Подати скаргу
Закрити пошук
Статус рішення:
Немає порушення

Скарга Сергія Задирка проти журналістки газети “Нова Каховка”

Подавач:
Сергій Задирко
Дата подання:
07.12.2017
Скарга подана на:
Тамара Путілова
Статті кодексу:
09. Відокремлення фактів від припущень

Рішення

Рішення Комісії з журналістської етики

щодо скарги Сергія Задирка проти журналістки газети “Нова Каховка” Тамари Путілової

20 жовтня 2017 року до Комісії з журналістської етики звернувся кореспондент інформаційного агентства «Таврийськие вести+» Сергій Задирко з приводу того, що 11 жовтня 2016 року в інтернет-виданні «Таврийские вести» була розміщена його статтю «Зачем в Новой Каховке создают муниципальную охрану?», в якій автор висловлює сумніви щодо  доцільності створення в Новій Каховці комунального підприємства «Муніципальна охорона» і припускає, що міська влада Нової Каховки може використати цю структуру як «політичну «охранку». Відповіддю на цю статтю стала стаття кореспондентки Тамари Путілової «Ежики плакали,кололись, но продолжали жрать кактус», опублікована  у газеті Новокаховської міської ради «Нова Каховка»(№47 від 16.11.2016 р.). На думку скаржника, його опонент, маючи на меті не допустити ідентифікації прізвищ, назв і в такий спосіб уникнути юридичної відповідальності,  свідомо спотворив прізвище Задирко, назвавши його Затирко, інтернет- видання «Таврийськие вести» названо «Таврийские сплетни», а сама авторка для цього обрала псевдонім Алис Парамонов.

Розглянувши скаргу, Комісія виходить з наступного.

У статті «Зачем в Новой Каховке создают муниципальную охрану?» Сергій Задирко піддав сумніву доцільність  створення ще одного комунального підприємства – «Муніципальна охорона», аргументуючи свою позицію тим, що в місті вже дію кілька охоронних підприємств, громадських формувань з охорони порядку, поліція тощо. Автор робить ряд припущень у непотрібності такого підприємства, пославшись на досвід сусіднього міста Чорноморська, де така структуру вже діє і, окрім виконання статутних завдань, «перешкоджає роботі журналістів, не допускає їх у приміщення міської ради без пояснення причин і т.п.».

Згідно із положеннями Закону України «Про інформацію» (п.1 ст.5), «Кожен  має  право на інформацію,  що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації,   необхідної  для  реалізації  своїх  прав,  свобод  і законних інтересів».  

Право журналіста на оціночні судження і припущення підтверджено рішенням Європейського  суду з прав людини у справі «Новая газета проти Росії» (2006 р.),  але із застереженням, що вони повинні базуватися хоча б на мінімальному наборі фактів, тому що в іншому разі таке судження буде зловживанням свободою слова.  Крім того, Кодекс етики українського журналіста (ст. 9) визначає, що факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного.

Комісія вважає, що журналіст Сергій Задирко у своїй статті «Зачем в Новой Каховке создают муниципальную охрану?» зібрав мінімальну кількість фактів, щоб зробити на їх основі припущення щодо недоцільності створення муніципальної охорони.

Кореспондент газети «Нова Каховка» Тамара Путілова, підписавшись псевдонімом Аніс Парамонов,  у статті «Ежики плакали,кололись, но продолжали жрать кактус» вирішила полемізувати із статтею  Сергія Задирка. Вона зробила це в грубій формі, вдаючись до лайливих, образливих висловів, як наприклад, «тот Затирка оказался настолько туп, что прислал в редакцію собственноручно подписанное письмецо» і при цьому розмірковує, що «возмущенный народ начнет бить морды журналюхам и их рвущимся, но никак не могущим достичь корыта хозяевам, а также все прочим «патриотам» и идиотам».

Комісія вважає, що такий тон публікації не допустимий у професії журналіста, не сумісний із званням журналіста, суперечить Кодексу етики українського журналіста, який застерігає журналіста від вживання «образливих висловів, ненормативної лексики». І з’ясування давніх відносин із скаржником Сергієм Задирком, чим пояснила свою позицію Тамара Путілова Комісії, не може служити виправданням полеміки в грубій і лайливій тональності.

Розглянувши скаргу, Комісія приймає рішення здійснити заяву про публічний осуд дій Тамари Путілової, а також про публікацію та поширення такого рішення.

Комісія вважає неприпустимим використання засобів масової інформації для з’ясування стосунків, обміну образами, проявів помсти і т.п. Дискусія у ЗМІ має стосуватися суспільно значимих тем і проблем, провадитися коректно, в цивілізований спосіб, а не за принципом «я завжди правий, а опонент – апріорі дурень».

 

Голова КЖЕ                                                               Андрій Куликов 

 

Текст скарги

Председателю Комиссии по журналисткой этике В. П. Мостовому

корреспондента ИА «Таврийские вести +»,

члена Союза журналистов Украины С. В. Задырко

Херсонская область, г. Новая Каховка, т. 095-169-07-09, 097-516-71-69

 

Заявление

11 октября 2016 г. на сайте «Таврийские вести» была опубликована моя статья «Зачем в Новой Каховке создают муниципальную охрану?». В ней были высказаны сомнения в целесообразности создания КП «Муниципальная охрана» и предположение о том, что городская власть может использовать эту структуру в качестве политической «охранки».  

Ответом на нее стала статья «Ежики плакали, кололись, но продолжали жрать кактус», опубликованная в газете новокаховского городского совета «Нова Каховка» (№47 (1306) от 16 ноября 2016 г.). Автор этой статьи, ответственный секретарь «Нової Каховки» Тамара Путилова, на мой взгляд, грубо нарушила Этический кодекс украинского журналиста.

Т. Путилова прекрасно осознавала, что публикует в отношении меня недостоверную информацию (с.3, абзац 2), поэтому, чтобы избежать  юридической ответственности, исказила мою фамилию, название интернет-издания «Таврийские вести», газеты «Новости деловые», при этом статью подписала псевдонимом Анис Парамонов.

Помимо распространения сплетен, Т. Путилова также использовала коммунальную газету для мелочной мести и сведения личных счетов. Поводом для этого послужила статья «Власть в городе и народ после Майдана» («Новости деловые», №10 от 5 марта 2014 г.), автор которой, новокаховчанка Надежда Чебенеева, назвала Т. Путилову «писакой».

В письме на мое имя от 13.03.14 г. Т. Путилова в ультимативной форме потребовала опубликовать подготовленное ею опровержение, на что получила корректный ответ от 21.03.14 г. Оба документа опровергают откровенную ложь, напечатанную в газете «Нова Каховка»: «Опубликовав конкретную клевету, подкрепленную оскорблением, тот Затырка оказался настолько туп, что даже прислал в редакцию собственноручно подписанное письмецо: мол, если обратишься в суд за защитой чести и достоинства, приведу толпу, как будто бы кто-то собирался мараться по судам об этих альтернативно одаренных отморозков».

Замечу, что за время моей работы редактором газеты «Новости деловые» (2012-2015 гг.), за исключением ультиматума Т. Путиловой, в редакцию не поступали заявления (не говоря уже о судебных исках) с требованием об опровержении недостоверной информации. Таким образом, за это время никаких клеветнических материалов газета не публиковала.

С должности директора ООО «Новости деловые» я уволился 24.06.2015 г. по с. 36 п. 1 КЗоТ (соглашение сторон), до сих пор сохраняю самые лучшие отношения с учредителями.  ООО «Новости деловые» полностью выплатило мне заработную плату.  

Перед увольнением рекомендовал на должность директора (редактора) Константина Иванова, который  по-прежнему работает в газете «Новости деловые», с 2017 г. – заместителем главного редактора.

В связи с вышеизложенным прошу Комиссию дать оценку статье Т. Путиловой «Ежики плакали, кололись, но продолжали жрать кактус».

 

20.10.2017 г.                                 С. В. Задырко

 

Приложения:

1. Статья «Зачем в Новой Каховке создают муниципальную охрану?».

2. Статья «Ежики плакали, кололись, но продолжали жрать кактус».

3. Письмо Т.Путиловой от 13.03.2014 г.

4. Письмо С.Задырко от 21.03.2014 г.

5. Статья «Новокаховская муниципальная охрана жестоко избивает людей». (https://tavriya.ks.ua/index.php?newsid=4607).

 
Поділитись