисова, що оприлюднена сайтом РБК виявлені наступні порушення журналістських стандартів:

Достовірність:

  • «Стандарт достовірності передбачає, що кожен факт, який подається в матеріалі, повинен мати ідентифіковане та надійне джерело інформації.»

У данному випадку матеріал базується на свідченнях анонімного джерела: «Згідно з даними інформованого джерела, у спробах оживити забарахливший процес ним був отриманий карт-бланш прямо на Банковій. "Завершення поглинання може стати справою часу", - вказало джерело.»

Анонімним джерело може бути використано тільки у випадку, якщо йдеться про суспільно важливу інформацію, і називання цього джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності.

Згідно практичних порад щодо роботи з джерелами з посібника для журналістів Reuters
- Reuters буде використовувати неназвані або анонімні джерела, тільки якщо необхідно передати інформацію, що становить суспільний інтерес, і вона є тільки у цих джерел. У такому випадку, лише журналіст, а не джерело, буде нести відповідальність за точність такої інформації.

Особливу увагу роботі з анонімними джерелами приділяє і ВВС, так згідно редакційного статуту цієї організації посилання на єдине не назване джерело можливо лише у виняткових випадках: «Як правило, ми повинні називати ефірні та онлайнові джерела інформації і вагомих учасників, а також розповідати про те, які підстави їхньої участі – для того, щоби наша аудиторія могла зробити висновок про їхній статус.»

У матеріалі РБК не лише не назване джерело, але і не вказано яку установу джерело представляє, тому не зрозуміло чи мало воно доступ до інформації, яку повідомляє.

Також журналіст посилається на ряд не названих експертів та аналітиків до прикладу:

"Мова йде про договори з контрагентами і навіть розробки оригінальних препаратів", - упевнений один з експертів.»

а також

«При цьому, на думку експертів, ціна була явно заниженою.»

Загалом журналіст у статті 5 разів посилається на не ідентифікованих експертів у 6, 7, 9, 10 та 15 абзацах, це не враховуючи головне анонімне джерело.

Оскільки експерти не названі то і рівень їх компетенції є незрозумілим. Журналіст повинен завжди перевіряти будь-який факт у кількох компетентних джерелах. А для цього, розбираючись у черговій темі, він повинен чітко визначати компетентність тих чи інших посадовців або експертів.

Ще одна вимога стандарту достовірності — журналіст повинен щоразу чітко повідомляти своїй аудиторії, звідки він узяв у матеріал той чи інший факт або думку. У даному ж матеріал походження більшості фактів є незрозумілим.

Згідно Резолюції 1003 Ради Європи «Про етичні принципи журналістики» «Поширення повідомлень має базуватися на принципі достовірності, що забезпечується відповідними засобами перевірки й доказів, а також на неупередженості подання, опису й розповіді. Чутки не повинні бути складовою повідомлень. Заголовки та виклад повідомлень мають відображати сутність представлених фактів і даних якомога точніше.»

Про це йдеться і в Кодексі етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.»

Баланс думок, точок зору.

●        Стандарт балансу думок вимагає від журналістів представляти в матеріалі думку всіх сторін конфлікту та забезпечити всебічність та безсторонність висвітлення події. Лише тоді аудиторія отримує пов- ну картину й отримає досить інформації для власних висновків.

У матеріалі «Поглинання конкурента: як Загорій намагається розширити свою фармацевтичну імперію» йдеться про те, що власник фармацевтичної фірми "Дарниця", народний депутат від БПП Гліб Загорій планує розширити свою бізнес за рахунок завершення процесу поглинання Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу (БХФЗ). Проте, позиція Гліба Загорія в матеріалі відсутня, що власне і вказує на порушення даного стандарту.

В журналістській практиці якщо, журналісти намагались отримати коментар однієї зі сторін конфлікту, але їм це не вдалось про це повідомляють в матеріалі з вказівкою чому власне відсутня позиція одної зі сторін. Оскільки тут такої приписки немає, це може свідчити про те, що журналіст і не намагався отримати цей коментар в період написання матеріалу.

Під час висвітлення конфлікту необхідно надати слово та відобразити позиції всіх сторін. При цьому сам журналіст має бути максимально неупередженим та не маніпулювати експертною думкою на користь однієї зі сторін.

Згідно кодексу етики українського журналіста точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.

Окрім балансу точка зору опонента може забезпечити і достовірність матеріалу.

Точність

  • Цей стандарт передбачає те, що будь-який повідомлений факт відповідає реальному факту, а будь-яка думка цитується точно й без відриву від контексту.

Оскільки джерела інформації у матеріалі не названі факти, що вони надають, перевірити на предмет точності практично неможливо.

Одним із принципів в редакційному статуті ВВС є правдивість та точність: «Ми прагнемо бути точними і правдиво висвітлювати події. Точність має більше значення, ніж швидкість, і часто це не просто питання достовірності фактів. Щоби дістатися правди, ми зважуємо всі відповідні факти та інформацію. Результат нашої роботи має ґрунтуватися на надійних джерелах, твердих доказах, ретельній перевірці і подаватися зрозумілою і точною мовою. Ми маємо бути чесні і відверті щодо того, що нам невідомо, і уникати необґрунтованих припущень.»

Точність є основоположним стандартом журналістики і згідно ДЕКЛАРАЦІї ПРИНЦИПІВ ПОВЕДІНКИ ЖУРНАЛІСТІВ (Прийнятої на II Всесвітньому Конгресі Міжнародної Федерації журналістів в Бордо 25-28.04.1954 р.; Зміни внесено на XVIII Всесвітньому Конгресі МФЖ в Гельсінкі 02-06.1986 р.): «Повага правди і права суспільства знати правду - першочерговий обов'язок журналіста.»

 

Скарга у вкладеному файлі

Коментарі