Порушення редакцією газети «Вільне слово»(м.Рівне) Кодексу етики українського журналіста 14 лютого 2018

Зустрілися з непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу
Вирішена
Текст скарги
Звинувачується газета "Вільне слово", журналістка Польова Л.
Подавач — Осіпчук С.М, Красько І.Г, Гуз А.В
Статті кодексу: #10, #0, #0
Рішення комісії 14 лютого 2018

Рішення Комісії з журналістської етики

щодо скарги Осіпчука С., Краська І. та Гуза А. на дії  журналістки Польової Л.

та газети «Вільне слово»

До Комісії з журналістської етики звернулися мешканці Рівного Сергій Осіпчук, Іван Красько та Андрій Гуз з приводу  статті Лідії Польової «У багатодітної матері відбирають землю», надрукованої у рівненській обласній газеті «Вільне слово» (у №39 від 20 вересня 2017 року) і розміщеній на сайті видання за посиланням http://vilneslovo.rv.ua/?p=3862. У статті йдеться про земельний конфлікт щодо виділення земельної ділянки у селі Новоукраїнка Рівненського району, а згадані скаржники є однією із сторін цього конфлікту.

У зверненні до Комісії громадяни С.Осіпчук, І.Красько та А.Гуз вказують на те, що при висвітленні земельного конфлікту  кореспондентка цього видання Лідія Польова наводить інформацію, яка не відповідає дійсності, зокрема,  називає  скаржників Cергія Осіпчука та Івана Краська колишніми правоохоронцями, а вони насправді в правоохоронних органах не працювали. Крім того, вважають скаржники, журналістка безпідставно і з перебільшенням  наводить фразу про те, що пан Сергій Осіпчук «вимагає 0,5 гектара землі на території Обарівської сільської ради», хоча Земельний кодекс (стаття 121) надає йому право безкоштовної приватизації земельної ділянки до двох гектарів для ведення особистого селянського господарства на території всієї України. Та що журналістка висвітлила конфлікт не повно, односторонньо, не подавши позицію протилежної сторони, тобто скаржників.

Розглянувши скаргу, Комісія виходить з наступного.

Комісія не вникає у причини  земельного конфлікту, його перебіг і наслідки, не з’ясовує, хто правий у ньому, а хто ні, оскільки ці питання виходять  за межі її компетенції.

Діючи у рамках повноважень, Комісія з’ясувала, що журналіст газети «Вільне слово» Лідія Польова не перевірила  інформацію про колишній рід занять скаржників, про їхні обґрунтовані чи необґрунтовані вимоги чи прохання в першоджерелах інформації,  тобто в самих скаржників, а посилається на те, що «її так сказали  посадовці Головного управління Держкомзему в Рівненській області». Такі підходи є недопустимими в роботі як журналіста, так і засобу масової інформації. Поширюючи неперевірену інформацію, яка не відповідає дійсності, журналіст і ЗМІ тим самим порушили одну з важливих норм журналістської етики, визначену у Кодексі етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста»(ст. 6 Кодексу). Комісія ще раз нагадує журналістам і редакторам ЗМІ,  що їхній обов’язок – перевіряти інформацію, яку вони збираються оприлюднювати і поширювати. А найкраще це робити, звертаючись до її першоджерела.

При висвітленні земельного конфлікту журналістка Лідія Польова і газета «Вільне слово»  наводить лише одну з позицій сторін конфлікту – позицію багатодітної сім’ї Шрамовичів, зовсім ігноруючи думку протилежної сторони – скаржників. Комісія вважає, що навіть найблагородніші наміри журналіста, в цьому випадку – захист земельних інтересів багатодітної сім’ї на отримання земельної ділянки - не можуть служити виправданням неповної і односторонньої подачі інформації. Ніяка гуманна мета не може виправдовувати будь-які засоби для її досягнення. І незнання журналістом  однієї з ключових норм журналістської етики, що при висвітленні конфлікту  потрібно подавати різні, полярні, позиції сторін, не звільняє її від відповідальності.

Комісія наголошує: беручись за висвітлення будь-якого конфлікту, журналіст задля повноти розкриття теми, задля  уникнення неупередженості і односторонності зобов’язаний подавати позиції усіх сторін конфлікту, навіть якщо одна чи декілька з них виглядають не достатньо обґрунтованими, смішними чи недолугими. Адже збалансованість думок і позицій сторін – один із важливих стандартів у роботі журналіста і важлива норма журналістської етики. Її дотримання вимагає і Кодекс етики українського журналіста (ст. 10).

Отож, зважаючи на грубе порушення норм журналістської етики, що є несумісним з поняттями професійної журналістики, Комісія виносить рішення у формі заяві про публічний осуд дій журналістки газети «Вільне слово» (м. Рівне) Лідії Польовій та головному редактору цієї газети Андрієві Бабінцю.

Голова Комісії                                                                                  Андрій Куликов

 

Нами, громадянами України Осіпчук С.М, Красько І.Г, Гуз А.В, у мережі інтернет у вільному доступі (http://vilneslovo.rv.ua/?p=3862) було прочитано статтю від 20/09/2017 року за авторства Ліда ПОЛЬОВА стосовно земельної ділянки в с. Новоукраїнка, що у Рівненському районі Рівненської області. Доводимо до Вашого відома, що відомості наведені в даній статті за авторства Ліда ПОЛЬОВА, які стосуються нас як громадян України, не відповідають дійсності та являються наклепом. Відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі. Наводимо факти щодо подання даним журналістом Ліда ПОЛЬОВА недостовірної інформації: 1.Вищезгадані громадяни Осіпчук С.М, Красько І.Г, Гуз А.В не є колишніми правоохоронцями. 2.При задоволенні позовних вимог рішенням суду, яке набирає законної сили, згідно чинного законодавства, судовий збір повертається за рахунок бюджетних асигнувань. На це має право позивач, а журналіст Ліда ПОЛЬОВА вказує «…до сплати судових витрат, які позивач великодушно переклав на плечі управління..», що є необ’єктивним поданнням інформації. 3. Журналіст Ліда ПОЛЬОВА пише «…Роман Мигаль показав мені найсвіжіші клопотання Осіпчука від 11 вересня, за якими він вимагає 0,5 гектара на території Обарівської сільської ради…». Фактично дана журналіст своїм дописом протирічить наданим мені Конституцією України та Земельним кодексом України правами щодо безкоштовної приватизації земельної ділянки. Оскільки, згідно Конституції кожен громадянин України має право щодо безкоштовної приватизації земельної ділянки,а не вимагає ділянку. Враховуючи вищенаведене, вважаємо, що редакцією Громадсько-політичної Газети «Вільне Слово» (м.Рівне), а саме журналістом Ліда ПОЛЬОВА, інформація подана однобічно, упереджено, незбалансовано, без надання слова опонентам, а саме нам трьом (Осіпчук С.М, Красько І.Г, Гуз А.В). В результаті у читача була сформована необ’єктивна, викривлена картина подій. Таким чином, редакція газети «Вільне слово» порушила Кодекс етики українського журналіста, зокрема такі його пункти: 6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. 9. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення. 10. Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів. 12. Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності. 17. Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих цілях, з метою наживи, самореклами, у кар'єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам . Тому, просимо Комісію розглянути конфліктну ситуацію етичного характеру та винести рішення спираючись на норми законодавства України. Також, просимо надати оцінку відповідності кваліфікації журналіста Ліда ПОЛЬОВА при здійсненні нею професійних обов’язків. Про результати просимо повідомити за номерами тел.0967219507, 0680360680
Коментарі